18.03.2026
Справа № 497/363/26
Провадження № 2/497/842/26
про закриття провадження по справі
18.03.2026 м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 73122979 від 17.02.2025 року в загальному розмірі 17 125.00 грн., судовий збір в сумі 2662.40грн.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року, було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 18.03.2026 об 08:00 годині (а.с.59), про що були повідомлені сторони по справі (а.с.60).
04.03.2026 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача Чечельницької А.О. про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та повернення сплаченого судового збір (а.с.63-66).
Сторони у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
З огляду на ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відсутності предмету спору суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За приписами п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Саме такий висновок, викладений Верховний Судом в постанові від 03 травня 2018 року в справі №404/251/17.
При цьому суд звертає увагу, що нормами ЦПК України не визначається момент, на який має бути відсутній предмет спору, аби суд міг закрити провадження у справі.
Аналіз положень ст.255 ЦПК України свідчить про те, що відсутність предмета спору як підстава закриття провадження у справі може означати як те, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову до суду, проте суду та/або позивачу про це не було відомо на момент відкриття провадження у справі, так і те, що предмет спору припинив своє існування після відкриття провадження на будь-якій стадії цивільного процесу.
Предметом спору є суб'єктивні права, свободи, інтереси, щодо яких виник конфлікт або певний матеріальний об'єкт, з приводу якого виник спір.
Враховуючи, що відповідачем погашено наявну заборгованість перед позивачем, а отже відсутній предмет спору, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання повернення судового збору, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Так у відповідності до ч.3 ст.7 ЗУ « Про судовий збір» та ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно платіжної інструкції № 149979 від 16.01.2026 року вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" за подання до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2662.40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
А тому, відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд вважає за необхідне 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову повернути позивачу з державного бюджету, що становить 1331.20 гривень.
Керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 206, ч. 1 п. 4 ст. 255, ч. 2 ст. 260, ст. ст. 142, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача Чечельницької А.О. про закриття провадження та повернення судового збору за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Управлінню Державної казначейської служби України у Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 38016923, адреса: Україна, 65009, Одеська область, місто Одеса, вулиця Черняховського, будинок 6, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" (перерахування коштів здійснити за наступними реквізитами: ПАТ «ТАСкомбанк», Реквізити IBAN № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 35625014.) з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (згідно платіжного доручення № 149979 від 16.01.2026 року в розмірі 1331.20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Роз'яснити позивачу Акціонерному товариству «Універсал Банк» та його представнику, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Кодінцева С.В.