18 березня 2026 року м. Житомир Справа № 240/16112/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі № 240/16112/24, яке набрало законної сили, зобов'язано Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень (за період з 29.01.2020 по 31.12.2020), 2270 гривень (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 13.04.2022 по 31.12.2022), 2684 гривень (за період з 01.01.2023 по 19.05.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою (вх. від 04.03.2025), в якій просить зобов'язати Державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" подати до Суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року за справою № 240/16112/24, а саме про виплату ОСОБА_1 донарахованого на виконання рішення суду, але не виплаченого грошового забезпечення в сумі 67704,94 грн.
При цьому зазначає, що відповідач має виконати рішення суду шляхом виплати нарахованих коштів за рахунок фінансування, отриманого за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 382-1 КА України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Необхідність зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду позивач пов'язує з невиплатою йому нарахованих на виконання рішення суду коштів.
При цьому суд звертає увагу, що позивач не заперечує щодо розміру перерахованого йому на виконання рішення суду грошового забезпечення; що позивач на момент прийняття рішення у справі була звільнена іне проходила службу у відповдіача.
Як вбачається з доданих до заяви документів, невиплата нарахованих на виконання рішення суду коштів обумовлена тим, що кошторисом відповідача на 2026 рік не передбачено видатків по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за рахунок яких повинні здійснюватись виплати донарахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення; відповідач звертається до головного розпорядника бюджетних коштів за збільшенням фінансування на виконання рішення суду.
В пункті 2.6 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (далі - Інструкція № 333) зазначено:
"2.6. Код 2800 «Інші поточні видатки»
За цим кодом здійснюються видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі:
...
9) виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо:
відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;
інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом;
Абзац третій підпункту 9 пункту 2.6 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 414 від 26.08.2024}
відшкодування судових витрат".
Тобто відповідно до абзацу третьому підпункту 9 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судового рішення про зобов'язання здійснити виплату донарахованого грошового забезпечення повинно здійснюватись КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Щодо виконання рішення суду відповідачем шляхом здійснення видатків за КЕКВ 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", то це може призвести до невиплати поточного грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять службу у відповідача, та порушення відповідачем бюджетного законодавства.
Враховуючи те, що відповідач після набрання рішенням законної сили вчиняє дії по його виконанню, суд не вбачає підстав зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, а тому відмовляє в задоволенні заяви позивача.
Щодо посилання позивача на лист Державної казначейської служби України, то суд його до уваги не приймає, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Оскільки суд не приймав рішення про стягнення коштів на користь відповідача, Державна казначейська служба України не є органом, який здійснює виконання виконання такого рішення.
Суд звертає увагу позивача, що ст.378 КАС України, передбачена можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк