Справа № 127/6904/26
Провадження № 3/127/1429/26
17.03.2026м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.02.2026 о 09:30 год по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи тз Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не звернувся за допомогою до інших осіб, щоб не створювати перешкоди для інших учасників руху, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований тз Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_3 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 24.02.2026 о 09:30 год по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Вінниці, самовільно залишив місце події.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнав та суду пояснив, що обставини, викладені у протоколі, дійсно мали місце.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі - ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 ПДР.
Зі змісту зазначеного пункту ПДР випливає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
До протоколу про адміністративні правопорушення суду надана схема місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування транспортних засобів, виявлені на них механічні пошкодження , а також виявлені на автомобілях механічні пошкодження, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - Пояснення) та рапорт працівника поліції (далі - Рапорт). Суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, його пояснення повністю узгоджуються з наданими суду доказами. З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 10.9 ПДР, зміст якого суд виклав вище, а тому, на переконання суду, його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім цього, в судовому засіданні, встановлено, що будучи причетним до ДТП, ОСОБА_1 не виконав вимоги підпункту «а» пункту 2.10 ПДР, тобто самовільно залишив місце події, а тому його дії також охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, за ознаками залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому суд вважає за доцільне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому згідно з приписами частини другої статті 36 КпАП, до останньої необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до приписів частини другої статі 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: