з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
18 березня 2026 року м. Ужгород № 260/4790/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Західного центру радіотехнічного спостереження про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Західного центру радіотехнічного спостереження, в якому, враховуючи уточнену позовну заяву, просить: 1) Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження у підготовці та наданні ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, (із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, за січень та грудень 2021 року (станом на 01.01.2021 р. та 01.12.2021 р.); 2) Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в якій вказати розмір грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням станом на 01.01.2021 р. та 01.12.2021 р.; 3) Оклад за військове звання в довідці станом на 01.01.2021 р. та 01.12.2021 р. зазначити у розмірі, обчисленому шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2021 р. (2270,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
09 березня 2026 року до суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 КАС України, в якій просить: зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Західного центру радіотехнічного спостереження подати Звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №260/4790/25.
Заява обґрунтована тим, що надання документа іншої назви та змісту, який не може бути використаний для перерахунку пенсії відповідно до Порядку № 45 не є належним виконанням рішення суду.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287,382-382-3, 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України “Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Згідно з ч. 1ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
В той же час, з відомостей з КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що позивач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
Відтак, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.
Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Отже, із зазначених обставин справи вбачається, що станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, позивач не реалізував своє право на ініціювання процедури примусового виконання рішення суду. Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі, шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, суд зазначає, що наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.
Відтак, суд приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та про накладення штрафу в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Західного центру радіотехнічного спостереження про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька