Справа № 159/7461/25
Провадження № 2-п/159/16/26
18 березня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Довгаля О.О (в режимі відеоконференції),
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Довгаль Олександр Олександрович, про перегляд заочного рішення,
У лютому 2026 року до суду надійшла заява відповідача у справі - ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Довгаль Олександр Олександрович, про перегляд заочного рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.12.2025 у справі № 159/7461/25.
Зазначеним заочним рішенням позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 3196,00 грн на кожну дитину щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 20 жовтня 2025 року і до досягнення відповідною дитиною повноліття.
Також суд стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заяву про скасування заочного рішення відповідач мотивує тим, що він не з'явився в судове засідання, у якому було прийнято заочне рішення, з поважної причини, оскільки не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Відповідач не заперечує факту необхідності піклуватися про дітей, у тому числі щодо сплати аліментів, проте визначений судом розмір аліментів є обтяжливим для відповідача, оскільки він не має стабільного заробітку, на підтвердження чого додає довідку ОК5. Також відповідач зазначає, що має проблеми зі здоров'ям, а саме з щитовидною залозою, на підтвердження чого додає копію УЗД та направлення до обласного центру.
Ухвалою від 26.02.2026 суд прийняв заяву до розгляду, поновив позивачу строк для подання заяви, судове засідання у справі призначив 09.03.2026.
У судове засідання прибув представник відповідача, який просив заяву задовольнити, заочне рішення у справі скасувати з підстав зазначених у заяві. Позивач заперечила проти задоволення заяви відповідача, просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
У судовому засіданні суд заслухавши думку учасників процесу, керуючись положеннями ч. 2 ст. 13 ЦПК України протокольною ухвалою вирішив отримати інформацію щодо майнового стану відповідача, а с аме з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела та суми доходів, з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності транспортних засобів.
У зв'язку з необхідністю отримання зазначеної вище інформації, у справі оголошено перерву, судове засідання призначено на 18.03.2026 на 11.00 год.
09.03.2026 суд отримав інформацію щодо майнового стану відповідача із зазначених вище реєстрів.
18.03.2026 у судове засідання прибули представник відповідача та позивач, які підтримали позиції висловлені у попередньому судовому засіданні.
Вивчивши пояснення сторін та матеріали цивільної справи, дослідивши надані учасниками справи докази, суд зазначає таке.
Щодо строку звернення із заявою.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу (стаття 283 ЦПК).
Відповідно до ч. 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення від 26.01.2026 направлялося відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення R068048003145, яке повернулося 19.01.2026 до суду без вручення з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою», про що було проставлено відмітку 16.01.2026.
Отже, відповідач вважається таким, що отримав повне заочне рішення 16.01.2026.
23.02.2026 представник відповідача подав через систему Електронний суд заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Заява про скасування заочного рішення надійшла до суду через систему Електронний суд 26.02.2026.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Водночас, враховуючи, що фактично з повним текстом заочного рішення відповідач ознайомився лише 23.02.2026, суд дійшов висновку, що такий строк було пропущено з поважних причин.
Вирішення заяви про перегляд заочного рішення по суті.
З матеріалів судової справи вбачається, що позовна заява і судові виклики скеровувались відповідачу на зареєстроване місце проживання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067027934169).
Відповідач в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, оскільки поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов, які існують одночасно:
1) поважність причини неявки в судове засідання та не подання відзиву, про які відповідач не мав можливості повідомити суду;
2) встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.
Відсутність однієї з цих умов виключає можливість скасування заочного рішення.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не наводить жодних причин неявки у судове засідання 19.12.2025 та неподання відзиву на позовну заяву.
На переконання суду неотримання зазначеного вище листа не може вважатись поважною причиною неявки, оскільки лист направлявся за адресою реєстрації місця його проживання, відтак відповідач мав вжити усіх заходів для його отримання.
Отже, відповідач не довів поважність причини неявки в судове засідання та не подання відзиву, про які відповідач не мав можливості повідомити суду.
Окрім того, відповідач звертає увагу суду, що у нього відсутній стабільний дохід та має проблеми зі здоров'ям, про що свідчить довідка УЗД та направлення на додаткове обстеження від 12.06.2025.
У судовому засідання представник позивача повідомив, що відповідач додаткового обстеження не проходив, оскільки не може виїхати із населеного пункту в якому проживає. Документів, які б підтверджували наявне у відповідача захворювання та здійснення у зв'язку з цим витрат, відповідач суду не надав.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності у нього хвороби, яка потребує постійних додаткових витрат, що може впливати на розмір аліментів, які він може сплачувати на утримання своїх дітей.
Також на переконання суду не заслуговують на увагу аргументи позивача про відсутність у нього сталих доходів та важкий фінансовий стан, виходячи з таких обставин.
Відповідно до відповіді №2435199 від 09.03.2026 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, у відповідача і справді відсутні доходи за період з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2025.
Водночас, відповіддю № 2435047 від 09.03.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідач є власником житлового будинку у АДРЕСА_1 з 2018 року .
Крім того, з відповіді №2435159 від 09.03.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності транспортних засобів видно, що відповідачу належать такі автомобілі:
- Mercedes-Benz A160 днз НОМЕР_1 , який він набув 05.07.2023;
- Mercedes-Benz E200 днз НОМЕР_2 , який він набув 05.05.2015.;
- Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI днз НОМЕР_3 , який він набув 16.08.2023;
- Mercedes-Benz 190 днз НОМЕР_4 , який він набув 21.12.2022;
- напівпричіп днз ВН6670ХO, який він набув 13.09.2011;
- Honda Legend днз НОМЕР_5 , який він набув 16.08.2024.
Наявність у власності відповідача житлового будинку та шести транспортних засобів, при цьому чотири з них набуті відносно нещодавно - у 2022, 2023 та 2024 роках, свідчить про наявність у нього значних матеріальних можливостей, оскільки придбання, утримання та експлуатація такого майна потребує істотних фінансових витрат (зокрема на технічне обслуговування, страхування, пальне, податки та інші платежі).
Такі обставини свідчать про достатній рівень матеріального забезпечення відповідача та спростовують доводи про його складний фінансовий стан.
З огляду на це, суд доходить висновку, що покладення на відповідача обов'язку зі сплати аліментів у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину є співмірним із його майновим станом, відповідає інтересам дітей та не становить для нього надмірного фінансового тягаря.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю залишити заяву без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 287 ЦПК України).
Керуючись статтями 128, 272, 280-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Довгаль Олександр Олександровичпро скасування заочного рішення - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 18.03.2026.
Суддя Р. Я. Смалюх