про повернення позовної заявив частині позовних вимог
16 березня 2026 року Київ справа № 320/6761/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_2 з 77% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 нарахування та подальшу виплату пенсії ОСОБА_3 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.02.2026 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав за період з 01.01.2018 по 12.08.2025.
На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 01.01.2018 по 12.08.2025.
Обґрунтовуючи причини пропуску тим, що позивач фактично дізнався про порушення свого права на належний розмір пенсійного забезпечення лише 18.08.2025, після отримання письмової відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на адвокатський запит. Саме з цієї відповіді позивачу стало відомо, що під час виконання рішення суду було зменшено відсоткове значення його пенсії з 77 % до 70 % сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року. Крім того, зменшення розміру пенсії має триваючий характер порушення, оскільки кожна щомісячна виплата пенсії у зменшеному розмірі є новим порушенням прав позивача. Таким чином, навіть у разі визнання судом пропуску строку звернення до суду, причини такого пропуску є поважними, оскільки відповідач належним чином не повідомив позивача про зміну відсоткового значення пенсії, порушення носило прихований характер, а позивач дізнався про нього лише після отримання відповіді на адвокатський запит. У зв'язку з цим наявні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд, дослідивши подану заяву, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС) встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання позивача на відсутність строкового обмеження щодо виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з неповідомленням позивача про зміну відсоткового значення пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, а також прохання у зв'язку з цим поновити строк на подання позову та продовжити розгляд адміністративної справи, суд вважає необґрунтованими.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, на яку посилається позивач, дійшла висновку, що положення, зокрема, статті 87 Закону України № 1788-XII та статті 46 Закону України № 1058-IV щодо необмеження будь-яким строком виплати невиплачених пенсіонерові сум пенсії, підлягають застосуванню у справах про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення чи перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності одночасно двох умов: по-перше, такі суми повинні бути нараховані пенсійним органом; по-друге, вони мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Аналіз наведеного правового висновку дає підстави для висновку, що зазначені норми регулюють правовідносини, пов'язані з виплатою вже нарахованих сум пенсії за минулий час, які з тих чи інших причин не були виплачені, у тому числі з вини органів Пенсійного фонду України.
Натомість у справі, що розглядається, предметом спору є правильність визначення та обчислення розміру пенсії позивача, яка, на його думку, мала бути нарахована у більшому розмірі, а не виплата вже нарахованих, але невиплачених сум пенсії.
Щодо доводів позивача про те, що він дізнався про порушення свого справа з листа відповідача від 18.08.2025, оскільки раніше позивач не міг дізнатися про таке порушення і підтвердити його з метою наступного звернення з відповідним позовом до суду для захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24.
З огляду на це, суд не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
Таким чином, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду - суд визнає неповажними, з огляду на те, що реалізація позивача права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.
За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу..
Оскільки, причини пропуску строку звернення, зазначенні позивачем у заяві про усунення недоліків, визнанні судом не поважними, від так позивач у встановлений суддею строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, таким чином, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали в частині позовних вимог з 01.01.2018 по 12.08.2025 підлягають поверненню.
Також, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.01.2018 по 12.08.2025 - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали та оригінал позовної заяви з усіма доданими до неї документами
надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.