17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 295/6514/23
провадження № 61-3094во26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2026 року за виключними обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована
особа - Житомирська державна нотаріальна контора, про визнання правонаступництва, вилучення із чужого незаконного, недобросовісного володіння майна та майнового права, відшкодування збитків (реальних збитків), упущеної вигоди, моральної шкоди,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
ОСОБА_1 , заінтересована особа - Житомирська державна нотаріальна контора, звернувся до суду із заявою про визнання правонаступництва, вилучення із чужого незаконного, недобросовісного володіння майна та майнового права, відшкодування збитків (реальних збитків), упущеної вигоди, моральної шкоди.
Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 08 червня 2023 року цивільну справу надіслав за підсудністю до Корольовського районного суду міста Житомира.
Не погодившись з ухвалою Богунського районного суду міста Житомира
від 08 червня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 23 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення виявлених у ній недоліків щодо сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
Корольовський районний суд міста Житомира ухвалою від 10 серпня 2023 року відмовив у відкритті провадження у цій справі з підстав, передбачених
пунктом 1 частини першої статті 186, частиною четвертою
статті 315 ЦПК України.
Не погодившись з ухвалою Богунського районного суду міста Житомира
від 08 червня 2023 року, ухвалою Житомирського апеляційного суду
від 18 липня 2023 року та ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 10 серпня 2023 року, ОСОБА_1 оскаржив двічі їх в касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалами від 13 вересня 2023 року та від 16 жовтня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за цими касаційними скаргами (провадження № 61-13280ск23 та № 61-14164ск23).
Верховний Суд ухвалою від 22 грудня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 10 серпня 2023 року
у справі № 295/6514/23 (провадження № 61-17878ск23).
12 березня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від 10 серпня 2023 року, ухвали Верховного Суду від 13 вересня
2023 року, ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року та ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2023 року у справі № 295/6514/23 за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2025 року повернув заяву
ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 08 червня 2023 року, ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від 10 серпня 2023 року, ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2023 року, ухвали Верховного Суду
від 16 жовтня 2023 року та ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2023 року
у справі № 295/6514/23 (провадження № 61-3214во25).
07 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 18 березня 2025 року за виключними обставинами.
Верховний Суд ухвалою від 11 квітня 2025 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 18 березня 2025 року за виключними обставинами (провадження
№ 61-4583во25).
05 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 18 березня 2025 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 08 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 18 березня 2025 року за виключними обставинами повернув особі, яка її подала (провадження № 61-5840во25).
16 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 08 травня 2025 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 08 травня 2025 року за виключними обставинами повернув особі, яка її подала (провадження № 61-7270во25).
17 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 17 червня 2025 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховного Суду ухвалою від 31 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 17 червня 2025 року за виключними обставинами повернув заявникові (провадження № 61-9206во25).
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 31 липня 2025 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 25 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 31 липня 2025 року за виключними обставинами повернув заявникові (провадження № 61-16019во25).
14 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 25 грудня 2025 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 25 грудня
2025 року за виключними обставинами (провадження № 61-748во26).
12 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвал Верховного Суду за виключними обставинами у справі № 295/6514/23 з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2026 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду за виключними обставинами у справі № 295/6514/23 (провадження
№ 61-1926во26).
09 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду
від 19 лютого 2026 року за виключними обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що ухвала Верховного Суду від 19 лютого 2026 року підлягає перегляду за виключними обставинами у зв'язку з встановленням вироком суду, що набрав законної сили, вини суддів у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: торгівлі людиною, внаслідок якого було ухвалено судове рішення у справі № 295/6514/23.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 36, пунктах 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною третьою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
У частині другій статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що судові рішення, у яких вирішені процедурні питання, пов'язані з рухом справи, не є предметом перегляду за виключними обставинами (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 2-3435/11 (провадження
№ 14-12звц18), від 17 квітня 2018 року у справі № 2-1178/11 (провадження
№ 14-10свц18), від 17 квітня 2018 року у справі № 235/2573/13-ц (провадження № 14-3звц18), від 17 квітня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц (провадження № 14-26свц18), від 15 травня 2018 року у справі № 0529/5417/2012, від 22 січня 2019 року у справі № 2-4646/11 (провадження № 14-7свц18)).
Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про: (1) закриття провадження у справі, (2) залишення заяви без розгляду,
(3) відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду,
(4) скасування рішення третейського суду, (5) видачу виконавчого листа,
(6) відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18),
від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження
№ 61-22788св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20)).
Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за виключними обставинами можуть бути лише судові рішення суду касаційної інстанції, якими судові рішення було змінено, постановлено нове рішення, закрито провадження у справі або залишено заяву без розгляду.
Аналіз змісту ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2026 року свідчить, що вказаним судовим рішенням не було змінено або скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень Верховного Суду у справі № 295/6514/23.
Таким чином, ухвала Верховного Суду від 19 лютого 2026 року не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи по суті, відповідно ця ухвала не може бути об'єктом перегляду за виключними обставинами.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2026 року за виключними обставинами не підлягає розгляду Верховним Судом, тому у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 423, 425 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2026 року за виключними обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Житомирська державна нотаріальна контора, про визнання правонаступництва, вилучення із чужого незаконного, недобросовісного володіння майна та майнового права, відшкодування збитків (реальних збитків), упущеної вигоди, моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк