17 березня 2026 року Справа 160/34062/24(205/3566/25)
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська виправна колонія №89" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні судді Калугіної Н.Є. перебуває адміністративна справа № 160/34062/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Дніпровська виправна колонія №89" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Протокольною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.04.2026 о 13:00.
Разом з цим, у судовому засідання позивач зазначив, що протягом розгляду цієї справи Державна установа «Замкова виправна колонія (№58)», в якій позивач наразі відбуває покарання, обмежувала доступ ОСОБА_1 до мережі Інтернет. Зазначив, що неодноразово звертався до Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» із заявами, в яких просив, зокрема, збільшити перелік веб-сайтів, до яких дозволяється доступ засудженим, надати доступ до інтернет-класу та до мережі Інтернет за рахунок його коштів з особистого рахунку, внести відомості до журналу реєстрації логінів та паролів поштових скриньок засуджених про створену позивачем електронної скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначене на думку позивача є порушення його прав, зокрема, на судовий захист, адже він позбавлений можливості на ознайомлення з протоколами судових засідань через систему ВКЗ та інших процесуальних документів.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.
ОСОБА_1 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)", яка є установою максимального рівня безпеки.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (по тексту - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Відповідно до ст. 2 КВК України, кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
За приписами ст. 7 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.113 КВК України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет (далі - Порядок №3233/5), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 № 3233/5, для надання засудженим можливості доступу до глобальної мережі Інтернет (далі - Інтернет) адміністрація установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (далі - установа) забезпечує оптимальний спосіб підключення установи до провайдера, який надає послуги доступу до Інтернету.
Для організації надання засудженим послуг доступу до Інтернету у відокремлених приміщеннях житлової зони поза межами локальних дільниць відділень соціально-психологічної служби у місці, доступному для відвідування усіма засудженими установи, або у комп'ютерному класі загальноосвітнього навчального закладу установи обладнується інтернет-клас.
Для надання засудженим можливості користуватися послугою доступу до Інтернету та відправляти з дотриманням вимог абзацу четвертого частини першої статті 8, статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України онлайн-звернення допускається використання спеціалізованих технічних пристроїв з відповідним програмним забезпеченням, а також планшетного комп'ютера без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами (далі - планшет).
За приписами п. 2 Порядку №3233/5, послуга доступу до Інтернету, користування засобами IP-телефонії та використання засобів відеозв'язку через Інтернет надається засудженим у приміщенні інтернет-класу.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку №3233/5, на підставі Переліку веб-сайтів, до яких дозволяється доступ засудженим, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148 (далі - Перелік), адміністрація установи з урахуванням вимог Кримінально-виконавчого кодексу України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1010/32462 (далі - Правила), розробляє список адрес веб-сайтів, до яких дозволяється доступ (далі - список).
За заявою засуджених список може бути доповнений адміністрацією установи адресами веб-сайтів, зміст яких не суперечить вимогам статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.
За п. 2 Розділу ІІ Порядку №3233/5, засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи. Засуджений може використовувати виключно особистий обліковий запис електронної поштової скриньки.
За приписами пунктів 6-11 Порядку №3233/5, користування Інтернетом проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.
Відомості про надання засудженим права на користування Інтернетом обов'язково реєструються у журналі обліку надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет.
Для упорядкування користування Інтернетом та забезпечення права всіх засуджених адміністратор складає графік роботи інтернет-класу, який затверджується начальником установи. Графік роботи інтернет-класу розміщується у вигляді наочної інформації. Заяви на користування Інтернетом засуджені подають до адміністрації установи. Користування Інтернетом оплачується власними коштами засуджених або коштами інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.
З урахуванням викладеного, а також з метою забезпечення прав позивача на захист у цій адміністративній справі, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну установу "Замкова виправна колонія (№58)" надати ОСОБА_1 доступ до мережі Інтернет, у відповідності до приписів Кримінально-виконавчого кодексу України, а також Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет (далі - Порядок №3233/5), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 № 3233/5.
Керуючись положеннями ст. 205, 229, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зобов'язати Державну установу "Замкова виправна колонія (№58)" забезпечити ОСОБА_1 доступ до мережі Інтернет, у відповідності до приписів Кримінально-виконавчого кодексу України, а також Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет (далі - Порядок №3233/5), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 № 3233/5, в межах забезпечення прав позивача на судовий захист в адміністративній справі № 160/34062/24.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі, а також Державній установі "Замкова виправна колонія (№58)".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна