Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 березня 2026 року Справа№200/1264/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.11.2025 року № 914130190363 про відмову у поновленні їй пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняти рішення про поновлення виплати їй пенсії за віком з 01.04.2018 року у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і на виконання п. 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299.
Позов обґрунтовувала тим, що вона є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком, яку їй припинено з 01.04.2018 року у зв'язку із скасуванням її довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи.
Вона через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.
Для цього вона пройшла фізичну ідентифікацію, за наслідком чого рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 06.11.2025 року № 867219 її особу встановлено.
Проте після цього відповідачем прийнято оскаржене рішення, яким у поновленні виплати пенсії відмовлено.
Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернулася до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком.
Виплата пенсії позивачу проводилася на поточний рахунок в банківській установі АТ «А-Банк». Проте, як зазначає сама позивач, виплату пенсії припинили, оскільки її довідка про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи була скасована. Виплата пенсії позивачу зупинена з 01.05.2018 року, а не з 01.04.2018 року, як зазначено в позові.
12.10.2025 року вона звернулася із заявою про встановлення особи для подальшого поновлення виплати пенсії.
Заяву позивача було направлено для опрацювання в Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яким за результатом її розгляду та розгляду рішення про встановлення особи-позивача було ухвалено рішення від 14.11.2025 року № 914130190363 про відмову в проведенні перерахунку пенсії (відмову в продовженні та поновленні виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам).
Тривала відсутність звернень пенсіонера за пенсією потребує встановлення місця його перебування, а в окремих випадках - проживання, за наявності перерв у реєстрації місця проживання в Україні або надання нових документів, що посвідчують особу, відмінних від тих, копії яких зберігаються у матеріалах пенсійної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсії, грошової допомоги на період введення воєнного стану» передбачено можливість відновлення виплати пенсії для осіб, які проживають на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України та яким виплату пенсії було припинено у період з 01.08.2022 року, шляхом подання через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно заяви (про виплату пенсії на поточний рахунок банку або про поновлення виплати пенсії, підписаної за допомогою віддаленого електронного підпису («Дія ID»), у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи пенсіонера у режимі відеоконференсзв'язку.
Вважав, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсії, грошової допомоги на період введення воєнного стану» не може поширюватись на позивача, оскільки виплату пенсії їй було припинено до 01.08.2022 року.
Поновлення виплати пенсії щодо осіб, яким припинено виплату пенсії до 01.08.2022 року, має відбуватися відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, - за їх заявами про поновлення пенсії; така заява подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України разом зі сканованими копіями документів.
Вважав, що не порушив права позивача.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка їй призначена з 01.10.2017 року.
Зареєстрованим та фактичним місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована Російською Федерацією територія).
З 01.05.2018 року (а не з 01.04.2018 року як помилково вважала позивач) виплату пенсії позивачу було припинено органом Пенсійного фонду України (де вона на той час перебувала на обліку) з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
12.10.2025 року позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про продовження та поновлення виплати пенсії.
28.10.2025 року позивач пройшла фізичну ідентифікацію шляхом ідентифікації особи за допомогою відеоконференцзв'язку.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 06.11.2025 року № 867219 «Про встановлення особи», що прийнято за результатами проведеного 28.10.2025 року відеоконференцзв'язку та опрацювання наданих одержувачем документів, а також відповідей на поставлені запитання, особу позивача встановлено. Також, під час відеоконференцзв'язку на питання «чи отримуєте пенсію в іншій державі (від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації)» позивач відповіла «ні».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.11.2025 року № 914130190363 (в ході розгляду рішення від 06.11.2025 року № 867219 «Про встановлення особи» на заяву позивача від 12.10.2025 року щодо продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам) в проведенні перерахунку пенсії (шляхом продовження та поновлення виплати пенсії) відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що заявниця набула статусу внутрішньо переміщеної особи до 24.02.2022 року; для поновлення виплати пенсії необхідно звернутися із документами до територіального органу Пенсійного фонду України особисто.
Отже, позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Станом на час припинення позивачу виплати пенсії у 2018 році ст. 49 вказаного Закону діяла в іншій редакції, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припинялася:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Проте, іншими Законами підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.
В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.
Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав - не приймалося.
Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду України безпідставно не виплачував позивачу пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Частиною 2 ст. 46 цього Закону визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Щодо громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію
Відповідно до п. 14-4 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.
До фізичної ідентифікації прирівнюється:
авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія. Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри;
посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- фізична ідентифікація - процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, що проводиться в органах Пенсійного фонду, якщо особа не пройшла фізичну ідентифікацію в установі банку, в якій отримує пенсію. До фізичної ідентифікації прирівнюється:
- авторизація в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID"), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
- ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку з дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту населення та у сфері електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
Згідно з п. 7 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299, у разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов'язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У разі надходження до Пенсійного фонду України від установ уповноважених банків інформації про відсутність протягом шести місяців видаткових операцій на поточних рахунках одержувачів, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), та за умови, що протягом цього періоду не проводилася фізична ідентифікація особи, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 8 цього ж Порядку, визначено, що поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:
після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;
за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 “Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.
Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених частиною першою статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частиною четвертою статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 10 зазначеного Порядку, визначено, що особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат.
Отже, громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата (поновлення виплати) пенсій згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводиться за їх заявами за умови неодержання ними пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та проходження такими громадянами фізичної ідентифікації.
Позивач є особою, яка проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Вона, подавши відповідну заяву з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, пройшовши фізичну ідентифікацію, дотрималася встановленої законодавством процедури та мала право на поновлення виплати пенсії.
Проте, через неправильне застосування відповідачем нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, таке право було порушено.
Посилання відповідача на те, що з метою належного розгляду та прийняття рішення за заявою позивач мала особисто подати заяву про поновлення виплати пенсії та документи, - є безпідставними, оскільки заява та документи були подані позивачем особисто. А обраний позивачем спосіб їх подання (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, такий спосіб подання заяви прямо передбачений п. 8 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 299, а особиста явка заявника до територіального органу Пенсійного фонду України для подання заяви про поновлення виплати пенсії законодавством не передбачена.
Отже, на підставі заяви позивача відповідач зобов'язаний був поновити виплату позивачу пенсії.
Відмовляючи в поновленні її виплати відповідач діяв неправомірно, чим порушив пенсійні права позивача.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.11.2025 року № 914130190363, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.10.2025 року та прийняти рішення про поновлення виплати їй пенсії з дня припинення її виплати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 18 березня 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда