Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-з/824/339/2026
додаткова
м. Київ Справа № 761/40740/24
17 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус»адвоката Приходько Анатолія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання недійсними пунктів договорів про надання послуг, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив визнати недійсними пункти 6.1.2 статті 6 договорів № 3322 1370, № 3322 1360, укладеними 07.07.2014 року, про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з 01.01.2019 року з моменту вступу в силу норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року щодо нарахування пені.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Циби В.К. залишено без задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року залишено без змін.
27 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду від представникавідповідача ТОВ «Керуюча компанія «Статус» адвоката Приходько А.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 03 грудня 2025 року представник Відповідача адвокат Приходько А.С. подав до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року у справі № 761/40740/24, де зазначив про очікуваний розмір судових витрат в розмірі 10 000, 00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Окрім того до закінчення судового засідання 26.02.2026 року представник ТОВ «Керуюча компанія «Статус» зробив заяву про понесення Відповідачем у зв'язку із апеляційним переглядом справи № 761/40740/24 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн
Вказує на те, що 18 червня 2025 року між ТОВ «Керуюча компанія «Статус» та Адвокатським бюро «АНАТОЛІЯ ПРИХОДЬКА» (надалі - Бюро) був укладений Договір про надання правничої (правової) допомоги №2/1, який в частині проведення розрахунків (сплати гонорару та додаткових витрат) є чинним до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. 22. До вказаного Договору було укладено Додаткову угоду від 01.12.2025 року №5 (надалі - Додаткова угода), згідно з якою Клієнт доручає Бюро (надає Письмове доручення відповідно до положень п. 1.3. Договору), а Бюро приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правничу (правову) допомогу у вигляді підготовки процесуальних документів та представництва інтересів Клієнта у суді під час розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 (його представника) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року у цивільній справі № 761/40740/24.
Зазначає, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги складає 10 000, 00 грн. (п. 4 Додатковї угоди)
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
04 березня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Циби В.К. надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтуванням заявлених вимог зазначав, що витрати заявлені відповідачем у розмірі 10 000 грн. є неспівмірними та створюють для апелянта додатковий тягар.
Вказує на те, що відповідач до закінчення судових дебатів не надав в суд жодних клопотань та доказів щодо розрахунку судових витрат та подав клопотання після ухвалення судового рішення на надання доказів про оплату гонорару адвокату.
Вважає, що дана справа відноситься до категорії малозначних (нескладні справи) і відповідачем завищено вартість наданих послуг, а саме: затрачений час на підготовку відзиву не відповідає дійсності та завищено в рази, так само як участь в судовому засіданні
Окрім того, представник відповідача не надав суду акт виконаних робіт, що свідчить про відсутність доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Питання щодо розподілу судових витрат за наданння правової допомоги в суді апеляційної інстанції судом не вирішувалось.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За договором про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача було надано копію договору № 2/1 про надання правничої (правової) допомоги від 18 червня 2025 року укладений між АБ «Анатолія Приходька» та ТОВ «Керуюча компанія «Статус».
Відповідно до розділу 3 зазначеного договору сторони погодили, що розмір гонорару (в тому числі гонорару успіху), який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правничу (правову) допомогу, визначається Сторонами у додаткових угодах, які укладаються для надання Бюро конкретного виду правничої (правової) допомоги, згідно з п. 1.3. цього Договору.
Право Бюро на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару та/або несплачених (недоплачених) додаткових витрат не залежить від результату виконання Письмових доручень.
01 грудня 2025 року між АБ «Анатолія Приходька» та ТОВ «Керуюча компанія «Статус» було укладено додаткову угоду № 5 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 2/1 від 18 червня 2025 року відповідно до умов якої сторони погодили, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги складає 10 000,00 грн.
26 лютого 2026 року відповідач сплатив на користь адвокатського бюро «Анатолія Приходька» грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. Призначення платежу «сплата гонорару за договором про надання правничої (правової) допомоги від 18.06.2025 № 2/1 та дод. Угоди № 5 від 01.12.2025 р.»
Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням доводів представника позивача викладених в клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених відповідачем на надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України,ЗакономУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,-
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» адвоката Приходько Анатолія Сергійовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус»(ЄДРПОУ 38482930) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: