18 березня 2026 року Справа № 160/4907/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов,-
02.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 01.03.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати дії Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягали у вчиненні виконавчої дії винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат - неправомірними;
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.02.2026 року ВП №80303267 винесену посадовою особою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП №80303267 винесену посадовою особою Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на сьогодні сума, визначена у виконавчому документі, не підлягає примусовому стягненню. У зв'язку з цим, винесення постанови про стягнення виконавчого збору є передчасним та таким, що безпідставно покладає на боржника додатковий фінансовий тягар. Отже, законодавством унормовано, що поки діє військовий стан, відповідна категорія рішень суду та виконавчих документів, виданих на їх підставі, не передбачає можливості застосування заходів примусового виконання. В свою чергу, оскільки виконавчий збір за своїм змістом є винагородою саме за здійснення заходів примусового виконання, то якщо відповідні заходи не здійснюється, такий виконавчий збір також не може бути стягнутий, з огляду на зупинення виконавчих дій імперативно передбачене нормами законодавства. Натомість, після закінчення військового стану не відомо, яка сума боргу за виконавчим документом буде підлягати примусовому стягненню (можливо боржник в цьому проміжку часу виконає рішення повністю), з огляду на це вказана в постанові про стягнення виконавчого збору сума, є такою яка визначена «наперед» («завчасно»), що не передбачено вимогами діючого законодавства, а тому суперечить п.1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». На думку позивача, вчинення виконавчої дії по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, вже суперечить суті самої заборони, передбаченої пунктом 105 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, щодо зупинення відповідних дій на період військового стану. Таким чином, на період військового стану встановлено заборону на вчинення виконавчих дій щодо боржника який є учасником ринку електричної енергії та включений у відповідний перелік на сайті НКЕРКП і є пряма вказівка на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, тому посадовою особою відділу виконання неправомірно та передчасно винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Внесенням змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень в частині стягнення інфляційних та річних для членів ринку електричної енергії, законодавець намагався на період військового часу надати можливість виконувати ці рішення підприємствам енергетичного сектору добровільно за наявності фінансової можливості. Однак, своїми діями, посадова особа фактично позбавила боржника можливості добровільно виконати рішення суду без сплати виконавчого збору. Ураховуючи викладене, постанова про стягнення виконавчого збору від 19.02.2026 року ВП № 80303267 та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП № 80303267 підлягають скасуванню як винесені передчасно з огляду на введення законодавством мораторію на вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень, тому виконавчі дії не повинні були вживатися. Скасуванням зазначених постанов, буде усунуто порушене право позивача (боржника у ВП), що полягає у понесенні додаткових витрат у вигляді виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року зазначена вище справа розподілена та 03.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 09.03.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 121-122, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в особі представника Підуста Олександра Миколайовича до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 06 квітня 2026 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Зобов'язати Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до суду:
- засвідчену належним чином копію виконавчого провадження від 19.02.2026 року ВП №80303267.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 06 квітня 2026 року.
Суд попереджає Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб'єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом двох днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом двох днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник