12 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/4759/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Донець Ю. Б.
третьої особи 1 - Андрощук Б. М.
третьої особи 2 - не з'явився
третьої особи 3 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited)
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 (головуючий - Попков Д. О., судді Слободін М. М., Істоміна О. А.)
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited)
у справі № 922/4759/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром", 3) Департаменту реєстрації Харківської міської ради
про переведення прав та обов'язків покупця
Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент", в якому просив:
- перевести на ОСОБА_1 права і обов'язки покупця частини частки в статутному капіталі ТОВ "Харків Хімпром" номінальною вартістю 4 094 469,92грн, що становить 25% від розміру статутного капіталу ТОВ "Харків Хімпром" за договором купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі, укладеним 24.04.2019 між продавцем юридичною особою за законодавством Кіпру - ТОВ "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) та покупцем юридичною особою за законодавством Угорщини - ТОВ "Латузза Інвестмент" та актом приймання-передачі частини частки у статутному капіталі, шляхом стягнення (витребування з володіння) з юридичної особи за законодавством Угорщини - ТОВ "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) частини частки в статутному капіталі ТОВ "Харків Хімпром" номінальною вартістю 4 094 469,92грн, що становить 25% від розміру статутного капіталу ТОВ "Харків Хімпром" на користь ОСОБА_1 ;
- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі щодо реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "Харків Хімпром" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведеного на підставі акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі до договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі укладеного 24.04.2019 між продавцем юридичною особою за законодавством Кіпру - ТОВ "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) та покупцем юридичною особою за законодавством Угорщини - ТОВ "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag).
2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням учасниками товариства вимог законодавства щодо повідомлення інших учасників про намір продажу своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Харків Хімпром", що, на думку позивача, є підставою для задоволення позовних вимог про переведення на позивача прав та обов'язків покупця частки в статутному капіталі ТОВ "Харків Хімпром".
3. В ході розгляду справи, 11.09.2025 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" про визнання недійсним договору від 25.04.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором позики від 10.10.2018 та за договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" від 24.04.2019.
4. В обґрунтування позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) посилається на взаємопов'язаність позовів, оскільки предмет спору за поданим ним позовом пов'язаний з предметом спору за позовом ОСОБА_1 в даній справі, так як рішення, прийняте за результатами розгляду позову третьої особи визначить чи виконало Товариство з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) свої зобов'язання по оплаті ціни частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром", що, в свою чергу, буде впливати на рішення суду за позовом ОСОБА_1 про переведення прав покупця в частині належного кредитора (особи, перед якою у ОСОБА_1 у разі задоволення позову виникне зобов'язання по оплаті ціни частки).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" про визнання недійсним договору та додані до неї документи.
6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в даній справі предметом спору є право на частку в статутному капіталі, в той час як позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не містить самостійних вимог щодо предмета спору.
7. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є пов'язаною із первісним позовом, оскільки для справи має правове значення чи був виконаний новим покупцем його обов'язок сплатити частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром", однак, це не є правовою підставою відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України для можливості подання в основній справі позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
8. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" про визнання недійсним договору про зарахування зустрічних позовних вимог.
Короткий зміст апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited)
9. Не погодившись з постановленою ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025, Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) звернулось з апеляційної скаргою, за замістом якої просило скасувати вказану ухвалу, а справу № 922/4759/24 направити до Господарського суду Харківської області на стадію перевірки матеріалів для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед (Pетers&Burg Holding Limited) як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" про визнання недійсним договору від 25.04.2019 укладеного між "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) про зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором позики від 10.10.2018 та за Договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" (юридична особа за законодавством України, ідентифікаційний код 33120146) від 24.04.2019, а також для відкриття провадження за вказаною заявою.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.10.2025.
11. Ухвала апеляційного господарського суду аргументована тим, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правосуб'єктність апелянта як юридичної особи, зокрема сертифікат державної реєстрації, витяг з торгового (комерційного) реєстру або інший офіційний документ, виданий державним органом (реєстратором) країни створення апелянта, який би підтверджував його існування як юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр як на момент подання позову до суду першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги. За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості встановити наявність у апелянта процесуальної правоздатності та дієздатності, що є необхідною умовою реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
12. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної правоздатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 і направити справу № 922/4759/24 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду його апеляційної скарги.
14. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, зазначає про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, щодо дослідження наявних у справі доказів, що призвело до обмеження права скаржника на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі та права на справедливий судових захист.
Позиція інших учасників справи
15. Відповідач подав заяву про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України. Зокрема заявник стверджує, що касаційну скаргу у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
16. 05.03.2026 від відповідача надійшли письмові доповнення до заяви про закриття касаційного провадження.
17. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Позиція Верховного Суду
18. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
19. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
20. Об'єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження з підстав відсутності процесуальної дієздатності особи, яка подала апеляційну скаргу.
21. Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
22. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
23. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина перша статті 45 ГПК України).
24. Частиною другою статті 4 ГПК України, серед іншого, визначено, що юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
25. Відповідно до частин першої - третьої статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
26. Разом з цим, відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
27. За статтею 13 вказаного Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
28. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).
29. Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
30. Згідно з частиною четвертою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
31. Пунктом 2 частини третьої статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
32. Системний аналіз положень статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" та статей 4, 45, 162, 365 ГПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо позивачем є юридична особа, то вимога вказати в позовній заяві ідентифікаційний код такої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Водночас, іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
33. Отже, дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи як учасника господарського процесу є обов'язком господарського суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі (у даному випадку прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) та здійснюється з урахуванням правил (закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована.
34. Разом з тим, якщо відповідного обов'язку щодо встановлення правосуб'єктності позивача не було виконано судом першої інстанції, то апеляційний господарський суд самостійно здійснює оцінку відповідних доказів у цій частині та, за встановленого факту відсутності процесуальної дієздатності позивача як суб'єкта цивільних відносин, має право скасувати рішення місцевого суду та залишити позов без розгляду (статті 226, 278 ГПК України).
35. При цьому, Верховний Суд вважає, що на докази, подані сторонами до суду апеляційної інстанції на підтвердження чи спростування правосуб'єктності позивача, не поширюються вимоги частини третьої статті 269 ГПК України (щодо прийняття доказів, які не були подані до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках), оскільки ці докази не стосуються суті спору.
36. Тому прийняття, судом та оцінка доказів щодо правосуб'єктності юридичної особи-позивача є необхідною умовою для здійснення правосуддя, позаяк без наявності у такої особи цивільної правоздатності (можливості мати передбачені законом, зокрема, суб'єктивні права) відповідно захист та поновлення її порушеного суб'єктивного права є неможливим.
37. Як зазначено вище, якщо суд першої інстанції не перевірив правосуб'єктності іноземної юридичної особи-позивача, то апеляційний господарський суд самостійно здійснює оцінку відповідних доказів у цій частині та надає їм належну правову оцінку.
38. У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України, з огляду на встановлені ним обставини відсутності процесуальної дієздатності у позивача (третьої особами із самостійними вимогами щодо предмета спору).
39. При цьому зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що такі висновки зроблено апеляційним судом на підставі з'ясування таких обставин:
- суду апеляційної інстанції надано копію Сертифікату про повноваження з апостилем в нотаріально засвідченому перекладі на українську мову. Вказаний Сертифікат видано самим Товариством з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед", яке є апелянтом і іноземною юридичною особою;
- у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правосуб'єктність апелянта як юридичної особи, зокрема сертифікат державної реєстрації, витяг з торгового (комерційного) реєстру або інший офіційний документ, виданий державним органом (реєстратором) країни створення апелянта, який би підтверджував його існування як юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр як на момент подання позову до суду першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги;
- подані апелянтом матеріали не є документами компетентного органу держави його створення, не містять підтвердження актуального правового статусу юридичної особи та не можуть вважатися належними і допустимими доказами правосуб'єктності у розумінні вимог закону.
40. Однак, Верховний Суд вважає передчасними висновки апеляційного суду про відсутність у позивача процесуальної дієздатності без аналізу та дослідження усіх наявних у матеріалах справи доказів та без урахування обставин цієї справи, що полягають у наступному.
41. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зазначивши, що предметом спору є право на частку в статутному капіталі, в той час як позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не містить самостійних вимог щодо предмета спору.
42. Тобто місцевий господарський суд не мав сумнівів стосовно правосуб'єктності Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) та відповідно, не з'ясовував питання правосуб'єктності іноземної юридичної особи.
43. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що апеляційному суду, у якого виникла необхідність у з'ясуванні питання правосуб'єктності іноземної юридичної особи та який мав сумніви щодо цього, необхідно було надати можливість такій особі подати суду відповідні докази (з урахуванням вимог частини другої статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право") задля забезпечення йому права доступу до суду, а також дотримання принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства.
44. Однак як свідчать матеріали справи, постановляючи ухвалу від 21.11.2025 [про витребування матеріалів справи № 922/4759/24, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.10.2025], ухвалу від 01.12.2025 [про відкриття апеляційного провадження] та ухвалу від 17.12.2025 [про витребування матеріалів справи № 922/4759/24, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) про закриття провадження у справі] апеляційний господарський суд, не витребував у іноземної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) документу, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи.
45. Як вбачається з матеріалів справи, у поданих запереченнях на клопотання про закриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) надало копію Сертифікату про повноваження з апостилем в нотаріально засвідченому перекладі на українську мову.
46. Апеляційний господарський суд відхилив цей доказ, з тих мотивів, що вказаний Сертифікат видано самим Товариством з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед", яке є апелянтом і іноземною юридичною особою.
47. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія Сертифікату від 22.03.2019, виданого Департаментом реєстраторів компаній та офіційних ліквідаторів Міністерства енергетики, торгівлі та промисловості стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited), який додано до матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag).
48. Однак, наведений доказ взагалі залишився без правової оцінки суду апеляційної інстанції.
49. Відповідно до статті 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. При цьому стаття 25 цього Закону встановлює, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (тобто право держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави).
50. Верховний Суд зауважує, що вирішення питання щодо правосуб'єктності іноземної юридичної особи здійснюється згідно правил (вимог закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована.
51. Відповідно до частин першої, третьої статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
52. Ураховуючи наведені норми, положення процесуального закону (ГПК України) та обставини цієї справи (заявником позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору є іноземна юридична особа), Верховний Суд вважає, що без аналізу права Республіки Кіпр (країни, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) зареєстроване), що регулює порядок створення, реєстрації та ліквідації компаній, та оцінки поданих сторонами усіх документів, що, на їх думку підтверджують та/або спростовують наявність правосуб'єктності позивача за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, висновки суду апеляційної інстанції про не підтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" правосуб'єктності є передчасними.
53. Таким чином, судом апеляційної інстанції не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (щодо правосуб'єктності іноземної юридичної особи) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
54. З огляду на не дослідження всіх зібраних у справі доказів, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.
55. Разом з тим, Верховний Суд не має права здійснити перевірку наданих сторонами доказів в підтвердження правосуб'єктності позивача - третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, оскільки достовірне з'ясування цих фактичних обставин та переоцінка відповідних доказів виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.
56. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення у справі "Олюджіч проти Хорватії").
57. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Постановлена у цій справі ухвала апеляційного господарського суду зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.
59. Відтак, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги та про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
60. Враховуючи наведене вище у цій постанові, Верховний Суд не розглядає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Латузза Інвестмент" (Latuzza Investment Korlatolt Felelossegu Tarsasag) про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
62. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
63. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
64. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) задовольнити, а ухвалу апеляційного господарського суду - скасувати з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розподіл судових витрат
65. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петерс та Бург Голдінг Лімітед" (Pетers&Burg Holding Limited) задовольнити.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 у справі № 922/4759/24 скасувати.
3. Справу № 922/4759/24 передати на розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй