18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/13251/24
провадження № 61-1084ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради Вінницької області, виконавчий комітет Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини,
19 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 26 січня 2026 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків, зокрема, уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), правильно сформулювати клопотання відносно оскаржуваних судових рішень відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 , вказати дату вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення апеляційного суду, надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 . Верховний Суд, зокрема вказав, що у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України, а саме, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою, проте з тексту постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2025 року встановлено, що апеляційний суд скасовуючи рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року врахував ці процесуальні порушення суду першої інстанції, які є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Верховний Суд звернув увагу заявника на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник.
20 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшло від ОСОБА_1 клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2026 року продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2026 року.
17 березня 2026 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що вона підтримує вимоги касаційної скарги.
Отже, заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2026 року недоліки не усунув, а саме не подав до суду уточненої касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради Вінницької області, виконавчий комітет Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький