Рішення від 18.03.2026 по справі 160/2638/26

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокуСправа №160/2638/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» в особі представника Більцана Костянтина Миколайовича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.02.2026 року через систему “Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» в особі представника Більцана Костянтина Миколайовича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №143 від 03.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, оскаржуване рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.

10.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. В даній ухвалі суду судом також зазначено, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду буде надана судом під час прийняття судового рішення у даній справі. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та у Державної податкової служби України: письмові та вмотивовані пояснення щодо оскарження рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази отримання товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; в разі оскарження спірного рішення, подати до суду засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 05.03.2026 року. Судом попереджено товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову служби України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

24.02.2026 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В мотивування вказаного відповідач-1 зазначив наступне. ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" (код 45806274, стан платника - 0 платник податкiв за основним мiсцем облiку, обліковується в 462.ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. Шевченківська ДПІ, вид діяльності: _49.41-вантажний автомобiльний транспорт). До Порядку №520 протягом 2023 року було внесено зміни, зокрема наказами № 19 від 12.01.2023, № 394 від 14.07.2023. Так, відповідно до пунктів 9-12 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.02.2026 4 Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Отже, вказаними нормами не встановлено обов'язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов'язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/ або документів. Отже, законодавством не встановлено обов'язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Реєстрацію податкової накладної зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: обсяг постачання товару/послуги 43.99 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). За результатами розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: ПН/РК № 143 від 03.07.2025. Рішення № 13348166/45806274 від 09.10.2025 - наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Отже, комісія при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Зауважено щодо дискреційності повноважень Державної податкової служби України з реєстрації податкової накладної. Також вказано, що позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними, та належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Крім того, 24.02.2026 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач-1 зазначив наступне. По-перше, відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/2638/26 суд вирішив за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. По-друге, предметом спору у справі №160/2638/26 є оскарження одного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних, та зобов'язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну. Дана категорія справ є далеко не новою для судової практики, а відтак не потребує значних зусиль з боку представника позивача щодо складання позову, збирання доказів, та таке інше. По-третє, первинні документи зібрані для позовної заяви наявні у позивача. Відповідно копії даних документів не потребували жодних зусиль щодо їх збирання. Як висновок, зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, ані є спів мірною, оскільки жодних дій з боку особи яка ніби то здійсню правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про неспівмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного часу та коштів. Заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., враховуючи складність справи, те що сам позов є самим складним та годино затратним, складався не особою що надає правничу допомогу, розгляд справи без виклику сторін, та ціну позову у сумі 3328 грн. є не співмірними із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт. Зазначена правова позиція викладена Верховним судом у додатковій постанові від 08.05.2018 по справі №810/2823/17 (адміністративне провадження №К/9901/7937/18). Верховний Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме складеного, поданого до Верховного Суду та долученого до матеріалів справи відзиву, що доводить факт надання правничої допомоги адвокатом, надані Суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача. Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 «Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». Враховуючи набрання чинності з 15.12.2017 нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України та запровадження положеннями Цього Кодексу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається доцільним приведення укладених до 15.12.2017 договорів у відповідність до вимог діючого Кодексу адміністративного судочинства України та доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці. крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.04.2025 року за №1002241020000107244, має код ЄДРПОУ 45806274. Статутний фонд підприємства складає 1 000 000,00 грн. Зареєстроване платником податку на додану вартість з 01 травня 2025 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач може здійснювати наступні види діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; 81.29 Інші види діяльність із прибирання та інші. Товариство має основні напрямками здійснення своєї господарської діяльності, а саме: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 81.29 Інші види діяльність із прибирання та інші.

Як зазначає ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» у поданій до суду позовній заяві, для здійснення господарської діяльності позивач приймає кваліфікованих працівників з відповідною заробітною платою, станом на 11.06.2025р. у штаті нараховується 14 працівників (штатний розпис додається), а також залучає працівників за договорами ЦПХ за необхідності (штатний розклад та договори цивільно-правового характеру додаються). Розрахунки за договорами ЦПХ здійснюються своєчасно в повному обсязі, податки нараховуються та сплачуються також своєчасно та в повному обсязі. Штат позивача повною мірою забезпечений фахівцями та кваліфікованими робітниками, необхідними для виконання робіт, послуг згідно укладеним договорам. Підбір персоналу здійснюється виключно професійними рекрутинговими компаніями, за умови відповідності кандидатів кваліфікаційними вимогами та навичками, наявності усієї дозвільної документації, а також, за потреби у відповідному навчанні, сертифікації, отриманні дозвільних документів тощо. Усі інженерно-технічні працівники в тому числі головний інженер ОСОБА_1 , є дипломованими та досвідченими інженерами-будівельниками (Спеціальність - промислове та цивільне будівництво).

Засновником і власником корпоративних прав ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» є ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_3 . Це підтверджується установчими документами та витягом з ЄДР.

Позивач стверджує, що підприємство є сімейним бізнесом, що здійснює реальну господарську діяльність у сфері будівництва та благоустрою. В умовах обмежених ресурсів, особливо в період кризи чи пікового навантаження, до виконання робіт залучаються члени родини, в тому числі - професіонали, які мають належну освіту та досвід. Наявність кваліфікованого кадрового забезпечення, підтвердженого документально (штатний розпис, звіти 1ДФ, D4, договори ЦПХ), наявність матеріальних ресурсів (техніка, оренда приміщень), податкової звітності, а також фактичного виконання робіт - виключає будь-які припущення щодо фіктивності чи відсутності діяльності підприємства. Участь ОСОБА_3 як працівника за ЦПХ та надалі як адвоката у справі - не є суперечністю, а лише підтверджує ступінь його залучення в діяльність компанії. Участь ОСОБА_3 у господарських роботах у межах ЦПХ є законною, документально оформленою та підтвердженою кваліфікацією. Родинна форма організації бізнесу та поєднання функцій не є порушенням законодавства. Жодних об'єктивних доказів недобросовісності чи фіктивності в діяльності позивача - не наведено. Відповідний договір, оформлений акт виконаних робіт, подано податкову звітність, здійснено належну сплату ЄСВ та інших обов'язкових платежів. Ці документи також додані до матеріалів як підтвердження легальності та обґрунтованості їх залучення. ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» використовує мультифункціональну кадрову модель, коли працівники мають змогу виконувати кілька обов'язків одночасно - залежно від конкретних потреб та обсягів робіт. Це дає змогу ефективно використовувати кадрові ресурси, мінімізувати зайві витрати та оперативно реагувати на зміни в замовленнях чи проєктах. Зокрема: механік може виконувати обов'язки завгоспа та комірника; адміністративний працівник може суміщати функції логіста, диспетчера, офіс-менеджера; машиніст спецтехніки має підтверджену кваліфікацію для роботи на різних видах техніки (екскаватор, автокран, каток), має відповідні посвідчення, допуски та проходив навчання і інструктажі. Така структура персоналу є доцільною і відповідає специфіці будівельної діяльності, де часто потрібна мобільність, універсальність та адаптивність.

Так, з метою забезпечення безперебійного ведення господарської діяльності, для ремонту та технічного обслуговування спеціальної техніки та самоскидів позивачем укладено договори та придбано відповідні товарно-матеріальні цінності (шини, запчастини тощо), ремонт та послуги технічного обслуговування, а саме: ТОВ «НАВІТЕХ» код ЄДРПОУ 39811454 Договір № 317/1-25 від 29.05.2025р. (запчастини); ТОВ «ІНТЕРАВТО ТРАНС» код ЄДРПОУ 43243685 Договір № 2905/25-01 від 29.05.2025р. (запчастини); ТОВ «ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 31497076 Рахунки № 68403 та № 68405 від 28.05.2025р.(шини); ТОВ «АГРОКОЛЕСО» код ЄДРПОУ 42790927 Рахунки № 423 від 30.05.2025р. та № 535 від 27.06.2025р. (шини, диски); ТОВ ТД «АЛЬФАТЕХ» код ЄДРПОУ 37383046 Рахунки № ЗЧ-8149 від 17.06.2025р. та № ЗЧ-8312 від 19.06.2025р. (запчастини); ТОВ «ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС» код ЄДРПОУ 36052818 Договір № 2500062 від 18.06.2025р.(ремонт та технічне обслуговування техніки); ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» код ЄДРПОУ 13422398, Договір №2500180 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 24.06.2025 року.

До того ж, в підтвердження здійснення оплати за орендовані активи позивача до позовної заяви долучено копії договорів оренди нерухомого майна та платіжних документів про оплату орендної плати, а також, договори оренди спеціальної техніки та транспортних засобів: 1. Договір суборенди нежитлового приміщення між позивачем та ФОП ОСОБА_2 №02-05/25 від 02.05.2025 року за адресою 49050, місто Дніпро, проспект Науки,74 та Додатком 1 про приймання передачу орендованого майна; 2. Договір оренди нерухомого майна між Позивачем та ФОП ОСОБА_2 №05-05/25 від 05.05.2025 року за адресом 49022, місто Дніпро, площа Академіка Стародубова, буд. 1, Додаток 1 до Договору Акт приймання - передачі орендованого майна; 3. Договір оренди нерухомого майна між позивачем та ТОВ «АЛЬФА ТЕХНО СЕРВІС ГРУП» №02-06/25 від 02.06.2025р за адресом 49022, місто Дніпро вулиця Повітряна будинок 5, Додаток 1 до Договору Акт приймання - передачі орендованого майна; 4. Договір оренди нерухомого майна між позивачем та ТОВ «УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА БУДІВНИЦТВА-7» №03-06/25 від 03.06.2025 року за адресом 52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Старі Кодаки, вул. Ювілейна, 2- Б, Додаток 1 до Договору Акт приймання - передачі орендованого майна; 5. Договір оренди нерухомого майна між позивачем та ФОП ОСОБА_4 №07-05/25 від 07.05.2025 року за адресом 49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд.51-Л, секція№3, Додаток 1 до Договору Акт приймання - передачі орендованого майна; 6. Договір оренди спеціалізованої техніки №К-2025/08О від 08.05.2025 року. Акт приймання - передачі в оренду будівельної техніки та автотранспорту за договором про надання послуг оренди №К-2025/08О Акт надання послуг №№БЮ-2025/131 від 30.07.2025р. Платіжна інструкція №183 від 30.07.2025р.

Вищенаведені фактичні відомості та документи підтверджують наявність відповідних трудових ресурсів та належної технічної бази у позивача.

29.05.2025 року ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» укладено договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток з ТОВ Компанія «ОККО - БІЗНЕС», код ЄДРПОУ 44800224 (договір додається), яке є платником податку на додану вартість. Для забезпечення безперебійної та якісної роботи спец.техніки ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» було укладено договір постачання з ТОВ «ЛЕМБЕРГ-ТРАНС» код ЄДРПОУ 39736257 на постачання моторних олив № 0205/1 від 02.05.2025р. А також укладено договір на постачання дизельного пального (паливні картки) з ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» код ЄДРПОУ 43012009 № 30/30/25-2 від 30.05.2025р.

Позивач вказує, що у зв'язку з тенденцією підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, в цілях фіксації оптової ціни при закупівлі моторних олив та дизельного пального для економії витрат при виконанні робіт та наданні послуг спеціальною будівельною технікою, було здійснено оплату за моторну оливу (оптова ціна). Згідно з «Методичних рекомендацій з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою» ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (редакція 1 від 17.11.2023р.) «Базові норми витрат», мастильні матеріали витрачаються протягом року. Зважаючи на кількість орендованої техніки та самоскидів (відображено в звітах форма 20-ОПП), які з 01.06.2025р. вже задіяні у господарській діяльності ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП». А саме надаються послуги автокранів, екскаваторів та самоскидів згідно договорів укладених з наступними контрагентами: ТОВ «С.К.ДНІПРО» (ЄДРПОУ 39744268), ТОВ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 45241407), ПП «ЯРО-БУД» (ЄДРПОУ 35620533), ПП «МАКС-СЕНА» (ЄДРПОУ 34496837), ТОВ «ДНІПРОРЕМОНТ» (ЄДРПОУ 21869676) та інші. Виходячи з вищевикладеного - моторна олива, закуплена у ТОВ «ЛЕМБЕРГ-ТРАНС» та дизельне пальне, закуплене у ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» використовувалось протягом 2025 року. До того ж, з метою забезпечення доставки спец.техніки до місця виконання робіт або надання послуг ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» були укладені договори на перевезення техніки а саме: 17.06.2025 р. було укладено договір про транспортування будівельної техніки № СБ/6- ПВ з ТОВ «СТИЛЪ-БУД i К» код ЄДРПОУ 35112357; 02.06.2025 року укладено договір № 09/06-25 на транспортування техніки з ФОП ОСОБА_5 . У зв'язку з економічною нестабільністю в Україні та об'єктивною тенденцією до зростання вартості паливно-мастильних матеріалів (ПММ), в цілях фіксації оптової ціни при закупівлі моторних олив та дизельного пального для економії витрат при виконанні робіт та наданні послуг спеціальною будівельною технікою, було здійснено оплату за моторну оливу (оптова ціна). Згідно з «Методичних рекомендацій з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою» ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (редакція 1 від 17.11.2023р.) «Базові норми витрат», мастильні матеріали витрачатимуться протягом року. Витрати мастильних матеріалів мають системний та прогнозований характер і формуються на річній основі відповідно до затверджених норм. Кількість орендованої техніки та самоскидів відображено в звітах форма 20-ОПП, які з 01.06.2025р. вже задіяні у господарській діяльності ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», саме, використовуються при наданні послуг автокранів, екскаваторів та самоскидів згідно договорів укладених з наступними контрагентами: ТОВ «С.К.ДНІПРО» (ЄДРПОУ 39744268), ТОВ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 45241407), ПП «ЯРО-БУД» (ЄДРПОУ 35620533), ПП «МАКС-СЕНА» (ЄДРПОУ 34496837), ТОВ «ДНІПРОРЕМОНТ» (ЄДРПОУ 21869676) та іншими. Оплата за вказаними договорами здійснювалась у безготівковій формі на підставі виставлених рахунків-фактур, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Зазначене пальне та мастильні матеріали закуповувались виключно для забезпечення виробничого процесу та виконання господарської діяльності позивача, що свідчить про економічну доцільність і реальність вказаних операцій. Зважаючи на кількість власної та орендованої техніки самоскидів задіяної у господарській діяльності позивача, а саме, відстеження та контролю маршруту, швидкості і напрямку руху, місцях і тривалості стоянок, рівня палива та стані різних датчиків позивачем було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування №02/06/25/1- ТО від 02 червня 2025 року з ФОП ОСОБА_6 код ЄДРПОУ 3047308138, предметом якого є встановлення та забезпечення безперервної роботи програмно-апаратного комплекту «Tracker» (ПАК Tracker). Списання витрат паливно-мастильних матеріалів проводиться один раз на місяць згідно з актами списання та встановленими на підприємстві нормами витрат а також даних з програмно-апаратного комплекту «Tracker», встановлених на автомобілі та спеціальну техніку.

Щодо взаємовідносин ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» з ТОВВ «БУД-КОНТРОЛЬ» код ЄДРПОУ 36098428 (Замовник).

02.07.2025 року між ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (Виконавець) і ТОВ «БУДКОНТРОЛЬ» код ЄДРПОУ 36098428 (Замовник) був укладений договір про надання послуг № К-2025/42П. Згідно предмету наведеного договору (1.1.) «Замовник» в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, надає доручення «Виконавцю», а «Виконавець» бере на себе обов'язки по наданню послуг будівельною технікою (Надалі «Технікою») на об'єкті «Замовника» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське. У розділі 2 «Ціна, вартість послуг та умови розрахунків», а саме в пункті 2.1. Договору, передбачена Вартість послуг «Техніки», а також передбачений порядок оплати послуг: на умовах передоплати на підставі Рахунку-фактури, складеного «Виконавцем», а у випадку, якщо послуги надаються «Виконавцем» без передоплати, а за фактом наданих послуг, «Замовник» оплачує послуги протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку. Як зазначено в пункті 2.3. Договору, Акт наданих послуг складається «Виконавцем» та підписується «Сторонами» щотижня протягом 5-ти робочих днів після закінчення тижня, в якому працювала Техніка. На виконання наведених умов зазначеного вище договору позивачем було надані послуги будівельною технікою, а саме - екскаваторами навантажувачами та автокранами.

Щодо залучення штатних працівників позивача при поставці товарів на об'єктах замовника ТОВ «БУД-КОНТРОЛЬ».

Для роботи на наведеній вище спецтехніці позивачам залучено кваліфікованих штатних працівників: 1. ОСОБА_7 (машиніст крана автомобільного); 2. ОСОБА_8 (машиніст екскаватора). Кваліфікацію наведених вище працівників підтверджено наступними документами. 1. Посвідчення ОСОБА_9 , СеріяАТ№289128, видане Держсільгоспінспекцією в Дніпропетровській області 19.052017р. 2. Посвідчення ОСОБА_8 , Серія НОМЕР_1 , видане ДІСГ в Сумській області 29.06.2016р.

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» самостійно здійснює поставку / виконує роботи/надає послуги за допомогою власних матеріально-технічних та людських ресурсами, а в разі необхідності залучає субпідрядників та фахівців за договорами ЦПХ, надає послуги орендованими транспортними засобами, маючі для цього всі необхідні матеріально-технічні і трудові ресурси, і це не суперечать КВЕД Товариства і наявним потужностям підприємства.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» було складено, підписано сертифікованими електронними ключами та 03.07.2025 р. відправлено на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України податкову накладну: № 143 від 03.07.2025 р. на суму 21 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3 566,67 грн.

Щодо господарської операції, яка стала правовою підставою для підписання сертифікованими електронними ключами та відправлення на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України саме: податкової накладної №143 від 03.07.2025р на суму 22 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3666,67 грн., рішення відповідача-1 №13348166/45806274 від 09.10.2025р. 03.07.2025 р., на підтвердження виконання зобов'язань по договору, сторонами підписано Акт наданих послуг №111 на суму - 39 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6566,67 грн. До того ж, керуючись вищевикладеними умовами договору та з метою отримання оплати за надані послуг позивач надіслав Замовнику рахунок № 117 від 02.07.2025р. в сумі 39 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6566,67 грн. Замовник 08.07.2025 р. здійснив оплату наданих послуг згідно вищевказаного рахунку платіжною інструкцією № 1119 в сумі 19 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% 3300,00 грн. Для виконання умов договору було задіяно наступну спецтехніку, що знаходиться в оренді позивача: Екскаватор - навантажувач, марки CATERPILLAR 432 LRC , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Екскаватор, марки R_200_W-7_ROBEX, свідоцтво про реєстрацію технологічного ТЗ Серія ТДН №2310, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; МАЗ модель 630303 тип ВАНТАЖНИЙ АВТОКРАН БІЛЬШЕ 20Т-С (МАШЕКА), реєстраційний номер НОМЕР_5 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ; 2.КС45717К-1 «Івановець» тип АВТОКРАН-БІЛЬШЕ 20Т-С (стріла 21,5 м.), реєстраційний номер НОМЕР_7 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 .

04.08.2025 р. надійшла відповідь Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Вказано, що обсяг постачання товару/послуги 43.99, 49.41 - перевищує величину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», яка була відправлена 01.08.2025 р.

07.10.2025 р. позивач надіслав відповідачу-1 пояснювальну записку та Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 4 (Реєстраційний № 9306830949 - підтвердження прийняття згідно квитанції №2), до якого було додано усі підтверджуючі документи, а саме, завантажено 52 комплекти (кожний із супровідним документом).

Повідомлення сформовано та подано в електронному вигляді через засоби телекомунікаційного зв'язку із використанням програмного забезпечення «М.Е.Doc», шляхом направлення електронного повідомлення, підписаного кваліфікованим електронним підписом. До нього в електронному вигляді були належним чином додані всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій, розкривають суть та зміст господарської операції та підтверджують наявність матеріально-технічних та людських ресурсів, тобто підтверджують правомірність реєстрації податкової накладної, а саме: Зокрема були надані наступні документи: Договір оренди офісного приміщення від 02.05.2025 №02-05/25, Договір оренди техніки від 08.05.2025 № К-2025/08О, Форми 20-ОПП від 10.06.2025 № 12, Свідоцтво про реєстрацію техніки від 25.07.2019 № CXH 711071, Наказ від 30.04.2025 № 1, Штатний розпис від 11.06.2025 № 4, Договір купівлі-продажу паливних талонів ОККО від 29.05.2025 №40ПТ-6846/25, Договір про надання послуг від 06.06.2025 № К-2025/15П, Акти наданих послуг червень 2025 від 09.06.2025 № 20, Рахунки на оплату за червень 2025 від 09.06.2025 №21, Договір оренди техніки від 02.06.2025 № К-2025/02О, Картка рахунку 631 від 23.06.2025 № б/н, Норми витрат ПММ від 17.11.2023 № б/н, Платіжні інструкції ПММ від 05.06.2025 № 28, Договір поставки від 02.05.2025 № 0205/1, Видаткова накладна ТТН від 02.05.2025 № 1603, Картка рахунку 361 від 31.07.2025 № б/н, Картка рахунку 703 від 15.07.2025 № б/н, Договір поставки від 30.05.2025 № 30/05/25-2, Акти наданих послуг рахунки від 30.07.2025 № 12, Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.02.2026 13 Договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту від 18.06.2025 № 2500062, Договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту від 24.06.2025 № 2500180, Акт виконаних робіт від 18.06.2025 №2502791, Видаткова накладна від 30.06.2025 № 40286, Видаткові накладні (запчастини) від 17.06.2025 № 6259, Видаткові накладні (запчастини) 2 від 09.06.2025 №409, Видаткові накладні (запчастини) 3 від 13.06.2025 № 14120, Платіжні інструкції (запчастини) від 12.06.2025 № 43, Платіжні інструкції ПММ від 16.06.2025 № 51, Договір про надання послуг з технічного обслуговування (Tracker) від 02.06.2025 № 03/06/25/1-ТО, Рахунок ФОП ОСОБА_10 від 01.07.2025 № 1231, Платіжна інструкція ФОП ОСОБА_10 від 23.07.2025 № 145, Наказ від 05.05.2025 № 5/05, ОСВ 203 від 30.06.2025 № б/н, ОСВ 207 від 30.06.2025 № б/н, Звіти Тракер 1 від 30.06.2025 № б/ н, Звіти Тракер 2 від 30.06.2025 № б/н, Акт списання ПММ від 30.06.2025 № 1, Акт списання (запчастини) від 30.06.2025 № 2, Платіжна інструкція від 30.07.2025 № 183, Платіжні інструкції від 30.07.2025 № 184 185, Платіжні інструкції від 30.07.2025 № 1126, Свідоцтво реєстрації техніки від 18.09.2024 № СТК 521599, Свідоцтво реєстрації техніки від 20.08.2015 № СХТ 365162, Посвідчення водія від 07.12.2018 № ВХО 731582, Ліцензія від 17.06.2025 № 121748/25, Ліцензія (ССЗ) від 17.06.2025 № 121747/25, Акти наданих послуг з 01 по 09.07.2025 від 03.07.2025 № 114, Акти наданих послуг з 10 по 15.07.2025 від 10.07.2025 №137, Рахунки з 01 по 09.07.2025 від 03.07.2025 № 129, Рахунки з 10 по 15.07.2025 від 10.07.2025 № 167, Свідоцтво про реєстрацію від 19.01.2024 № НОМЕР_9 , Свідоцтво про реєстрацію від 12.07.2007 № НОМЕР_8 , Свідоцтво про реєстрацію від 12.06.2018 № НОМЕР_10 , Посвідчення водія від 14.02.2007 № НОМЕР_11 , Посвідчення водія від 19.05.2017 № НОМЕР_12 , Посвідчення водія від 29.06.2016 № НОМЕР_1 тощо.

Проте, 09.10.2025 р. позивачем було отримано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №143 від 03.07.2025 р. в ЄРПН реєстраційний № 13348166/45806274. Підставою для відмови відповідачем-1 зазначено - «Надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01 лютого 2020 року набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок №1165), затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД.

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні;

6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;

7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.

Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку №520 (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно з п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-12 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН контролюючим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для прийняття обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем були подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції.

Суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду викладеної в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи були надані/ненадані платником з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оскільки рішення суб'єкта владних повноважень №13348166/45806274 від 09.10.2025 року не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про необґрунтованість такого рішень.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає, що не наведення переліку документів, які необхідно надати призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації ПН призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація ПН.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 07.12.2022 року у справі № 500/2237/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 наголошував на тому, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області не доведено правомірності прийняття рішення №13348166/45806274 від 09.10.2025 року, а тому позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №143 від 03.07.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації ПН визнано протиправним та скасоване, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №143 від 03.07.2025 року за датою фактичного її подання.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення до суду із даною позовною заявою.

У поданій до суду позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Аргументи даного клопотання зводяться до того, що ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» не мало можливості подати позовну заяву у визначений законом строк з причин, що не залежали від волі позивача, мають об'єктивний характер, є поважними та підтверджуються належними і допустимими доказами. Так, у період з 13 по 17 січня 2026 року директор Товариства Кутькіна Олена Михайлівна, засновник Більцан Юлія Леонідівна та адвокат - представник позивача у цій справі Більцан Костянтин Миколайович перебували у службовому відрядженні в місті Києві з метою проведення переговорів та укладення договорів щодо зимового обслуговування (прибирання снігу). Зазначені обставини унеможливили своєчасну та повноцінну підготовку процесуальних документів у строк, встановлений судом. До того ж, унаслідок стабілізаційних та аварійних відключень електроенергії, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, за місцем знаходження офісу Товариства (м. Дніпро, просп. Науки, 74, офіс 503) неодноразово та тривалий час була відсутня електроенергія, що унеможливлювало доступ до комп'ютерної техніки, програмного забезпечення та електронних документів. Крім того, у зв'язку з масштабним пожежним інцидентом у сусідньому будинку та прилеглому ресторані за адресою робочого місця адвоката Більцана К.М. ( АДРЕСА_1 ), електропостачання було відсутнє понад 12 днів, що фактично унеможливило роботу з електронною поштою, підготовку та подання процесуальних документів до суду. Представник позивача стверджує, що протягом більше ніж одного тижня підсистема “Електронний суд» функціонувала з істотними технічними збоями, зокрема не забезпечувала стабільне завантаження та відправлення процесуальних документів, що позбавляло позивача можливості своєчасно подати відповідь на відзив у електронній формі. З 17 січня 2026 року і по теперішній час адвокат - представник Позивача ОСОБА_3 проходить курс реабілітації у приватній клініці “Геліос» (ТОВ “Скай-Віннер»), що підтверджується відповідними медичними документами та є додатковою поважною причиною неможливості своєчасного подання позову. Унаслідок протиправних дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: блокування реєстрації податкових накладних; незаконного включення ТОВ “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до переліку платників податків з ознаками ризиковості; надання усних вказівок інспекторами ДПС контрагентам щодо припинення господарських відносин з Товариством, виробнича та господарська діяльність підприємства фактично зупинена. Більшість працівників були звільнені за угодою сторін або за власним бажанням. Станом на дату подання цієї заяви єдиною офіційно працевлаштованою особою у Товаристві залишається директор Кутькіна О.М., яка працює на умовах неповної зайнятості (0,5 ставки), що істотно ускладнює належне ведення господарської та правової діяльності підприємства.

Відтак, представник позивача просить суд:

1. Визнати поважною причину пропуску строку подачі позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Поновити пропущений строк подачі позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Варто зазначити, що 10.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. В даній ухвалі суду судом також зазначено, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду буде надана судом під час прийняття судового рішення у даній справі. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та у Державної податкової служби України: письмові та вмотивовані пояснення щодо оскарження рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази отримання товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; в разі оскарження спірного рішення, подати до суду засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 05.03.2026 року. Судом попереджено товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державну податкову служби України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Натомість, у строк до 05.03.2026 року визначений ухвалою суду від 10.02.2026 року як від товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП», Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України письмові та вмотивовані пояснення щодо оскарження рішення №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України та докази отримання товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в разі оскарження спірного рішення - до суду не подано.

В той же час, відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства, а також містить окремі правила та положення для регулювання відносин із захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку.

Зокрема, у статті 56 Податкового кодексу України закріплено окремі положення щодо порядку та процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями підпунктів 56.17.1-56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не використано процедуру адміністративного оскарження, а отже шестимісячний строк звернення до адміністративного суду позивачем дотримано.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2662,40 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що між ТОВ «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» та адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5392 від 27 лютого 2019 року, (далі - адвокат), було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №26-01/ПН-143 від 26.01.2026р., а також Додаткову угоду № 1 від 30.01.2026р. до вказаного Договору, згідно п. 1 та п. 2 якої «Адвокат надає Клієнту послуги професійної правничої (правової) допомоги, а саме послуги щодо представництва та захисту інтересів Клієнта у справі щодо оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №143 від 03.07.2025р. (з подальшим супроводом справи за вказаним позовом у Дніпропетровському окружному адміністративному суді)».

Крім того згідно з умовами п. 3 Додаткової угоди № 1 від 30.01.2026р. до Договору про надання правової допомоги, Сторони дійшли згоди встановити Гонорар (Вартість Послуг) Адвоката за надані послуги, визначені Додатковою угодою у Суді 1-ї інстанції у фіксованому розмірі, який складає 10000,00 грн. та сплачується Клієнтом не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення Суду у даній справі.

Актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) послуг (далі - Акт) підтверджується факт надання Адвокатом та факт прийняття позивачем наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги, детальний перелік яких зазначено у п. 1 та п. 2 цього Акту.

Окрім того, вказаним Актом Сторони також визначили, що надані Адвокатом Послуги оформлені належним чином і прийняті Клієнтом повністю, Сторони не мають одна до одної жодних претензій. Цей Акт є невід'ємною частиною вищевказаного Договору про надання правової (правничої) допомоги. А у відповідності до п. 3 цього Акту Сторони дійшли взаємної згоди встановити Гонорар (Вартість Послуг) Адвоката за надані згідно п. 1 та 2 цього Акту послуги, у фіксованому розмірі, який складає 10 000,00 грн. та сплачується Клієнтом не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення Суду у даній справі.

Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла також у додатковій постанові від 15 червня 2022 року у справі №910/12876/19 та у додатковій постанові від 18 січня 2024 року у справі № 9901/459/21.

Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21 та інших.

Також, у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд сформував висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України та ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Так, Суд зазначив, що «відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін.

Відтак, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 280/4115/20.

Ця ж позиція була викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі самі висновки викладені і у постанові Верховного Суду від 26 червня 2025 року у справі №140/3868/24, відповідно до яких за відсутності належного обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Доречно наголосити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Оцінюючи співмірність розміру зазначених витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Також стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача-1, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об'єму виконаних робіт.

У постанові від 14.01.2026 по справі № 420/4892/25 Верховний Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» в особі представника Більцана Костянтина Миколайовича до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13348166/45806274 від 09.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №143 від 03.07.2025 року за датою фактичного її подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник

Попередній документ

134934040

Наступний документ

134934042

Інформація про рішення:

№ рішення:	134934041
№ справи:	160/2638/26
Дата рішення:	18.03.2026
Дата публікації:	20.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.03.2026)
Дата надходження:	05.02.2026
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ПРУДНИК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

Державна податкова служба України

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП"

представник позивача:

адвокат Більцан Костянтин Миколайович