Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 березня 2026 року Справа №200/6777/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивача заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/6777/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі від 02.02.2024 року у справі № 200/6777/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 31.01.2022 року № 33/25-360, виданої станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 31.01.2022 року № 33/25-360, яка видана станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 26.03.2024 року.
До Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача (далі - заявник) надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, відповідно до якої просить:
змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Донецький окружний адміністративний суд від 02.02.2024 по справі № 200/6777/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію (РНОКПП , зареєстроване місце проживання; зареєстроване місце проживання як ВПО) згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 31.01.2022 року № 33/25-360, яка видана станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум,
- на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 249956,90 грн.
Вказану заяву, серед іншого, мотивовано тим, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду у даній справі було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року, яка складає 250518,95 грн, проте вона не було виплачена
Відповідно до листа відповідача у жовтні, листопаді та грудні 2025 року позивачу було перераховано лише по 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі №200/6777/23.
Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 249956,9 грн
Заявниця вказує, що, враховуючи положення частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, заява про зміну способу виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року заяву представниці позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/6777/23 прийнято до розгляду, який вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення на заяву про заміну способу та порядку виконання судового рішення у повному обсязі, в яких він просив відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання Позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.
Зазначав, що протягом 2025-2026 років відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року - в розмірі 187,35 грн та у лютому 2026 року - в розмірі 103,00 грн.
Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно рішення суду за минулий період станом на 12.03.2026 складає 249853,90 грн.
Таким чином, виплата доплати пенсії за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у загальній сумі 249853,90 грн буде здійснено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821.
Розглянувши подану заяву про зміну способу виконання рішення суду у цій справі, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до положень частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, які були викладені у постанові від 11.02.2020 року у справі № 826/8279/16.
Згідно з положеннями статей 1 та 33 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм, у першу чергу норми статті 378 КАС України в редакції Закону України від 21.11.2024 року № 4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", процесуальний закон не надає суду якогось розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, у разі якщо таке рішення набрало законної сили та не виконано суб'єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З матеріалів справи судом установлено, що залишок пенсійних виплат нарахованих на виконання рішення за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року у справі 200/6777/23 складає 249853,90 грн, а не 249956,90 грн як то зазначає представниця позивача.
Так, позивачу виплачено у жовтні 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року - в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року - в розмірі 187,35 грн та у лютому 2026 року - в розмірі 103,00 грн.
Сума у розмірі 249853,90 грн обліковується як заборгованість з пенсії та наразі не виплачена.
Рішення у справі № 200/6777/23 набрало законної сили 26.03.2024 року та у частині, що стосується виплати перерахованого розміру пенсії, не виконано більше двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи факт невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення відповідних виплат.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представниці позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/6777/23 - задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2024 року у справі № 200/6777/23 в частині зобов'язання виплатити пенсію, на наступний - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року у розмірі 249853,90 грн.
У задоволенні іншої частини заяви представниці позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/6777/23 - відмовити.
Ухвала складена 18 березня 2026 року в порядку письмового провадження та набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч