Справа № 473/1119/26
"18" березня 2026 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі частки земельних ділянок, що перебувають у спільній частковій власності,
встановив:
16 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Козирєвої Т.О. надійшов позов, який поданий в інтересах позивача ОСОБА_1 , в якому представник позивача просить виділити ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 в натурі по частці земельних ділянок, що розташовані в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області площею 1,1571 га та 5,1993 га та припинити їх право спільної часткової власності на земельні ділянки.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Проте, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить всіх обов'язкових зазначених реквізитів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про поділ та виділ майна, визнання права власності на майно - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Позивачем ціна позову не визначена.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За приписами абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не долучено звіту про оцінку майна, яке позивач просить виділити йому та відповідачу.
Згідно частин 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відтак, позивачу слід усунути всі зазначені вище недоліки позовної заяви, шляхом подання позовної заяви з усунутими недоліками, з відповідними посиланнями на докази, надання квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі частки земельних ділянок, що перебувають у спільній частковій власності, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ротар