про продовження розгляду справи
18 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/23320/25
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
06 жовтня 2025 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2024 року № 0282522406, №0282512406, №0282502406, №0282482406, №0282492406.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі, яке в подальшому було відкладено на 22 грудня 2025 року.
06 січня 2026 року розпорядженням Житомирського окружного адміністративного суду № 6 було призначено повторний автоматизований розподіл справи відповідно до наказу № 01-01-ос від 02 січня 2026 року про відрахування судді ОСОБА_3 зі штату Житомирського окружного адміністративного суду у зв'язку з призначенням на посаду судді Житомирського апеляційного суду.
06 січня 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа передана на розгляд судді Окис Т.О.
Ухвалою суду від 12 січня 2025 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27 січня 2026 року.
У підготовчому засіданні, призначеному на 27 січня 2026 року, оголошено перерву через необхідність надання представнику позивача часу для подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
03 лютого 2026 року представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про проведення перевірки. Крім того, ОСОБА_4 , є громадянином Туреччини, про що свідчать дані паспорта, долученого до позовної заяви, особистого житла в Україні не має, а подаючи 03 листопада 2023 року заяву про місце зберігання документів, дотримався вимог статті 66 Податкового кодексу України, які діяли на момент зайняття ним підприємницькою діяльність в період 2017-2019 років.
04 лютого 2026 року відповідач подав заву про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що ФОП ОСОБА_5 було особисто вручено запити від 05 вересня 2022 року за вих.№9550/6/06-30-24-07 (отримано платником особисто 23 лютого 2023 року) та від 14 березня 2023 року за вих.№5056/6/06-30-24- 07 (отримано платником особисто 04 квітня 2023 року) “Про надання інформації та її документального підтвердження» з проханням надати для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки інформації, первинних та інших документів, що пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, реєстраційних та дозвільних документів, тощо. На вказані запити позивачем було надано відповіді, що свідчить про обізнаність платника про наміри контролюючого органу провести стосовно нього перевірку. В подальшому, контролюючим органом вся поштова кореспонденція направлялася за податковою адресою платника податків, а саме: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС у Житомирській області просить суд урахувати, що позивачем не змінювалась податкова адреса, що додатково підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28 серпня 2025 року, що був долучений позивачем до позовної заяви. Відтак, контролюючим органом не порушено норми статті 42 Податкового кодексу України при направленні поштової кореспонденції за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, просить врахувати, що позивач в позовній заяві, представник позивача у заяві від 03 лютого 2026 року про поновлення процесуального строку та в судових засіданнях підтверджують, що ОСОБА_2 знаходив в поштовій скриньці поштову кореспонденцію від контролюючого органу. Відтак, будучи обізнаним про те, що ГУ ДПС у Житомирській області вживаються щодо нього контрольно-перевірочні заходи, позивач знехтував можливістю звернутися до контролюючого органу та отримати всю необхідну інформацію.
10 лютого 2026 року судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
20 лютого 2026 року до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Указує, що не був повідомлений належним чином про проведення перевірки, був позбавлений можливості на подання первинної документації до податкового органу для проведення перевірки, не отримав акта перевірки та податкових повідомлень-рішень, не скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, а також не проводив процедура адміністративного оскарження. Указує, що про існування як акта перевірки від 23 жовтня 2024 року, так і податкових повідомлень-рішень стало лише відомо після ознайомлення з матеріалами справи №240/1454/25 щодо стягнення податкової заборгованості 01 вересня 2025 року. Наголошує, що відповідно до свідчень власниці квартири, в якій тимчасово зареєстрований позивача, ОСОБА_6 жодні поштові повідомлення на його ім'я така не отримувала.
Після цього, позивач подав клопотання про допит свідка, а саме ОСОБА_6 , для якого судом призначено судове засідання на 18 березня 2026 року.
У судовому засіданні під присягою свідок підтвердила, що не отримувала повідомлень про надходження поштової кореспонденції на ім'я позивача.
Дослідивши подане представником позивача клопотання та матеріали позовної заяви, суд дійшов таких висновків.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ураховуючи відсутність доказів, які б підтверджували належне ознайомлення позивача з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення із позовом до суду.
Відповідно до положень частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Оскільки ОСОБА_2 усунув недоліки, які перешкоджали розгляду справи, провадження у справі підлягає продовженню.
Керуючись статтями 171, 243, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_7 строк звернення до суду.
Продовжити розгляд справи № 240/23320/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис