11 березня 2026 року
м. Київ
справа № 645/5568/21
провадження № 61-1589ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду
в розмірі 400,00 грн, судовий збір у розмірі 4,54 грн, витрати, пов'язані
із залученням експертів та проведення експертизи, в розмірі 48,82 грн, компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 9,99 грн, всього стягнуто 463,35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі
400,00 грн, судовий збір у розмірі 4,54 грн, витрати, пов'язані із залученням експертів та проведення експертизи, в розмірі 48,82 грн, компенсацію за відрив
від звичайних занять у розмірі 9,99 грн, всього стягнуто 463,35 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення повторної або додаткової судової психологічної експертизи.
УхвалоюПолтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року клопотання
про призначення у справі експертизи задоволено.
Призначено у справі додаткову судову психологічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено питання:
Чи спричинені позивачу страждання (моральна шкода) за умов ситуації,
що досліджується?
Якщо позивачу завдані страждання і приниження (моральна шкода), то який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання
і приниження (моральна шкода)?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати витрат
за проведення експертизи відмовлено.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Для дослідження експертам направлено матеріали цивільної справи
№ 645/5568/21.
Провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.
07 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року, в якій заявник, посилаючись
на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити з таких підстав.
Щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року
в частині призначення експертизи
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення,
про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами,
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи відсутня в переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року в частині призначення експертизи у цій справі належить відмовити.
Щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року
в частині зупинення провадження
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі
не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.
Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову
чи повторну експертизу (частина друга статті 103 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі
у випадках призначення судом експертизи, провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України зупиняється на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з'ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.
Ураховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції призначено додаткову судову психологічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку обґрунтовано скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 252 ЦПК України), зупинити провадження
у справі.
При цьому доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться
до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав
для задоволення клопотання позивача про призначення додаткової судової психологічної експертизи, що знаходиться за межами повноважень суду касаційної інстанції.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом положень статтей 252, 253 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду
від 19 січня 2026 року в частині зупинення провадження на час проведення експертизи у справі на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, пунктом 3 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої, четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 січня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська