Справа №295/7257/25
Категорія 198
1-кп/295/57/26
17.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового
засідання: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 263-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України, -
з участю:
прокурора ОСОБА_10
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_11
законних представників
обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21
представника
служби у справах дітей ОСОБА_22
представника ювенальної
превенції ЖРУП №1 ОСОБА_23
перекладача ОСОБА_24
Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. а застосування більш м'яких запобіжних заходів при існуючих обставинах стосовно обвинувачених не забезпечать їх належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 покладаються на розсуд суду
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 висловили свої заперечення.
Захисник ОСОБА_16 висловив свої заперечення у задоволенні клопотання, оскільки іншим судом його підзахисному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інші захисники висловили свої заперечення, оскільки клопотання є необгрунтованим, не підтвердженим доказами. Захисники ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 просили визначити розмір застави.
Законні представники обвинувачених підтримали позицію захисників.
Представник служби у справах дітей та ювенальної превенції покладаються на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розгляд кримінального провадження до закінчення продовженого запобіжного заходу неможливо завершити, у зв'язку зі зміною складу судової колегії та розгляд справи з початку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на стадії досудового розслідування, під час застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтована підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, до завершення судового розгляду, оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, оскільки вона не може бути надана без дослідження усього комплексу наявних у справі доказів, а відтак оцінку доказів у їх сукупності та взаємозв'язку суд буде надавати лише в нарадчій кімнаті.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи сторони захисту в частині недоведеності винуватості, оскільки оцінку всього комплексу доказів, які будуть надані суду під час судового розгляду учасниками судового провадження, суд буде надавати під час ухвалення судового рішення.
Згідно з частиною 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме: тримання під вартою.
Суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставами для застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на недопитаних судом свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення не зникли, не зменшилися та існують на даний час. Обставини на які посилається сторона захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який існували і на час обрання запобіжного заходу і були враховані при його обранні. Окрім того, з'явилися нові ризики, пов'язані із російською агресією.
При цьому, на думку суду, наявність у обвинувачених міцних сімейних зв'язків, постійного місця проживання тощо, неможливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Таким чином, за результатами встановлених в судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, як передбачені ч.1 ст. 194 КПК України і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбаченими статтями 114-1, 258 КК України.
З огляду на наведене, враховуючи також обставини справи та обстановку за якою обвинувачениму інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним продовження тримання обвинувачених під вартою, оскільки підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на строк 60 днів - до 15.05.2026 року (включно).
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3