Номер справи 175/12835/25
Номер провадження 1-кп/175/1585/25
іменем України
18 березня 2026 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025050010020753 від 09.06.2025, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Котовськ (Подільськ) Одеської області, освіта середня, військовослужбовець за контрактом ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше судимий:
18.07.2022 Малиновський райсудом м.Одеса за ч.4 ст.185, ст.69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 04.09.2024 ухвалою Малиновського райсуду м.Одеси умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики не зменшились.
Захисник заперечила проти продовження строку тримання під вартою щодо його підзахисного, просила визначити можливість альтеративного запобіжного заходу у виді застави. Обвинувачений не заперечував проти продовження тримання під вартою.
Суд вислухав думку учасників судового провадження, вивчив матеріали кримінального провадження, і доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд встановив, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується за ч.4 ст.408 КПК України.
Крім того перебуваючи на волі і, маючи змогу вільно пересуватися, обвинувачений зможе здійснити спробу впливу різними методами та шляхами на свідків, що вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованими аргументи сторони обвинувачення, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе продовжити ухилятись від військової служби, тобто продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, що вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відтак встановлено, що ризики, наявні на момент обрання запобіжного заходу не зменшились і залишаються реальними.
При вирішенні питання щодо продовження обраного виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Раніше судимий ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком.
Оцінивши у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, суд вважає, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, продовження злочинної поведінки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, згідно ч.8 ст.176 КПК, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.
Таким чином, суд доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом. Відтак клопотання належить задовольнити.
Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку, під час дії воєнного стану суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 331, 395 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 травня 2026 року включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
На ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1