Справа №487/9769/25
Провадження №2/487/997/26
(ЗАОЧНЕ)
17.03.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування пред'явлених вимог вказав, що 29.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №148043 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого останній отримав грошові кошти в сумі 15295 грн. та зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
06.02.2025 року Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 06022025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви становить 13000,46 грн., яка складається з: 11796,28 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3,18 грн. - заборгованість по відсотках, 1001 грн. - заборгованість по комісії, 200 грн. - за штрафними санкціями.
Ухвалою судді від 26.12.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_2 уклали договір про споживчий кредит №148043 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого: сума кредиту становить 15295 грн. та надається в наступному порядку: у розмірі 12998,19 грн для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №132445 від 26.02.2024 укладеного з Кредитодавцем; у розмірі 2,56 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 2294,25 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Проценти за користування кредитом - 0,10% річних, тип процентної ставки фіксована, комісія за надання кредиту - 2294,25 грн. Строк кредитування 184 днів з 29.07.2024 року по 29.01.2025 року.
До матеріалів справи додано графік платежів за кредитним договором, правила надання коштів у позику.
06.02.2025 TOB «ФК « Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 06022025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість в загальному розмірі 13000,46 грн., яка складається з: 11798,28 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3,18 грн. - заборгованість по відсотках, 1001 грн. - заборгованість по комісії, 200 грн. - за штрафними санкціями.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.
Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 12800,46 грн. підлягає задоволенню.
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000 грн, які підтверджуються договором про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додатковою угодою №25770862764 від 11.09.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 10.09.2025.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. правової допомоги.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 148043 від 29.07.2024 року у розмірі 12800,46 грн.судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених ЦПК Українине подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В.Кузьменко