20 лютого 2026 року справа № 320/49889/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Гаврилюк Р.В. (в режимі відеоконференції),
представник відповідача - Ісакова Є.К.,
треті особи - не з'явились,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №66/в від 04.07.2025 року про відмову у призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 частки від загального розміру (15 000 000 грн.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у цивільному шлюбі із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 26.06.2021 і по день смерті останнього - 31.05.2023 позивачка перебувала з ним у цивільному шлюбі. Від відносин із ОСОБА_6 заявниця народила сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 у справі №301/989/24 є сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , про що внесено відповідні зміни до актового запису про народження №285 від 19.07.2023.У зв'язку з цим, позивачка в інтересах малолітнього сина звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Витягом з протоколу засідання від 04.07.2025 №66/в комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила заявниці у призначенні частки одноразової грошової допомоги. Позивачка вважає дане рішення протиправним, оскільки дитина зачата за час життя загиблого і народжена після його смерті, є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, крім того, його частка вказаної грошової допомоги була заморожена.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 13 січня 2025 року о 12:00 год.
Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ; НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_3 ).
22.12.2025 канцелярією суду зареєстровано відзив відповідача та клопотання про долучення доказів, подані через підсистему "Електронний суд" 19.12.2025.
23.12.2025 канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив позивача, подану через підсистему "Електронний суд" 22.12.2025.
23.12.2025 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення по справі.
29.12.2025 на адресу суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення по справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що згідно з умовами п. 1.4. Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії військового стану №45 від 25.01.2023 право на отримання ОГД визначається станом на момент загибелі (смерті) військовослужбовця. Згідно з розділом ІІІ висновку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.09.2023 №7/20632/15 дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 не є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечують. У письмових поясненнях підтвердили факт отримання кожним з них одноразової грошової допомоги у частці від суми 15 000 000 грн.
У відповіді на відзив позивачка зазначила, що згідно висновку та доповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.11.2025 №7/29734/25 -Д/15 членами сім?ї, які мають право на одержання рівними частками одноразової грошової допомоги є: батько - ОСОБА_8 , 1961 р.н. (призначено ОГД протоколом 7/168-2024 в розмірі 1/4 частини), мати ОСОБА_9 , 1961 р.н. (призначено ОГД протоколом 7/168-2024 в розмірі 1/4 частини), син ОСОБА_10 , 2011 р.н. (призначено протоколом 7/168-2024 в розмірі 1/4 частини в розмірі 1/4 частини), син ОСОБА_11 , 2023 р.н. (цивільна дружина, отримувач ОГД на неповнолітню дитину ОСОБА_12 , 1995 р.н.). Вказане рішення командування іншими отримувачами грошової допомоги оскаржене не було. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», редакція якої діяла станом на момент загибелі ОСОБА_6 , діти, зачаті за життя померлого мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
02.01.2026 адвокатом Гаврилюком Романом Володимировичем через підсистему "Електронний суд" подано клопотання про залучення представника та проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю позивача та її представника, у зв'язку із територіальною віддаленістю місцеперебування позивача та неможливістю залишити малолітніх дітей, що є об'єктивною неможливістю прибуття у залу судового засідання для забезпечення участі у судовому засіданні, що призначене на 13.01.2026 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 клопотання адвоката Гаврилюка Романа Володимировича від 02.01.2026, подане через підсистему "Електронний Суд", про залучення ОСОБА_13 як представника позивача у справі №320/49889/25, проведення судового засідання, призначеного на 13.01.2026 в режимі відеоконференції за участю позивача та його представника Гаврилюка Романа Володимировича, - повернуто без розгляду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 судове засідання відкладено у зв'язку із клопотанням представника позивача на 03.02.2026.
03.02.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача, подане через підсистему "Електронний суд" 20.01.2026, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому представник позивача просить суд постановити ухвалу про участь представника, адвоката Гаврилюка Романа Володимировича та позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 03.02.2026 об 11 год. 00 хв. під час розгляду справи №320/49889/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відоконференцзв'язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua/); забезпечити проведення судового засідання за участі Представника, адвоката Гаврилюка Романа Володимировича та, Позивача Москалюк Олени Сергіївни у судовому засіданні 03.02.2026 об 11 год. 00 хв. під час розгляду справи №320/49889/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відоконференцзв'язку «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 клопотання представника позивача від 20.01.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Вирішено проводити подальший розгляд адміністративної справи №320/49889/25 за участю представника позивача - адвоката Гаврилюка Романа Володимировича, позивача ОСОБА_1 , - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв'язку.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026, з'явились позивач та представник позивача (в режимі відеоконференції).
Представник відповідача та треті особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.
Від представника відповідача 02.02.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 03.02.2026 через зайнятість представника в іншому судовому процесі в Київському апеляційному суді у справі №756/3873/25.
Судом ухвалено продовжити судове засідання 03.02.2026 за наявною явкою, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання.
У судовому засіданні 03.02.2026 позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 витребувано від відповідача докази у справі, а саме:
повний текст протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.01.2024 №7/168 про призначення ОГД батьку, матері та сину загиблого у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_6 в розмірі 3/4 частини 15 000 000 грн, в сумі 11 250 000 грн у рівних частках;
письмові пояснення щодо усіх часток одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю старшого сержанта ОСОБА_6 , зокрема часток батька, матері та сина загиблого старшого сержанта ОСОБА_6 в розмірі 3/4 частини 15 000 000 грн, а саме для кого була передбачена ще одна частка у розмірі 1/4, щодо якої відсутня інформація у наданому суду витязі з протоколу засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.01.2024 №7/168.
Відкладено судове засідання у справі на 20.02.2026 о 12:00 год у зв'язку з витребуванням доказів від відповідача.
У судове засідання 20.02.2026 з'явились позивач та його представник (в режимі ВКЗ) та представник відповідача.
У судовому засіданні 20.02.2026 представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 26.06.2021 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_14 по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до свідоцтва про смерть від 05.06.2023 Серія НОМЕР_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 35 років, місце смерті Донецька область, Желанне Друге.
03.08.2023 відповідно до Витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №1130 від 03.08.2023) Травма (31.05.2023) старшого сержанта ОСОБА_6 , 1988 року народження: «Руйнування головного мозку. Перелом кісток черепа та обличчя. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків», яка згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 28.06.2023 №157, повідомлення про смерть №2502 від 01.06.2023, виданого командиром військової частини НОМЕР_5 , лікарського свідоцтва про смерть №4107 від 02.06.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 05.06.2023, виданого Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , - ТРАВМА І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
ІНФОРМАЦІЯ_2 - через 41 день після смерті сержанта ОСОБА_6 , ОСОБА_1 народила спільного сина від цивільного шлюбу із загиблим ОСОБА_6 - ОСОБА_2 .
10.07.2024 рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області у справі №301/989/24 встановлено факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Павлоград, Павлоградського району, Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Желанне Друге, Донецької області, є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця міста Іршава, Хустського району, Закарпатської області.
Внесено зміни до актового запису №285 від 19 липня 2023 року про народження ОСОБА_2 , складеного Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: вказати батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Павлоград, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, інші відомості залишити без змін.
Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 у справі №301/989/24 набрало законної сили 10.08.2024, про що є відомості у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120259645).
На підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 у цивільній справі №301/989/24 були внесені зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 №285 від 19.07.2023, складеного Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та вказано батьком дитини - загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із заявою про призначення частки одноразової грошової допомоги.
04.07.2025 на засіданні комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 та Закону №3515-IX протоколом №66/в відмовила ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , у призначенні частки одноразової грошової допомоги.
Вважаючи протиправним рішення про відмову Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №66/в від 04.07.2025 в призначенні частки одноразової грошової допомоги малолітньому ОСОБА_2 , що народився після загибелі його батька - ОСОБА_6 , позивачка в інтересах дитини звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (в редакції на дату загибелі військовослужбовця 31.05.2023, далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Ті самі положення містяться і у наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», де вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату загибелі військовослужбовця та прийняття спірного у цій справі рішення).
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить малолітній син позивачки, зачатий за життя загиблого військовослужбовця і народжений після смерті загиблого до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 у цивільній справі №301/989/24 встановлено факт батьківства ОСОБА_6 щодо сина позивачки ОСОБА_2 , про що також внесені відповідні зміни до актового запису про народження дитини, що відповідачем не оспорюється.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023 статтю 16-1 викладено в такій редакції:
"Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"».
Вказані зміни згідно розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023 набрали чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 29.03.2024.
Відповідно до п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023 цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу на те, що одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_6 вже призначено іншим особам, які мали право на її отримання, а саме: батьку, матері та сину загиблого (протокол від 12.01.2024 № 7/168).
Тобто на думку відповідача оскільки комісією Міністерства оборони України 12.01.2024, тобто до набрання чинності Законом № 3515-IX від 09.12.2023 (29.03.2024), вже вирішено питання про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мали право на отримання такої допомоги, а саме батькові ОСОБА_5 , 1961 р.н., матері ОСОБА_4 , 1961 р.н., сину ОСОБА_15 , 2011 р.н., рівними частками, зазначене виключає можливість застосування до спірних правовідносин п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023.
В той же час відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яким передбачено, що якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
В свою чергу, суд критично оцінює посилання в оскаржуваному рішенні відповідача на норми п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» №3515-IX від 09.12.2023, яким визначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги, оскільки вказане суперечить положенням частини першої статті 16-3 Закону № 2011-XII, яким чітко визначено, що виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її призначення та отримання, здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з інших осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Як вбачається із наявних у справі документів, а саме п. 20 Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7/168 від 12.01.2024, наданого відповідачем на вимогу суду, ОГД надана батьку, матері та сину від шлюбу із ОСОБА_3 загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 05.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 29.03.2023 № 321/КЦ/7754 - в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000 у рівних частках кожному з цих осіб.
З аналізу п. 20 витягу з протоколу засідання Комісії МОУ № 7/168 від 12.01.2024 вбачається, що одноразова грошова допомога була визначена (зарезервована) для чотирьох членів сім'ї загиблого військовослужбовця, тобто станом на день засідання комісії 12.01.2024 одноразова грошова допомога у сум 15 000 000 грн була поділена на 4 частини.
Цей висновок випливає також з того, що Доповіддю про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутись за ОГД документами від 15.11.2024 7/29734-Д/15 ІНФОРМАЦІЯ_11 уже визначив (забронював) суму одноразової допомоги в розмірі 15 000 000 грн та порядок її розподілу між чотирьома отримувачами, однак виплачена вона була тільки трьом особам - батьку, матері та сину загиблого від шлюбу із ОСОБА_3 - у розмірі 3/4 від загальної суми ОГД, що складає 11 250 000 грн., розподілених між ними на рівні частки.
В той же час, четверта частка у розмірі від суми ОГД 15 000 000 грн залишилась не виплаченою, що прямо вказує на те, що вона була зарезервована для ще одного члена сім'ї, право на звернення якого встановлене рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2024 у цивільній справі №301/989/24 - тобто для сина позивачки - ОСОБА_2 , який народився після смерті загиблого військовослужбовця ОСОБА_16 .
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що не виплачена четверта частка у розмірі від суми ОГД 15 000 000 грн була зарезервована для сина позивачки - ОСОБА_2 , який народився після смерті загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
Також суд приймає до уваги, що на засіданні комісії Міністерства оборони України 12.01.2024 вирішено питання про призначення одноразової грошової допомоги особам, які мали право на отримання такої допомоги, а саме батькові ОСОБА_5 , 1961 р.н., матері ОСОБА_4 , 1961 р.н., сину ОСОБА_15 , 2011 р.н., рівними частками, але у розмірі 3/4 від загальної суми ОГД, що складає 11 250 000 грн., розподілених між ними на рівні частки.
Крім того, суд зауважує, що залучені до участі у цій справі треті особи висловилися позитивно до права позивачки на отримання частки ОГД на малолітню дитину ОСОБА_2 , спору між учасниками справи позивачем та третіми особами щодо отримання 1/4 частки одноразової грошової допомоги саме позивачем в інтересах малолітнього ОСОБА_2 немає.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 440/6725/23 зазначив, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Також суд звертає увагу на положення частини дев'ятої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачає, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №66/в від 04.07.2025 року про відмову у призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 .
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушеного права, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №66/в від 04.07.2025, про відмову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 у призначенні частки одноразової грошової допомоги та зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , частку одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, на сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно з абз 2 ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пп. «ґ» пп.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» як особа, яка діє в інтересах малолітньої особи, тому питання стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору судом не вирішується. Доказів понесення позивачем інших судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи, матеріали справи не містять.
В судовому засіданні 20.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 13.03.2026.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №66/в від 04.07.2025, про відмову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у призначенні частки одноразової грошової допомоги.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частку одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, на сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 - ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.