17 березня 2026 рокуСправа №160/3547/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Міністерства юстиції України про розгляд в порядку загального позовного провадження справи №160/3547/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: 1- ОСОБА_2 ; 2- ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа №160/3547/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: 1- ОСОБА_2 ; 2- ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В період з 02.03.2026 по 16.03.2026 суддя знаходилась на лікарняному, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Клопотання розглянуто в перший день виходу судді з лікарняного.
В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що беручи до уваги предмет спору, характер правовідносин та складність справи, дану справу недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
При розгляді клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Позивачем не надано належного обґрунтування в необхідності розгляду справи за правилами загального провадження.
Суд зазначає, що учасники справи не обмежені у своєму праві надавати письмові пояснення по суті спору, заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування, щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, подавати докази в підтвердження своєї правової позиції та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Крім того, зважаючи на ракетні обстріли території України, задля збереження життя і здоров'я учасників судового процесу , суд вважає недоцільним проведення справи з викликом учасників справи.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд наголошує, що розгляд справи по суті в письмовому провадженні жодним чином не порушує основні засади (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд в порядку загального позовного провадження справи №160/3547/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: 1- ОСОБА_2 ; 2- ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона