про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 року м. Київ № 520/26543/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
громадянина В'єтнаму ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області про визнання протиправним та скасувати Рішення ВГІРФО ГУМВС України в Київській області від 02.02.2010 року про скасування дозволу на імміграцію громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адмністративного суду від 13.10.2025 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зазначити, що предметом позову є вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати Рішення ВГІРФО ГУМВС України в Київській області від 02.02.2010 року про скасування дозволу на імміграцію громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 .
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що про прийняття рішення ВГІРФО ГУМВС України в Київській області від 02.02.2010 року про скасування дозволу на імміграцію позивач дізнався 28.08.2025 року з відповіді на адвокатський запит.
Стосовно заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду суд зауважує, що доводи зазначені позивачем не підтверджені жодними доказами, при цьому саме посилання на зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову без надання доказів.
При цьому судом встановлено, що позивач уже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ВГІРФО ГУМВС України в Київській області від 02.02.2010 року про скасування дозволу на імміграцію та зазначав, що про скасування дозволу на імміграцію позивач дізнався 14.08.2023 року з відповіді на адвокатський запит.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення.
Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
Згідно із частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028, 00 грн).
Як убачається зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже судовий збір за вимогу немайнового характеру складає 1211,20 грн. (3028,00*0,4).
Таким чином, несплачена позивачем сума судового збору за вимогу майнового характеру складає 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн за звернення з даним позовом до суду.
Керуючись 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.