Справа № 486/512/26
Провадження № 1-кс/486/83/2026
16 березня 2026 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянув клопотання начальника Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2026 року за №12026152120000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
13 березня 2026 року начальник Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на вилучене 12 березня 2026 року майно, а саме, автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «11021619», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований ОСОБА_5 , який поміщено на території майданчика ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, заборонивши користування та розпорядження вказаним майном, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати та відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Клопотання мотивує тим, що СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026152120000053 від 13 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 березня 2026 року близько 16:35 год. водій ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля «ЗАЗ 11021619» реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з пасажиром ОСОБА_6 , рухаючись по вул. Спортивній, на нерегульованому перехресті з вул. Олімпійською продовжив рух прямо в напрямку вул. Європейська не надавши перевагу в русі автомобілю «Kia Sorento Praum» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався по вул. Олімпійській в напрямку автодороги Н24 Благовіщинськ-Миколаїв під керуванням ОСОБА_7 , в результаті чого відбулось зіткнення з вказаними транспортними засобами, пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження: політравма, ЗЧМТ, СГМ, субарахноїдальний крововилив, забійна рана лобної ділянки голови, періорбітальна гематома.
12 березня 2026 року в період часу з 17:10 год. по 20:10 год. проведено огляд місця ДТП за адресою: перехрестя вул. Олімпійська та вул. Спортивна в м.Південноукраїнську, Миколаївської області в ході якого зафіксовано обстановку на місці події, розташування транспортного засобу, відносно меж проїзної частини та нерухомих об'єктів з метою об'єктивного встановлення всіх обставин за яких відбулось ДТП та вилучено транспортний засіб за участі якого відбулась подія, а саме, автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «11021619», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_5 , який поміщено на територію майданчика ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
На підставі викладеного, враховуючи, що даний транспортний засіб було визнано речовин доказом, з метою його збереження як речового доказу, необхідно накласти на нього арешт.
Враховуючи, що наявні всі законні підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою збереження його, як речового доказу, оскільки незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, майно має сліди злочину, які можуть бути використані, як докази під час проведення досудового розслідування, а також для проведення необхідних судових експертиз.
Зважаючи на те, що іншим способом довести обставини, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні неможливо, а також враховуючи те, що під час подальшого експлуатації даного транспортного засобу до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, він може бути відчужений, знищений або зазнати конструктивних змін унаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування, в тому числі пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок його звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах досудового розслідування, звернувся з клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання.
Власник майна про дату, час, та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Заслухавши прокурора, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152120000053, 13 березня 2026 року внесені відомості за ч. 1 ст. 286 КК України. Короткий виклад обставин: 12 березня 2026 року близько 16:35 год. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи за кермом автомобіля «ЗАЗ 11021619» реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з пасажиром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рухаючись по вул. Спортивна, на нерегульованому перехресті з вул. Олімпійська продовжив рух прямо в напрямку вул. Європейська не надавши перевагу в русі автомобілю «Kia Sorento Praum» реєстраційний номер НОМЕР_4 який рухався по вул. Олімпійській в напрямку автодороги H24 Благовіщинськ-Миколаїв під керуванням ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого відбулось зіткнення з вказаними ТЗ, пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження: політравма, ЗЧМТ, СПМ, субарахноїдальний крововилив, забійна рана лобної ділянки голови, періорбітальна гематома.
Постановами від 13 березня 2026 року призначено групу слідчих та групу прокурорів у кримінальному провадженні.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 12 березня 2026 року, за адресою: перехрестя вул. Олімпійська та вул. Спортивна в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, вилучено транспортний засіб за участі якого відбулась подія - автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «11021619», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вилучений транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 13 лютого 2026 року вилучений матеріальний об'єкт визнано речовим доказом.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч.1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В силу ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
В даному кримінальному провадженні існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом кримінального правопорушення, і внаслідок не накладення арешту може бути передано, знищено або зазнати змін.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та, які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Враховуючи, що вилучене майно є речовим доказом, а також існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно може бути передане, знищене, або зазнати змін, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання, накласти арешт на вилучене 12 березня 2026 року майно, а саме, автомобіль марки «ЗАЗ», моделі «11021619», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено на територію майданчика відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, заборонивши користування та розпорядження вказаним майном, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати та відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1