18 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 914/2587/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий Міліціанов Р.В., судді: Зварич О.В., Ржепецький В.О.)
у справі №914/2587/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 899 284 368,23 грн
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про зобов'язання до вчинення дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «ОГС України») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «Львівгаз») 899 284 368,23 грн.
АТ «Львівгаз» звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом про зобов'язання ТОВ «ОГС України» вчинити дії.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 серпня 2022 року у справі №914/2587/21:
- у задоволенні первісного позову відмовлено;
- зустрічний позов задоволено в частині зобов'язання ТОВ «ОГС України» привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1., 9.2., 9.3. Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000109 та положень розділу ХІІІ Кодексу газотранспортної системи, розділу XIV Кодексу газотранспортної системи шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий - березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений пунктом 7, пунктами 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено; стягнуто з ТОВ «ОГС України» на користь АТ «Львівгаз» 2 270,00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ОГС України» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким:
- первісний позов задоволено частково: стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «ОГС України» 640 448 273,45 грн основного боргу, 40 692 451,67 грн пені, 7 789 171,87 грн трьох процентів річних і 15 031 889,39 грн інфляційних втрат; закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 195 322 581,85 грн;
- у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2024 року виправлено описку, допущену в абзаці 5 резолютивної частини постанови від 30 вересня 2024 року у справі №914/2587/21, а саме, зазначено правильні реквізити сторін у справі. Решту тексту постанови залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (далі - Верховний Суд, Суд) від 11 грудня 2024 року у справі №914/2587/21 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року в частині стягнення акцесорних вимог на загальну суму 41 753 629,60 грн, а саме в частині стягнення 23 193 925,09 грн пені, 4 638 785,02 грн трьох процентів річних і 13 920 919,49 грн інфляційних втрат. Справу в скасованій частині передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року рішення Господарського суду Львівської області від 15 серпня 2022 року у справі №914/2587/21 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій. Прийнято нове рішення в цій частині. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «ОГС України» 12 287 316,10 грн пені, 2 412 672,28 грн трьох процентів річних та 720 324,74 грн інфляційних втрат. Стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «ОГС України» 13 623,54 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 20 435,31 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; 370 087,51 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25 червня 2025 року визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 06 листопада 2024 року у справі №914/2587/21 в частині стягнення з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «ОГС України» акцесорних вимог: 40 692 451,67 грн пені, 7 789 171,87 грн трьох процентів річних та 15 031 889,39 грн інфляційних втрат.
Постановою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року у справі №914/2587/21 постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року у справі №914/2587/21 скасовано, а справу №914/2587/21 направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
ТОВ «ОГС України» звернулося до Західного апеляційного господарського суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просило роз'яснити судові рішення, а саме:
- резолютивну частину постанови Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року (із врахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2024 року про виправлення помилки) у справі №914/2587/21 стосовно того, яка саме частина (зокрема, який саме розмір задоволених позовних вимог) резолютивної частини цієї постанови після ухвалення Верховним Судом постанови від 11 грудня 2024 року у цій справі є такою, що набрала законної сили, та такою, що є обов'язковою до виконання;
- мотивувальну частину постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року у справі №914/2587/21 стосовно того, в якій саме частині позовних вимог ТОВ «ОГС України» здійснювався апеляційний перегляд та, відповідно, в межах яких саме вимог здійснювався розгляд апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду Львівської області від 15 серпня 2022 року у справі;
- резолютивну частину постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року у справі №914/2587/21 стосовно того, яка саме частина (зокрема, який саме розмір задоволених позовних вимог) резолютивної частини цієї постанови є такою, що набрала законної сили, та такою, що є обов'язковою до виконання.
Ухвалою від 11 лютого 2026 року Західний апеляційний господарський суд відмовив у роз'ясненні резолютивної частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року (із врахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2024 року) та резолютивної і мотивувальної частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року у справі №914/2587/21.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ОГС України», суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- в резолютивній частині постанови Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року чітко зазначено суми, які підлягають стягненню з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «ОГС України», а з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 11 грудня 2024 року та пунктів 87, 88 постанови Верховного Суду від 09 грудня 2025 року чітко та зрозуміло зазначено, що скасуванню та направленню на новий розгляд справа підлягає в частині первісного позову в сумі 41 753 629,60 грн, а саме: 23 193 925,09 грн пені, 4 638 785,02 грн трьох процентів річних і 13 920 919,49 грн інфляційних втрат;
- заявник не довів існування або ймовірності настання обставин неправильного виконання судового рішення чи загрози його невиконання у не скасованій частині задоволених вимог;
- відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення постанови Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року, оскільки постановою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року у справі №914/2587/21 зазначене судове рішення було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
06 березня 2026 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «ОГС України», в якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2026 року про відмову у роз'ясненні судових рішень у справі №914/2587/21; ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про роз'яснення судових рішень у справі №914/2587/21 у повному обсязі; роз'яснити судові рішення.
В системі «Електронний суд» документ сформований 06 березня 2026 року.
У касаційній скарзі ТОВ «ОГС України» посилається на те, що:
- суд апеляційної інстанції не врахував, що на момент подання заяви про роз'яснення судових рішень у справі №914/2587/21 (07 липня 2025 року) постанови Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року та від 28 травня 2025 року ще не були скасовані, підлягали виконанню і виконані не були;
- товариством було наведено обставини, стосовно виникнення труднощів стосовно розуміння тих частин судових рішень, які товариство просило роз'яснити;
- товариство не просило роз'яснити зміст постанови Верховного Суду від 11 грудня 2024 року, на яку суд апеляційної інстанції посилався на спростування доводів заявника;
- на момент подання заяви про роз'яснення судових рішень у справі №914/2587/21 постанову від 09 грудня 2025 року, на яку посилався суд апеляційної інстанції, Верховний Суд ще не ухвалив.
Також скаржник зазначив, що Західний апеляційний господарський суд порушив десятиденний строк на розгляд заяви про роз'яснення судового рішення, встановлений частиною третьою статті 245 ГПК України, що призвело до прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 березня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначається забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Приписами пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення.
Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом; обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
Згідно з частинами першою, другою статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення; подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Заява про роз'яснення судового рішення відповідно до статті 245 ГПК України не підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №910/12754/14, від 24 квітня 2018 року у справі №910/19810/17).
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Верховний Суд погоджується з наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про роз'яснення постанов Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року та 28 травня 2025 року у справі №914/2587/21, оскільки станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали такі висновки не викликають сумнівів у правильності застосування норм права.
Доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки зі змісту частини першої статті 245 ГПК України вбачається, що роз'ясненню підлягають судові рішення, які набрали законної сили і які ще не виконані. Тобто таке роз'яснення необхідне, перш за все, для правильного та належного виконання судового рішення, яке просять роз'яснити суд. Однак, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, постанова Західного апеляційного господарського суду від 28 травня 2025 року була скасована постановою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року, тобто не набрала законної сили, а зміст постанови Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року у цій справі, з урахуванням постанов Верховного Суду від 11 грудня 2024 року та 09 грудня 2025 року, є чітким і зрозумілим, що надає заявнику право звернутися до суду із заявою про отримання наказу про виконання судового рішення в частині позовних вимог, рішення стосовно яких залишено без змін і набуло законної сили.
Отже, є очевидним правильність необхідності врахування судом апеляційної інстанції змісту постанов Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року та від 28 травня 2025 року, а також постанов Верховного Суду від 11 грудня 2024 року та від 09 грудня 2025 року, які вже були ухвалені на момент постановлення оскаржуваної ухвали.
При цьому Суд зазначає, що постановлення оскаржуваного судового рішення із порушенням строків на його ухвалення (вирішення процесуального питання), не належить до підстав, передбачених статтями 310 - 313 ГПК України для скасування такого судового рішення, оскільки Суд перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).
Таким чином, у касаційній скарзі скаржник не спростував наведені висновки апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм процесуального права, а саме статті 245 ГПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на зазначене, правильне застосування апеляційним господарським судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ОГС України» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2026 року у справі №914/2587/21 відповідно до частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2026 року у справі №914/2587/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова