16 березня 2026 року Справа № 160/33933/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та з урахуванням зміни предмета позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №134211 від 14.11.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №134972 від 24.11.2025 року;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550) з переліку ризикових платників податків.".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №134211 від 14.11.2025 року, №134972 від 24.11.2025 року, є протиправними, оскільки прийняті безпідставно, з огляду на те, що в усіх отриманих рішеннях відсутні будь-які посилання на результати розгляду поданих матеріалів, що свідчить про ігнорування обов'язку комісії врахувати надану інформацію, чим порушено вимоги пункту 6 Порядку №1165.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.12.2025 року відкрив провадження у даній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2025 року відмовив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі № 160/33933/25.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що 03.11.2025 комісією ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення про відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості, зокрема, код 11 (накопичення залишків без достатніх місць зберігання) та код 14 (постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не пов'язаних із господарською діяльністю платника) по ТОВ «ВАЙТ». Повідомив, що відповідно абзацу десятого пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165 (далі - Порядок зупинення), не надано документи, необхідні для розгляду питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема: - актів виконаних робіт з використанням придбаних будівельних матеріалів, згідно яких можливо встановити їх використання; - договорів підряду до яких надано накладні - вимоги на відпуск матеріалів; крім того, - документи на переміщення будівельних матеріалів з місць зберігання (накладна - вимога на відпуск матеріалів) - документи, які підтверджують зберігання товарів (інвентаризаційні описи, тощо), придбання яких зазначено в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості платника податків. Натомість надано багато неякісних сканкопій документів, які не можливо повністю прочитати та відповідно ідентифікувати суть та суми операцій на які вони складені. Зокрема: акти списання ТМЦ, накладні вимоги на внутрішнє переміщення товарів, товарно-транспортні накладні. Як наслідок, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.11.2025 № 134211.
Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно із якою позивач додав до заявлених позовних вимог вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №134972 від 24.11.2025 року.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, та зазначив, що, в усіх отриманих рішеннях відсутні будь-які посилання на результати розгляду поданих матеріалів, що свідчить про ігнорування обов'язку комісії врахувати надану інформацію, чим порушено вимоги пункту 6 Порядку №1165 та принцип об'єктивності розгляду, передбачений статтею 19 Податкового кодексу України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.01.2026, з урахуванням ухвали про виправлення лписки від 19.01.2026, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" про уточнення позовних вимог у справі №160/33933/25 задовольнив, постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Згідно із відзивом на уточнену позовну заяву, відповідач зазначив, що 24.11.2025 комісією ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення про відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості, зокрема, код 11 (накопичення залишків без достатніх місць зберігання) та код 14 (постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не пов'язаних із господарською діяльністю платника) по ТОВ «ВАЙТ». Повідомив, що відповідно абзацу десятого пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165 (далі - Порядок зупинення), не надано документи, необхідні для розгляду питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема: - актів виконаних робіт з використанням придбаних будівельних матеріалів, згідно яких можливо встановити їх використання; - договорів підряду до яких надано накладні - вимоги на відпуск матеріалів; крім того, - документи на переміщення будівельних матеріалів з місць зберігання (накладна - вимога на відпуск матеріалів); - документи, які підтверджують зберігання товарів (інвентаризаційні описи, тощо), придбання яких зазначено в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості платника податків. Натомість надано багато неякісних сканкопій документів, які не можливо повністю прочитати та відповідно ідентифікувати суть та суми операцій на які вони складені. Зокрема: акти списання ТМЦ, накладні вимоги на внутрішнє переміщення товарів, товарно-транспортні накладні. Книги складського обліку надані тільки за 1 квартал 2025 року, тобто за період, який не зазначений в рішенні про відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості. Також надано акт інвентаризації від 24.10.2025 в якому зазначено, що на рахунках обліку 20,22,28 рахується 633,6 млн грн запасів, проте оборотно-сальдові по рахунках 20,22,28 та опис запасів не надано.
06.02.2026 позивач знов звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив змінити позовні вимоги, додавши до вже заявлених позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №11062 від 05.02.2026 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт" про уточнення позовних вимог у справі №160/33933/25 відмовив.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ТОВ «ВАЙТ» є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2010 року № запису: 1 227 102 0000 011923. ТОВ «ВАЙТ» зареєстроване платником податку на додану вартість з 30.11.2011 (ІПН 372155504826). Місцезнаходженням ТОВ «ВАЙТ» є адреса: 50019, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця 129-ї бригади територіальної оборони, будинок 128, адміністративно-побутовий корпус "A-3», власне приміщення Товариства загальною площею 633,2 кв.м. Одними із основних видів діяльності підприємства ТОВ "ВАЙТ" є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), інші будівельно-монтажні роботи (43.29), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22), інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99), будівництво доріг і автострад (42.11), виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу (23.69) та інші виробничі та будівельно-ремонтні галузі.
Рішенням регіональної Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №134211 від 14.11.2025 року ТОВ «ВАЙТ» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою КМ України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року №1165 на підставі отриманих від платника податку інформації та копій документів від 05.11.2025 №3.
Підставою для його прийняття була інформація щодо операцій з придбання товарів (період з 09.04.2025 по 06.10.2025, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37215550),
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл), у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Згідно протоколу засідання комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2025 №83, комісія встановила таке:
« 03.11.2025 комісією ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення про відповідність платника п. 8 Критеріям ризиковості, зокрема, код 11 (накопичення залишків без достатніх місць зберігання) та код 14 (постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не пов'язаних із господарською діяльністю платника) по ТОВ «ВАЙТ». Повідомив, що відповідно абзацу десятого пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165 (далі - Порядок зупинення), не надано документи, необхідні для розгляду питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема: - актів виконаних робіт з використанням придбаних будівельних матеріалів, згідно яких можливо встановити їх використання; - договорів підряду до яких надано накладні - вимоги на відпуск матеріалів; крім того, - документи на переміщення будівельних матеріалів з місць зберігання (накладна - вимога на відпуск матеріалів) - документи, які підтверджують зберігання товарів (інвентаризаційні описи, тощо), придбання яких зазначено в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості платника податків. Натомість надано багато неякісних сканкопій документів, які не можливо повністю прочитати та відповідно ідентифікувати суть та суми операцій на які вони складені. Зокрема: акти списання ТМЦ, накладні вимоги на внутрішнє переміщення товарів, товарно-транспортні накладні».
Керуючись пунктом 6 Постанови № 1165 та Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою № 1165 та Довідником кодів податкової інформації, комісія вирішила прийняти вищевказане рішення.
Також Рішенням регіональної Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2025 №134972 ТОВ «ВАЙТ» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою КМ України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року №1165 на підставі отриманих від платника податку інформації та копій документів від 18.11.2025 №.4.
Підставою для його прийняття була інформація щодо операцій з придбання товарів (період з 09.04.2025 по 06.10.2025, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37215550),
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл), у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Протоколу засідання комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2025 №83, на якому комісія розглядала питання щодо прийняття рішення від 24.11.2025 №134972 відповідачем до матеріалів справи не надано.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність».
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надавались відповідачу документи, які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій та не відповідності встановленим критеріям ризиковості.
Слід звернути увагу, що відсутність вказівки щодо необхідності подати конкретні документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, зумовлює перебування платника податків у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.
Невиконання СВП законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Як встановлено судом, в графі ''Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку'' спірних рішень від 14.11.2025 та від 24.11.2025 відповідачем не зазначено конкретних документів, які не надано позивачем. В той же час, відповідачем не надано ретельну оцінку наданих позивачем пояснень та документів 14.10.2025, 23.10.2025, 05.11.2025, 18.11.2025.
У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Так, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено таку податкову інформацію:
- 11- накопичення залишків товарів за відсутності умов для їх зберігання, а також відсутнє придбання послуг оренди складських приміщень.
14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл), у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Як зазначено вище вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.
При цьому до суду не надано будь-яких пояснень чи доказів, що позивачем направлялись для реєстрації контролюючому органу податкові накладні чи розрахунки коригування.
Таким чином, спірні рішення прийняті комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.
Так, у постанові від 27 травня 2025 року у справі № 260/4707/23 Верховний Суд зазначив, що виходячи з питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.
В постанові від 14.05.2025 у справі №260/3479/24 Верховний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової. Вказане рішення прийнято відповідачем у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.
Верховний Суд у своїй постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п.8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів.
Тобто, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 07.04.2023 по справі № 280/3639/20.
Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.
Натомість, позивач у позові зазначиа, що підприємством ТОВ «ВАЙТ» здійснено комплекс дій для поліпшення свого податкового статусу, а саме: у підприємства наявні та достатні всі матеріальні та трудові ресурси для здійснення всіх аспектів господарської діяльності в повному обсязі. Інформація про власні та орендовані об'єкти оподаткування на загальну площу понад 4325 м2, а саме наявних виробничих приміщень, складу та офісу відображена в Повідомленнях про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, балансі, що подана до контролюючого органу; у Підприємства відсутня співпраця з контрагентами, що мають статус ризикових; загальна сума сплачених податків і зборів до державного та місцевого бюджетів у 2025 році складає 46 299 617,98грн; у підприємства відсутня будь яка заборгованість перед місцевим та державним бюджетом; на підприємстві працює з відповідними фаховими здібностями 344 працівника, середня заробітна плата становить 21 157,04 гривень на одного працівника; підприємство отримало статус «Критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період» згідно Розпорядження начальника Дніпропетровської обласної Військової адміністрації від 27.01.2025р. за № 80/0/527-25; в процесі ведення господарської діяльності ТОВ "ВАЙТ" дотримується рівня податкового навантаження з ПДВ та податку на прибуток і планує дотримуватись і в подальшому; по всіх контрагентах, зазначених у рішенні, були належним чином оформлені первинні документи (договори, видаткові накладні, платіжні доручення тощо); податкові накладні зареєстровані в ЄРПН в автоматичному режимі, без будь-яких блокувань чи зауважень, що відповідає вимогам п. 201.10 ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010, відображені в податковій звітності; придбані матеріали за останні два звітні квартали, зазначені у Рішенні №129412, не реалізовувались/продавались, а є виключно будівельними матеріалами, призначеними для забезпечення виробничо-галузевої діяльності, мають цільове призначення: поперше для будівництва власного офісного приміщення, по-друге для забезпечення виконання довгострокових договорів замовників. За визначеними кодами УКТЗЕД за період з 09.04.2025 року по 06.10.20245 року, залишок будівельних матеріалів станом на 30.09.2025 складає суму 9 285 118,13 грн., обліковується на рахунку 231 «Незавершене виробництво» на суму 83 566 063,14 грн. Зазначені дані бухгалтерського обліку відображені у звітних даних ТОВ "ВАЙТ" за зазначений період і надані до відповідних органів в визначений законодавством термін. Відповідні звіти є у розпорядженні податкового органу. Придбані матеріали для поліпшення та будівництва основних фондів підприємства на суму 245 897 249,79 грн. станом на 30.09.2025р. обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Зазначені дані бухгалтерського обліку відображені у звітних даних ТОВ "ВАЙТ" за зазначений період і надані до відповідних органів в визначений законодавством термін. Відповідні звіти є у розпорядженні податкового органу.
Вказані відомості були наявні у відповідача, однак жодної оцінки з боку контролюючого органу здійснено не було.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 року по справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року по справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 року по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
Щодо позовних вимог про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.
Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.
В цій справі, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісій про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.11.2025 та від 24.11.2025, є протиправнимита та підлягають скасуванню.
Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 14, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №134211 від 14.11.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №134972 від 24.11.2025 року.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550) з переліку ризикових платників податків.".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550) судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 16.03.2026 року.
Суддя Н.Є. Калугіна