про повернення позовної заяви
17 березня 2026 року м. Київ № 320/28843/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа: ТОВ "Компанія "Технокомсервіс", про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки запасів Степківської площі вуглеводнів, апробації запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин, за формою №3-гр за №У-13-193/1, апробування попередньо оцінених балансових запасів Степківської площі вуглеводнів, яке оформлено протоколом від 08.08.2011 №2340, видання спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 №5393;
- визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 08.08.2011 №5393;
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 12.10.2011 №5393, наданий ТОВ "Компанія "Технокомсервіс".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Зі змісту ухвали суду 16.06.2025 слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви вимогам статті 122, 160, 161 КАС України.
Прокурором на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій він зазначив, що підставою пред'явлення позову стало вивчення матеріалів щодо видачі ТОВ "Компанія "Технокомсервіс" спеціального дозволу на користування надрами, які були надані до прокуратури 20.10.2024, та масовані атаки російської федерації, зокрема на Харківську область, постійні повітряні тривоги, щоденні перебої та нестабільну роботу електромережі, у зв'язку з чим виникали проблеми з обміном інформації та документами.
Із пояснень прокурора вбачається, що відповідно до листа Держгеонадр від 19.08.2024 № 5220/03/-4/2-24 інших спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» в межах Степківської площі не видавалося. Крім того повідомлено, що на час здійснення державної реєстрації РДГВН (Форма №3-гр) ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу на користування надрами не отримувало. До листа долучено копії документів щодо спірних правовідносин, зокрема, протокол ДКЗ від 08.08.2011 № 2340, форма № 3-гр.
Лише отримавши 20.10.2024 та опрацювавши вказані матеріали, обласна прокуратура установила факти порушення інтересів держави внаслідок надання ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу на користування надрами усупереч нормам законодавства та з порушенням порядку надання спеціальних дозволів.
За результатами опрацювання отриманих матеріалів обласна прокуратура 30.10.2024 звернулася до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Держгеонадр, ДКЗ, третя особа - ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» про визнання дій протиправними, скасування протоколу ДКЗ від 08.08.2011 № 2340 та спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 № 5393.
Розглядаючи зазначену заяву, судом встановлено, що Київським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 320/60425/24 за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин про:
- визнання протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки запасів Степківської площі вуглеводнів, апробації запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин - за формою № 3-гр за № У-13-193/1, апробування попередньо оцінених балансових запасів Степківської площі вуглеводнів, яке оформлено протоколом від 08.08.2011 № 2340, видання спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 № 5393;
- визнання протиправним та скасування рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 08.08.2011 № 2340.
- визнання протиправним та скасування спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.10.2011 № 5393, наданий ТОВ «Компанія «Технокомсервіс», вид користування - видобування, вид корисної копалини - вуглеводні, назва родовища - Степківська площа.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позовну заяву Заступника керівника Харківської обласної прокуратури до Державної службм геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин повернуто прокурору.
Прокурор зазначає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 320/60425/24 надійшла до прокуратури області 18.04.2025.
Враховуючи, що позов прокурору повернуто 18.04.2025, а КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, обласною прокуратурою повторно подано вказаний позов до Київського окружного адміністративного суду 19.04.2025, тобто, наступного дня після отримання ухвали суду про повернення позову разом з матеріалами, доданими до нього.
Суд зазначає, що прокурором не було усунуто недоліків позовної заяви, у зв'язку з чим позов і був повернутий, при цьому звернення до суду з аналогічним позовом не є підставою для поновлення строків звернення до суду.
Крім того, у спорах адміністративного провадження строк звернення до суду з позовом визначається Кодексом адміністративного судочинства України або іншим нормативно-правовим актом.
Також слід зазначити, що у разі незгоди з ухвалою суду прокурор не був позбавлений можливості оскаржити її до апеляційної інстанції у встановленому законом порядку.
Суд критично відноситься до посилань прокурора на введення воєнного стану в країни та ракетні удари оскільки жодного доказу наявності у прокурора реальних перешкод для своєчасного звернення до суду, пов'язаних з військовою агресією російської федерації та відповідно запровадження військового стану, останнім не надано.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду в ухвалі від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22 зазначив:
"...на думку відповідача наслідками війни (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетна чи інше збройне ураження території), нестабільні умови в роботі становлять поважну причини у пропуску строку. Верховний Суд відхиляє доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від Державної служби України з безпеки на транспорті вимагалося конкретизувати обставини, що об'єктивно перешкоджали йому подати скаргу.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Разом з тим, посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість скаржника звернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, внаслідок чого у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив.
Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (стаття 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.02.2023 у справі №120/19224/21-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача: на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, прокурором не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання прокурора не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 16.06.2025 суд вважає за необхідне позовну заяву повернути прокурору з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа: ТОВ "Компанія "Технокомсервіс", про визнання протиправними та скасування рішень повернути прокурору.
Роз'яснити прокурору, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.