18.03.26
22-ц/812/596/26
Провадження №22-ц/812/596/26
16 березня 2026 року м. Миколаїв
Справа № 471/329/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шаманської Н.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.,
переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до
ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Братського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Жилою Н.М., 12 грудня 2025 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,
У березні 2025 року ТОВ «Фінансова агенція з повернення боргів» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позову зазначало, що 30 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2228249 право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 14 червня 2021 року № 14/06/21 - перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
10 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 136680 право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» від 12 вересня 2024 року №12092024 - перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
14 січня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 та 20 лютого 2024 року договір про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 , право вимоги за якими відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» від 19 вересня 2024 року №19092024 - перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідачка умови кредитних договорів не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість:
- за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року у розмірі 17737 грн 50 коп., що складається з: 5500 грн - заборгованості по основному боргу, 1237 грн 50 коп. - заборгованості по процентам та 11000 - пені;
- за договором про споживчий кредит № 136680 від 10 квітня 2024 року у розмірі 17412 грн 72 коп., що складається з: 10667 грн- заборгованості по основному боргу, 6244 грн 72 коп. - заборгованості по процентам та 501 грн - комісії;
- за договором про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року у розмірі 5876 грн 00 коп., що складається з: 3816 грн- заборгованості по основному боргу, 2060 грн 70 коп. - заборгованості по процентам;
- за договором про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року у розмірі 7500 грн, що складається з: 3000 грн - заборгованість по основному боргу, 4500 грн - заборгованості по процентам;
Всього заборгованість за вказаними договорами в загальному розмірі складає 48526 грн 92 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість в загальному розмірі 48 526 грн 92 коп.:
- за договором позики № 2228249 від 30 квітня 3024 року в розмірі 17737 грн 50 коп. з яких: тіло кредиту - 5500 грн.; проценти - 1237 грн 50 коп.; пеня - 11000 грн.
- за договором про споживчий кредит №136680 від 10 квітня 2024 року в розмірі 17 412 грн 72 коп. з яких: тіло кредиту - 10 667 грн.; проценти - 6244 грн 72 коп.; комісія - 501 грн;
- за договором про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року в розмірі 5876 грн 70 коп. з яких: тіло кредиту - 3816 грн.; проценти - 2060,70 грн;
- за договором про надання фінансового кредиту № 34450/2024 від 20 лютого 2024 року в розмірі 7500 грн. з яких: тіло кредиту - 3000,00 грн.; проценти - 4500 грн;
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив ключову юридичну обставину - факт надання кредитних коштів, не звернув уваги на те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт отримання відповідачем грошових коштів за вказаними договорами. Зокрема, матеріали справи не містять первинних платіжних документів, які б підтверджували перерахування кредитних коштів на банківський рахунок позичальника. Жодного платіжного доручення, банківської виписки, меморіального ордера або іншого первинного документу суду подано не було.
Крім того, зазначала, що суд першої інстанції фактично не здійснив перевірки розрахунку заборгованості, а лише обмежився формальним відтворенням розрахунку позивача без власної оцінки його змісту, без перевірки законності кожної складової заборгованості та без наведення власного судового розрахунку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).
Тобто одним з видом правонаступництва (переходу прав юридичної особи) є сингулярне правонаступництво, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Тобто, правонаступництво прав чи обов'язків юридичної особи (кредитора або боржника) можливе і без правонаступництва юридичної особи у випадках заміни сторони у зобов'язанні.
У такому разі новий кредитор має підтвердити наявність підстав для переходу до нього від первісного кредитора певного обсягу прав, надавши відповідні докази..
Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2228249, згідно з яким позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для задоволення власник потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3, п. 2.5 договору сума позики складає 5 500 грн., строк позики - 30 днів, дата повернення позики - 29 квітня 2024 року, процентна ставка (базова) день - 2,50%, комісія за надання кредиту складає 2666 грн 75 коп. (а. с. 9-11).
Згідно п.п. 5.1, п.п. 5.3 п. 5 договору позики, позичальник підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://clickcredit/ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також підтверджує, що до моменту підписання Договору вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit/ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Відповідно до вимог п. 21 договору, цей договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
14 червня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (а. с. 13-15).
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр боржників № 29 від 19 серпня 2024 року, після чого від Клієнта до Фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і Фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 19).
Відповідно до Витягу Реєстру боржників №29 від 19 серпня 2024 року до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №2228249 від 30 березня 2024 року в сумі 17 737,50 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 500 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 1 237 грн 50 коп.;
- сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою - 0,00 грн;
- сума заборгованості за пенею - 11 000 грн (а. с. 20).
Згідно п. 1.3. Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 з відповідними змінами внесеними Додатковою угодою №2 від 28 липня 2021 року, TOB «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики ТОВ«ФК «ЄАПБ» (Фактору), повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.7. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів ДВС в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного Реєстру боржників Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору.
Всупереч умовам Договору позики №2228249 від 30 березня 2024 року відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора - TOB «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи в частині укладення даного договору позики та переходу права вимоги за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року до позивача.
Проте, колегія суддів не погоджується з розміром заборгованості за даним договором, з якою погодився суд першої інстанції, виходячи з наступного.
Складовою заборгованості, окрім тіла кредиту та погоджених сторонами процентів, є пеня у розмірі 11000 грн.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
У ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Встановивши, що ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача такої заборгованості за кредитним договором.
Однак, суд безпідставно вважав, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 11000 грн пені за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року підлягають задоволенню.
Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки пеня за кредитним договором нарахована у період дії в Україні воєнного стану, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року у розмірі 11000 грн.
Виходячи з викладеного, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року у розмірі 6737 грн 50 коп., з яких:
- сума заборгованості за тілом кредиту - 5 500,00 грн;
- сума заборгованості по процентам - 1 237 грн. 50 коп.;
10 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія « Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №136680 (а. с. 27-31).
Відповідно до п. 2.1 Договору про споживчий кредит №136680 від 10.04.2024 р. кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 2.6. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору, а позичальник зобов'язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно п. 2.2 Договору про споживчий кредит №136680 від 10 квітня 2024 року кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі.
Відповідно до п. 2.2.1, п. 2.6 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 667 гривень, загальний строк кредитування - 84 днів по 03 липня 2024 року.
Згідно п.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних.
Підписанням Договору про споживчий кредит, відповідач підтвердила, що отримала та ознайомилася, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця (далі - Правила), а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua (п. 1.2. Договору про споживчий кредит №136680 від 10 квітня 2024 року).
Цей договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua (п. 5.1 Договору про споживчий кредит).
12 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу №12092024 (а. с. № 32-33).
Відповідно до п. 1.1 Договір факторингу за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.2 Договір факторингу сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр боржників, після чого від Клієнта до Фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і Фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. № 34).
Згідно Витягу з Реєстру боржників від 12 вересня 2024 року до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 136680 в сумі 17 412 грн 72 коп., з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 10 667 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 6 244 грн 72 коп.;
- сума заборгованості за комісією - 501 грн (а. с. № 35).
Відповідно п.1.3. Договором факторингу ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов'язалося протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Всупереч умовам Договору про споживчий кредит № 136680 від 10 квітня 2024 року відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «ФК «Кредіплюс». З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 12 вересня 2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про споживчий кредит № 136680 від 10 квітня 2024 року в розмірі 17412 грн 72 коп., з яких:
- сума заборгованості за тілом кредиту- 10 667грн;
- сума заборгованості за відсотками - 6 244 грн 72 коп.;
- сума заборгованості за комісією - 501грн. (а. с. 36).
14 січня 2024 р. між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024.
Цей договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в розділі 8 вказаного договору (а. с. 41-45).
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання фінансового кредиту ТОВ «Аванс кредит» надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2, п. 1.4.1 Договору про надання фінансового кредиту строк надання кредиту - 120 днів, дата надання кредиту - 14 січня 2024 року, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта, наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування; дата погашення кредиту - 12 травня 2024 року; процентна ставка - 2,50 % в день.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 -49хх-хххх-5106 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс кредит» суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 Договору про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року).
На картку відповідача № 414949хххххх5106 було зараховано 14 січня 2024 року 4000 гривень, номер транзакції в системі iPay.ua - 331501171, що підтверджується довідкою за вих. №3466_250130181007 від 30 січня 2025 року (а. с. 46).
Також 20 лютого 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024.
Цей договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в розділі 8 вказаного договору (а. с. 50-55).
Відповідно п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Аванс Кредит» надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2, п. 1.4.1 Договору про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року, строк надання кредиту - 120 днів, дата надання кредиту - 20 лютого 2024 року, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта, наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування; дата погашення кредиту - 18 червня 2024 року; процентна ставка - 2,50 % в день.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 -49хх-хххх-5106 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 Договору про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року).
На картку відповідача № 414949хххххх5106 було зараховано 20 лютого 2024 року 3000 гривень, номер транзакції в системі iPay.ua - 346228886, що підтверджується довідкою за вих. №3466_250130181007 від 30 січня 2025 року (а. с. 56).
19 вересня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № 19092024, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (а. с. 60-62).
Відповідно п. 1.2 Договір факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора права вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року за Договором факторингу № 19092024 від 19 вересня 2024 року, ТОВ «Аванс кредит» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр боржників, після чого від Клієнта до Фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і Фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 63).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до Договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №19959-01/2024 від 14 січня 2024 року в сумі 5876 грн 70 коп., з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 3816 грн;
- сума заборгованості за процентами - 2060 грн 70 коп.;
- сума заборгованості по штрафним санкціям - 0,00 грн. (а. с. 64, 11-114).
За Договором про надання фінансового кредиту №34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року в сумі 7500 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн;
- сума заборгованості за процентами - 4500 грн;
- сума заборгованості по штрафним санкціям - 0,00 грн. (а. с. 64, 115-116).
Згідно п.1.3. Договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, ТОВ «Аванс кредит» (Клієнт) зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактору), повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактору), надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактора), у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.9. Договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: прізвище, ім'я, по батькові, код номер облікової картки платника податків, №кредитного договору.
Всупереч умовам Договору про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року та Договору про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «Аванс кредит».
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року в розмірі 5876 грн 70 коп., з яких:
- сума заборгованості за тілом кредиту - 3816 грн;
- сума заборгованості по процентами - 2060 грн 70 коп. (а. с. 47-48).
Крім того, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року в розмірі 7 500 гривень, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн.;
- сума заборгованості по процентами - 4500 грн. (а. с. 57-58).
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту надання кредитних коштів, слід зазначити наступне.
Усі зазначені вище договори, укладені сторонами в електронному вигляді та належним чином підписані позичальником її електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 особисто зазначила номер свого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , на який їй і було здійснено переказ коштів.
Переказ кошів кредиторами на картку позичальника як зазначалось вище підтверджується довідкою за вих. №3466_250130181007 від 30 січня 2025 року номер транзакції в системі iPay.ua - 331501171, довідкою за вих. №3466_250130181007 від 30 січня 2025 року номер транзакції в системі iPay.ua - 346228886, довідкою 3 ТОВ «Фінансової компанії «Кредіплюс».
Таким чином, колегія суддів вважає частково доведеними позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а з огляду на встановлені обставини апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до наведеного правового обґрунтування, з передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підстав рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути кредитну заборгованість у загальному розмірі 37526 грн 92 коп., а саме:
-за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року у розмірі 6737 грн 50 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5 500 грн; сума заборгованості по процентам - 1 237 грн. 50 коп.
-за договором про споживчий кредит № 136680 від 10 квітня 2024 року в розмірі 17412 грн 72 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту- 10 667грн; сума заборгованості по процентам - 6 244 грн 72 коп.; сума заборгованості за комісією - 501грн.
-за договором про надання фінансового кредиту №19959-01/2024 від 14 січня 2024 року в сумі 5876 грн 70 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 3816 грн; сума заборгованості по процента - 2060 грн 70 коп.;
-за договором про надання фінансового кредиту № 34450-02/2024 від 20 лютого 2024 року в розмірі 7 500 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом - 3000 грн.; сума заборгованості по процентами - 4500 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( частини 1, статті 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню - на 77,33%, тому сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2341 грн 55 коп. (3028х77,33%) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - на 22,67 %, тому судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1029 грн 67 коп. (4542х22,67%,) підлягає стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року в частині загального розміру заборгованості за кредитними договорами та розміру заборгованості за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 37526 грн 92 коп., а саме
-за договором позики № 2228249 від 30 березня 2024 року у розмірі 6737 грн
50 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 5 500 грн; сума заборгованості по процентам - 1 237 грн. 50 коп.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №136680 від 10 квітня 2024 року, за договором про надання фінансового кредиту № 19959-01/2024 від 14 січня 2024 року та за договором про надання фінансового кредиту № 34450/2024 від 20 лютого 2024 року залишити без змін.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір стягнутого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з 3028 грн до 2341 грн 55 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 1029 грн 67 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.О. Шаманська
Судді: Т.Б.Кушнірова
І.В. Лівінський
Повний текст постанови складено 18 березня 2026 року.