05 березня 2026 року
м. Київ
Cправа № 916/4552/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" - Нестерова О. В.;
розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" - арбітражний керуючий Дарієнко В. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" (вх. № 254/2026)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 (про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі)
у справі № 916/4552/24
за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка"
про банкрутство,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання можливості закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника у зв'язку з закінченням строку процедури.
Обставини справи
1. 28.11.2024 Господарський суд Одеської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" (далі - ТОВ "Мрія-Катранка"), визнав грошові вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" до боржника; увів процедуру розпорядження майном ТОВ "Мрія-Катранка" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.
2. 19.03.2025 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу ТОВ "Мрія-Катранка" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 про відкриття провадження у справі № 916/4552/24 - без змін.
3. 21.04.2025 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №916/4552/24 за касаційною скаргою ТОВ "Мрія-Катранка"; витребувано з Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/4552/24.
4. 29.05.2025 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "Мрія-Катранка" залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 у справі № 916/4552/24 залишено без змін.
5. 11.09.2025 Господарський суд Одеської області розглянув грошові вимоги Приватного підприємства "Агрофірма Ташлик", Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" до боржника та постановив відповідні ухвали.
6. 11.09.2025 до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Мрія-Катранка" про закриття провадження у справі про банкрутство, в якому боржник просив суд провести підсумкове засідання у справі та закрити провадження у справі про банкрутство у зв'язку із закінченням строку процедури розпорядженням майном, під час якої не складено висновку про фінансово-господарський стан боржника, який би свідчив про його неплатоспроможність, та у зв'язку із відсутністю у справі інших доказів неплатоспроможності.
7. 25.09.2025 до суду першої інстанції надійшов поточний звіт розпорядника майна боржника разом із висновком за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Мрія-Катранка" щодо виявлення ознак дій доведення до банкрутства, приховування банкрутства, фіктивного банкрутства.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
8. 09.10.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/4552/24 відмовлено ТОВ "Мрія-Катранка" у задоволенні клопотання від 11.09.2025 про закриття провадження у справі про банкрутство; продовжено строк процедури розпорядження майном боржника на 210 днів.
9. Суд першої інстанції зазначив про те, що внаслідок визнання грошових вимог кредиторів судом встановлено наявність ознак неплатоспроможності боржника у розумінні норм частини першої статті 1 КУзПБ. А відтак, за висновком суду, відсутні підставі для закриття провадження у справі передбачені пунктом 11 частини першої статті 90 цього Кодексу.
10. З огляду на те, що строк процедури розпорядження майном визначений ухвалою суду від 28.11.2024 сплив, тоді як виконання всіх необхідних дій збоку арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" триває та вимагає додаткового часу, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розпорядження майном у цій справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. 23.12.2025 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 916/4552/24 залишено без змін.
12. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що закінчення строку процедури розпорядження майном саме по собі не є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки для вирішення питання щодо подальшого руху справи суд має встановити дійсний фінансово-господарський стан боржника на підставі дослідження, зокрема, звіту розпорядника майна, активів і пасивів боржника та позиції кредиторів.
13. За висновком суду, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали підсумкове засідання не проводилося, активи і пасиви боржника належним чином не досліджено, а можливість введення наступної процедури не з'ясовано, підстав для закриття провадження у справі про банкрутство не було. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції про необхідність продовження строку процедури розпорядження майном.
А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі ТОВ "Мрія-Катранка" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 916/4552/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зазначене клопотання.
15. ТОВ "Мрія-Катранка" вважає, що суди попередніх інстанцій застосували:
- частину другу статті 44 та частину п'яту 5 статті 9 КУзПБ без врахування висновку судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.05.2024 у справі № 910/6210/20;
- статті 44, 49 КУзПБ щодо граничності строку процедури розпорядження без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 та від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19;
- статтю 1 та пункт 11 частини першої статті 90 КУзПБ без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20 щодо допустимості закриття провадження у справі про банкрутство в разі відсутності ознак неплатоспроможності боржника на момент розгляду питання про закриття провадження.
16. За доводами скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми КУзПБ щодо строків процедури розпорядження майном, оскільки після спливу 170-денного строку цієї процедури не перейшли до наступної стадії та не вирішили питання про закриття провадження у справі. На думку скаржника, продовження процедури після закінчення встановленого строку є незаконним, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам про можливість проведення підсумкового засідання до спливу цього строку.
17. Також скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні докази неплатоспроможності боржника, а саме по собі визнання вимог кредиторів не підтверджує таку неплатоспроможність. У зв'язку з цим заявник вважає, що за відсутності встановлених ознак неплатоспроможності суди мали закрити провадження у справі про банкрутство.
18. Крім того, ТОВ "Мрія-Катранка" зазначає про неправильне застосування судами пункту 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
19. У відзиві розпорядник майна арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
20. Розпорядник майна вважає, що правовідносини та фактичні обставини у справах № 910/6210/20, № 910/18739/16, № 916/3619/19, не є подібними (аналогічними) до правовідносин, що склалися у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", в якій здійснюється процедура розпорядження майном, а підсумкове засідання суду ще не відбувалося.
21. На переконання розпорядника майна, висновки Верховного Суду, на які посилається ТОВ "Мрія-Катранка", тільки підтверджують те, що автоматичне закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном у зв'язку зі спливом 170-денного строку, на який було введено процедуру розпорядження майном, - не може слугувати достатньою та самостійною підставою для закриття провадження у справі.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відмову у клопотанні боржника про закриття провадження у справі про банкрутство, яке мотивоване закінченням строку процедури розпорядженням майном, та про продовження строку процедури розпорядження майном боржника.
24. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів встановлені КУзПБ.
25. Відповідно до частини першої статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
26. Процедура розпорядження майном боржника вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі (частина тринадцята статті 39 КУзПБ).
27. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації) (частина перша статті 44 КУзПБ).
28. За приписами статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
29. Завдання процедури розпорядження майном боржника полягають, зокрема, у:
1) виявленні та збереженні майнових активів боржника;
2) виявленні кредиторів;
3) розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника та заперечень на них;
4) здійсненні аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника;
5) формуванні представницьких органів кредиторів;
6) прийнятті рішення про перехід до наступної процедури банкрутства.
30. Крім того, у процедурі розпорядження майном боржника відбувається розгляд майнових та немайнових спорів (стаття 7 КУзПБ), стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
31. При цьому, слід зауважити, що нормами КУзПБ (частина сімнадцята статті 39 КУзПБ) встановлена пряма заборона на зупинення провадження у справі про банкрутство.
32. Згідно з положеннями статті 49 КУзПБ, яка регулює закінчення процедури розпорядження майном, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
33. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
34. Визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.
35. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
36. При цьому в передбаченому зазначеним пунктом випадку провадження у справі про банкрутство може бути закрито лише до визнання боржника банкрутом (частина друга статті 90 КУзПБ).
37. У цій справі ухвалою суду першої інстанції від 28.11.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" та введено процедуру розпорядження майном строком на 170 календарних днів.
38. У вересні 2025 року боржник звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку із закінченням строку процедури розпорядженням майном, під час якої не складено висновку про фінансово-господарський стан боржника, який би свідчив про його неплатоспроможність, також, як вказує боржник, інші докази неплатоспроможності в матеріалах справи відсутні.
39. Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання цього клопотання строки проведення підсумкового засідання у цій справі закінчилися, однак таке засідання не було проведено та не в повному обсязі виконані завдання процедури розпорядження майном, що було зумовлено, зокрема, як об'єктивними (неодноразові направлення справи до судів вищих інстанцій), так і суб'єктивними чинниками, зокрема, але не виключно, поведінкою учасників судового процесу.
40. На момент звернення боржника до суду із вказаним вище клопотанням у суді першої інстанції тривав розгляд грошових вимог кредиторів до боржника.
41. 25.09.2025 на адресу суду першої інстанції надійшов поточний звіт розпорядника майна боржника разом із висновком за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника щодо виявлення ознак дій доведення до банкрутства, приховування банкрутства, фіктивного банкрутства.
42. На момент розгляду судом першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі підсумкове засідання ще не було призначено.
43. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що закінчення строку процедури розпорядження майном саме по собі не є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки для вирішення питання щодо подальшого руху справи суд має встановити дійсний фінансово-господарський стан боржника на підставі дослідження, зокрема, звіту розпорядника майна, активів і пасивів боржника та позиції кредиторів.
44. За висновком суду, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали підсумкове засідання не проводилося, активи і пасиви боржника належним чином не досліджено, а можливість введення наступної процедури не з'ясовано, підстав для закриття провадження у справі про банкрутство не було. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції про необхідність продовження строку процедури розпорядження майном.
45. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки, як правильно зауважив суд апеляційної інстанції, завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні судом ознак неплатоспроможності/банкрутства для визначення наступної судової процедури, однак остаточна їх оцінка надається судом, який у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
46. При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури (постанова Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/1938/22).
47. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.
48. Тобто передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 11 частини першої статті 90 КУзПБ в обов'язковому порядку є встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.
49. Оскільки суд першої інстанції у цій справі не перейшов до проведення підсумкового засідання, не дослідив дійсного фінансово-господарського стан у боржника, передчасними є посилання боржника на відсутність його неплатоспроможності як передумови для закриття провадження у справі за пункту 11 частини першої статті 90 КУзПБ, а висновки судів такими, що узгоджуються з наведеними вище нормами КУзПБ.
50. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20 (на яку посилається скаржник) зауважив, що КУзПБ не містить прямої норми про закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника у зв'язку з закінченням строку процедури. Проте не можна виключати можливість закриття провадження у справі про банкрутство по закінченню строку процедури розпорядження майном боржника, але з підстав передбачених КУзПБ або іншим законом, норми якого впливають на подальший перебіг у процедурі банкрутства, або встановлюють мораторій на провадження у справі про банкрутство.
51. Отже, Верховний Суд у наведеній справі № 924/1277/20 зазначив про те, що закриття провадження у справі про банкрутство на підставі абзацу 4 частини третьої статті 49 КУзПБ є однією із форм правомірної процесуальної поведінки, але надання судом переваги саме такій процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном боржника як закриття провадження у справі про банкрутство (порівняно з переходом до процедур санації чи ліквідації) не може бути обґрунтоване виключно спливом встановленого 170-денного строку процедури розпорядження майном боржника, оскільки сам по собі сплив вказаного строку не призводить, з невідворотністю, саме до такого наслідку.
52. При цьому колегія суддів враховує, що Верховний Суд у зазначеній постанові визнав передчасними висновки господарських судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про банкрутство з підстав закінчення/спливу строку процедури розпорядження майном, оскільки суди не встановили та в мотивувальних частинах судових рішень не відобразили неможливість введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури, не дослідили активи та пасиви боржника, не співставили ці величини, не надали оцінки звітам розпорядника майна, його діям щодо виконання встановленого частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язку з проведення у визначений строк інвентаризації майна боржника та визначення його вартості тощо.
53. Отже, у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що закриття провадження у справі про банкрутство можливе лише за наявності належних правових підстав та не може обґрунтовуватися виключно спливом строку процедури розпорядження майном. Такі висновки було враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду клопотання боржника про закриття провадження у цій справі.
54. Скаржник вважає також, що суди попередніх інстанцій застосували частину другу статті 44 та частину п'яту 5 статті 9 КУзПБ без врахування висновку судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.05.2024 у справі № 910/6210/20.
55. Висновки судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведеній справі стосуються законодавчо визначеної заборони зупинення провадження у справі та відхилення доводів скаржника у справі № 910/6210/20 про невідповідність дій суду вимогам пунктів 17.10, 17.12 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України щодо не зупинення провадження у вказаній справі.
56. У справі, що розглядається, судами не вирішувалося питання зупинення провадження у справі, а такі посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду не спростовують правомірного висновку судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі про банкрутство з наведених боржником підстав.
57. Крім того, за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій застосували статті 44, 49 КУзПБ щодо граничності строку процедури розпорядження без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16 та від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19.
58. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що Господарський суд Одеської області, продовжуючи ухвалою строк розпорядження майном, керувався пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, яким передбачено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування: господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
59. Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ доповнено пунктом 1-6 згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023.
60. Висновки Верховного Суду у справах № 910/18739/16 та № 916/3619/19 сформовані у 2021 році, тобто до внесення вказаних змін до КУзПБ та стосуються застосування інших норм (статті 44, 49 КУзПБ), аніж ті обґрунтовано застосував суд першої інстанції у цій справі.
61. Інше правове регулювання виключає необхідну ознаку подібності правовідносин у справі, що розглядається, зі справами, на які послався скаржник.
62. Таким чином, враховуючи закінчення визначеного судом строку процедури розпорядження майном боржника, необхідність додаткового часу для виконання всіх необхідних дій у процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", відсутність рішення кредиторів щодо подальшої процедури відносно боржника, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, постановив обґрунтоване судове рішення про продовження строку процедури розпорядженням майном.
63. Решта доводів скаржника фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції та не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або неправильного застосування норм матеріального права.
64. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
65. Зазначене свідчить доводить відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
67. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних.
68. З огляду на наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції - без змін.
В. Розподіл судових витрат
69. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 (про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі) у справі № 916/4552/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік