Ухвала від 18.03.2026 по справі 296/3082/26

Справа № 296/3082/26

1-кс/296/1284/26

УХВАЛА

Іменем України

про арешт майна

18 березня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме:

- мобільний телефон Pixel 10 Pro XL, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в захисному чохлі чорного кольору, який був вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

Так 27.01.2026 близько 13:30 у м. Житомир ОСОБА_5 незаконно, без особливого дозволу, з корисливих мотивів збув ОСОБА_6 автомат АК-74 за 800 доларів США.

14.03.2026 близько 12:40 у АДРЕСА_1 він повторно незаконно збув ОСОБА_6 два автомати (АК-12 та АК-74) і боєприпаси (гранати Ф-1 та РГН) за 3200 доларів США.

14.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та проведено його особистий обшук за результатами якого вилучено мобільний телефон Pixel 10 Pro XL, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в захисному чохлі чорного кольору.

15.03.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

15.03.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, та його задоволення.

Власник майна чи його представник - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про день, час та місце розгляду клопотання представник був повідомлений шляхом направлення телефонограми, що відповідає ч.1 ст.135 КПК України.

Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування технічними засобами не здійснювалося в силу положень ч.4 ст.107 КПК України.

Розглянувши клопотання по суті, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.01.2026 близько 13:30 у м. Житомир ОСОБА_5 незаконно, без особливого дозволу, з корисливих мотивів збув ОСОБА_6 автомат АК-74 за 800 доларів США.

14.03.2026 близько 12:40 у АДРЕСА_1 він повторно незаконно збув ОСОБА_6 два автомати (АК-12 та АК-74) і боєприпаси (гранати Ф-1 та РГН) на суму в загальному 3200 доларів США.

14.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КПК України та проведено його особистий обшук за результатами якого вилучено: мобільний телефон Pixel 10 Pro XL, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в захисному чохлі чорного кольор

15.03.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України.

15.03.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу.

Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій обумовлює утворення великої кількості слідів у різних електронних пристроях, комп'ютерних мережах і елементах їх інфраструктури, які необхідно використовувати для встановлення обставин учиненого кримінального діяння і причетної до нього особи. Такі сліди пов'язані не тільки з кіберзлочинами, а й з іншими видами злочинних діянь.

Електронні сліди - це інформація, зафіксована в цифровому форматі, що міститься в електронно-обчислювальних машинах та інших цифрових пристроях, створених на основі їхніх технологій, у засобах рухомого радіотелефонного зв'язку і на різних носіях цифрової інформації, причинно пов'язана з подією злочину, що дозволяє встановити обставини вчиненого і злочинця.

Пристроями, що містять електронні сліди злочину, які можуть використовуватися для встановлення обставин злочину та розшуку особи, яка його вчинила, зазвичай, є: мобільні телефони без підтримки сучасних додатків і смартфони, які підтримують такі додатки; стаціонарні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші малогабаритні комп'ютери; різні електронні гаджети (як-от, багатофункціональні електронні годинники, пульсоміри, крокоміри тощо); елементи інфраструктури інформаційно-комунікаційних мереж і операторів, що надають послуги зв'язку (сервери тощо); автомобільні відеореєстратори; GPS-навігатори та подібне.

Слідчий суддя вважає, що телефон цілком може містити електронні сліди злочинної діяльності його власника.

Отже, майно вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_5 цілком відповідає речовим доказам у кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 263 КК України та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, як на речові докази.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.

Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.

При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на майно яке було вилучене 14.03.2026 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060000000024 від 15.01.2026, за ч. 1 ст. 263 КК України :

- мобільний телефон Pixel 10 Pro XL, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в захисному чохлі чорного кольору.

заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвалу оголошено 18.03.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134930258
Наступний документ
134930260
Інформація про рішення:
№ рішення: 134930259
№ справи: 296/3082/26
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.03.2026)
Дата надходження: 16.03.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ШКИРЯ ВІРА МИКОЛАЇВНА