18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 4823/1652/20
провадження № 61-3386ас26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на увалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 01 липня 2014 року у справі № 1596-2/345/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яцків В. С., звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 01 липня 2014 року у справі № 1596-2/345/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі- ПАТ «Альфа-Банк») заборгованості за кредитним договором у розмірі 55 603, 16 грн та третейського збору, поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2021року провадження у справі зупинено на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України,
до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційною скаргою громадянки російської федерації ОСОБА_2
(вх. № 18/206 (19)) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року закрито провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцківа В. С., про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 01 липня 2014 року у справі № 1596-2/345/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до Чернігівського апеляційного суду для продовження розгляду (провадження № 61-15966ав24).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду відмовлено.
Заяву ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 01 липня 2014 року у справі № 1596-2/345/14 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» (правонаступник - АТ «Сенс Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
11 березня 2026 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року скасувати, прийняти нову постанову про задоволення його заяви.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, так як він уже звертався до суду касаційної інстанції із апеляційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року (провадження № 61-1797ас26) його касаційну скаргу було повернуто з підстав, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 357 ЦПК України. Вказував, що первинну апеляційну скаргу було подано до суду у грудні 2025 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Як убачається із матеріалів апеляційного провадження, ОСОБА_1 у лютому 2026 року звертався до суду касаційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року було повернуто з підстав, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (провадження № 61-1797ас26).
11 березня 2026 рокуОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу суду.
З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними, так як заявник подавав апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку, проте її було повернуто у зв'язку із невиконанням вимог процесуального закону при поданні апеляційної скарги. Невиконання норм ЦПК України не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надати відповідні докази.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Керуючись статтями 24, 185, 351, 356, 357 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ували Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на увалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків апеляційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк