Справа № 138/805/26
Провадження №:1-кс/138/217/26
16 березня 2026 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга мотивована наступним.
09.03.2026 на ім'я керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області, в порядку ст.214 КПК України, ОСОБА_5 направлено заяву про вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. У вказаній заяві були викладені конкретні фактичні дані, що свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. Однак, станом на день звернення зі скаргою про жодне процесуальне рішення заявникові не повідомлено. Вказане, на думку скаржника, свідчить про порушення ст. 214 КПК України та є підставою для визнання бездіяльність уповноважених осіб Могилів-Подільської окружної прокуратури незаконною. За викладених обставин адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді та просить визнати бездіяльність уповноважених осіб Могилів-Подільської окружної прокуратури незаконною, зобов'язати прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою від 09.03.2026.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав свою скаргу з підстав зазначених у ній. Підтвердив, що йому відомо про наявність провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України. Не погоджується з попередньою правовою кваліфікацією діяння та вважає, що дізнавач не вживає належних заходів для об'єктивного встановлення всіх обставин справи та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволені скарги з тих підстав, що за фактами, викладеними в заяві від 09.03.2026 відомості до ЄРДР були внесені ще 02.11.2025 за № 12025025160000238.
Заслухавши адвоката ОСОБА_4 , прокурора, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається з документів, доданих до скарги, ОСОБА_5 звернувся 09.03.2026 до Могилів-Подільської окружної прокуратури з заявою на ім'я її керівника, в якій просив на підставі ст.214 КПК України внести відомості в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. В поданій заяві заявник вказує, що дії вчинені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 01.11.2025 відносно нього міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Згідно листа за підписом заступника керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури від 10.02.2026 №02.53-1421ВИХ-26 02.53-319-24, заяву ОСОБА_5 скеровано до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що у провадженні сектору дізнання уже знаходиться кримінальне провадження №12025025160000238 від 02.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за тим же фактом.
При цьому, зі змісту скарги та пояснень адвоката, наданих ним під час судового засідання слідує, що за викладеними у ній фактами та обставинами дійсно уже внесенні відомості до ЄРДР за №12025025160000238 від 02.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, однак попередня правова кваліфікація визначена, як ч.1 ст.125 КК України.
Отже зміст скарги фактично зводиться до незгоди потерпілої сторони з попередньою правовою кваліфікацією у кримінальному провадженні №12025025160000238 від 02.11.2025 та неефективністю дізнання.
Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але водночас достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
З аналізу вказаних вище норм слідує, що визначення попередньої правової кваліфікації при внесенні відомостей до ЄРДР належить до повноважень реєстратора. Яким може бути: прокурор, уповноважений на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; керівник органу прокуратури, який діє у межах повноважень, визначених КПК України; керівник органу досудового розслідування та органу дізнання, уповноважений на здійснення організації досудового розслідування та дізнання; службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (слідчий); службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, яка уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (дізнавач).
Крім того, прокурор, слідчий, дізнавач, за наявності відповідних обставин, не позбавлений можливості змінити попередню правову кваліфікацію. А потерпілий у кримінальному провадженні має можливість контролювати та впливати на хід досудового розслідування (дізнання) шляхом реалізації своїх прав, передбачених ст. 56 КПК України.
За таких обставин слідчим суддею підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування не встановлено, у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя зважає на те, що за фактом, викладеним в заяві від 09.03.2026, відомості до ЄРДР були внесені ще 02.11.2025 за № 12025025160000238. Відтак скаржник, за наявності на те правових підстав, має право реалізовувати надані йому процесуальні права в межах дізнання (розслідування) вказаного кримінального провадження, а не створювати наявність декількох кримінальних проваджень за аналогічними фактами, повторно звертаючись з заявами про вчинення кримінального правопорушення, відомості по яке вже внесені до ЄРДР.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги у зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст. 214, 303, 307, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_8