17 березня 2026 року Справа № 280/1530/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки у розмірі 3764,40 грн.;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням показника середнього заробітку за 3 попередні роки перед призначенням пенсії (2021-2023) в розмірі 13 559,41 грн. та у зв'язку з чим провести перерахунок пенсії з дати призначення пенсії за віком та провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду із доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 24.10.2024 по 23.08.2025; доказів сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
12.03.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду (вх.№12951), обґрунтована тим, що на одержувача пенсії не може покладатися обов'язок перевіряти правомірність кожного розрахунку, здійсненого державним органом, або самостійно визначати правильність застосованих показників. У листопаді 2025 року, після отримання правової консультації адвоката, у позивача виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності обчислення його пенсії. З метою з'ясування підстав такого нарахування було направлено адвокатський запит до органу Пенсійного фонду України. Із відповіді Пенсійного фонду України на адвокатський запит, отриманої 16.12.2025, позивачу вперше стало відомо, що при обчисленні його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначений як середній показник за 2017-2019 роки у розмірі 3764,40 грн. Саме з цього моменту позивач об'єктивно дізнався про обставини, які свідчать про можливе порушення його права на належний розмір пенсійного забезпечення. До отримання зазначеної відповіді позивач не володів і не міг володіти інформацією щодо конкретних показників, застосованих при розрахунку пенсії, об'єктивно не мав можливості встановити правильність розрахунку пенсії, оскільки така інформація не була надана йому під час звернення до органу Пенсійного фонду. З урахуванням наведеного просить поновити строк звернення до суду із вказаним позовом. Також, разом із заявою надано докази сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позову, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому з 30.10.2024 не правильно розрахована пенсія, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати провести перерахунок призначеної пенсії з вказаної дати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Позивач зазначає, що йому не правильно визначено розмір пенсії за віком, а відповідно позивач мав дізнатися про порушення його прав після отримання пенсійної виплати у розмірі меншому ніж вважає позивач, тобто з листопада 2024 року.
З цим позовом позивач звернувся лише 24.02.2026 (через підсистему “Електронний суд»), беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, суддя висновує, що позивач пропустив 6-ти місячний строк звернення з цим позовом до суду в частині позовних вимог за період з 24.10.2024 по 23.08.2025 включно.
Суддя зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічне правозастосування наведене у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 по справі №240/27663/23, від 08.05.2024 по справі №400/11403/23, від 03.07.2024 по справі №400/14847/23.
При розгляді цієї справи судом взято до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, відповідно до якого суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у даному випадку є позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2024 по справі №400/14847/23.
Положеннями частин першої та другої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу на те, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не містить жодних поважних причин, у зв'язку із якими позивач своєчасно не звертався до суду, а відповідно така заява задоволенню не підлягає.
Також, суд зауважує, що отримання листа відповідача від 16.12.2025 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання пенсії у належному розмірі і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві в частині позовних вимог за період з 24.10.2024 по 23.08.2025 включно.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві в частині позовних вимог за період з 24.10.2024 по 23.08.2025 включно.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295,297 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник