18 березня 2026 рокуСправа № 280/11109/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення даних про результати медичного огляду та виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оформлену листом від 23.10.2025 №12/10454.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести дані про результати медичного огляду та виключення з військового обліку ОСОБА_1 Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 , належним чином засвідчені копії: рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення ОСОБА_1 на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за 2023 рік; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 за 2023 рік; довідку ВЛК ОСОБА_1 за 2023 рік, в тому числі, але не виключно від 22.03.2023 року № 518; витяг із книги протоколів засідань військово-лікарської ІНФОРМАЦІЯ_2 де містяться відомості про ОСОБА_1 за 2023 рік; книгу обліку вихідних документів з інформацією про реєстрацію Тимчасового посвідчення ОСОБА_1 від 27.07.2023 року № 4/1686.
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року витребувано у Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві: відомості щодо вилучення під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 : оригіналів/копій документів щодо постановлення ОСОБА_1 на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключення з обліку, та проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 22.03.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії документів, вилучених під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановлення ОСОБА_1 на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключення з обліку, та проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 22.03.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16 березня 2026 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд: забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №280/11109/25.
Відповідно до ч. 1 - 6 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Суд вказує, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо саме призову позивача на військову службу під час мобілізації, не є предметом оскарження в цій адміністративній справі.
При цьому, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Суд зазначає, що твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтується тільки на припущеннях.
Втім, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
Відтак, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний заявником спосіб не є співмірним із заявленими позивачем вимогами та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому така заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-154, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 18.03.2026.
Суддя Б.В. Богатинський