з питань встановлення судового контролю
17 березня 2026 року справа № 380/12878/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/12878/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2022 році - Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, у 2023 році - Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від представниці позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 380/12878/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 380/12878/25. В обґрунтування такої вказала, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу виплачено 1406,43 грн. Вказала, що направила адвокатський запит до відповідача в якому просила надати розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі № 380/12878/25. Зазначила, що з наданого перерахунку грошового забезпечення слідує, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу нараховано до виплати 1487,90 грн. З отриманого розрахунку також слідує, що після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду від 23 вересня 2025 року по справі № 380/12878/25 розмір відсотку суми премії зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023, та зменшено розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік і виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати в повному обсязі. Тобто, виходячи з розрахунку, рішення залишається не виконаним в повному обсязі, що є підставою звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених норм статті 382 КАС України дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем тих обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача. Водночас указаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі № 823/1265/16 (адміністративне провадження № К/9901/16261/18).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі “Ліпісвіцька проти України» (заява № 11944/05) звернув увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02).
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі № 704/1167/19.
При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд встановив, що на виконання рішення суду у справі № 380/12878/25, відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 25.02.2022 по 20.05.2023, нараховано до виплати 1487,90 гривень.
Згідно з перерахунком грошового забезпечення на виконання рішення суду, як вказує позивач, відповідач зменшив розмір премії, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
Суд зазначає, що підставою для встановлення судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Підставою звернення представниці позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є зменшення розміру премії, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Тому позивач вважає, що рішення у справі виконано не в повному обсязі.
Таким чином, судове рішення виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Суд зауважує, що під час розгляду справи по суті вирішував питання щодо наявності у позивача права на перерахунок грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), зокрема, у період з з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.
При цьому, під час вирішення спору суд не досліджував питання розміру складових грошового забезпечення таких, як щомісячні надбавки, премії тощо та правомірність зменшення їх розміру/відсоткового значення.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями відповідача щодо зменшення розмірів/відсоткових значень складових грошового забезпечення, зокрема, премії, під час виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи № 380/12878/25. Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розмірів/відсоткових значень складових грошового забезпечення, зокрема, премії, після проведеного перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду за умови відсутності надання правової оцінки суду вказаним обставинам у рішенні.
Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/12878/25. Тому, заява представниці позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382 КАС України суд -
1. У задоволенні заяви представниці позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Р.П. Качур