12 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 920/322/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: не з'явився
Відповідача : Грицик Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025
(головуючий - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 12.08.2025
(суддя - Вдовенко Д.В.)
у справі №920/322/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла"
про скасування заборгованості та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карней" (далі - ТОВ "Карней", позивач) звернулось до Господарського суду Сумської обсласті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (далі - ТОВ "Котельня північного промислового вузла", відповідач) про
1) скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нараховану ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021;
2) зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 17 В, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2021. Попереднім власником передано позивачу документи, що стосуються вузла обліку теплової енергії, в тому числі і свідоцтво про повірку від 31.08.2020. Представником енергопостачальної організації,18.09.2020, виконано обстеження приміщення та зафіксовано, що змін в існуючій системі опалення не проводилось. На початку грудня 2024 року позивачем отримано від відповідача рахунок на суму 239 371,84 грн, з урахуванням перерахунку з листопада 2011 року. За повідомленням відповідача, у жовті 2024 року він дізнався, що надане позивачем свідоцтво про повірку відповідного засобу обліку від 31.08.2020, не видавалось, повірка відповідного вузла обліку не проводилась, а тому показання лічильника не можуть враховуватися при здійсненні розрахунку послуги з постачання теплової енергії, на підставі чого позивачу був проведений перерахунок вартості послуг без врахування показів відповідного приладу обліку розрахунково за нормативним споживанням, за період з листопада 2021 року по березень 2024 року. На переконання позивача, обов'язок ведення обліку засобів вимірювальної техніки, щодо яких проведено періодичну перевірку, проведення періодичної повірки покладається саме на виконавця послуг. При цьому з липня 2021 року позивачу жодного разу не надходило повідомлень чи вимог щодо обстеження чи повірки вузла комерційного обліку теплової енергії, а тому відповідачем безпідставно здійснено перерахунок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.08.2025 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позов ТОВ "Карней" задоволено частково, скасовано заборгованість у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нараховану позивачу ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено несправність засобу обліку тепла, а також вчинення всіх належних від нього заходів щодо повідомлення споживача про настання строку проведення періодичної повірки засобу обліку, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів введення позивачем відповідача в оману щодо дійсності свідоцтва від 31.08.2020, колегія суддів вважає, що вимоги позову в частині скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн згідно рахунку №ПР368/001 від 30.11.2024, що нарахована позивачу відповідачем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, необхідно задовольнити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у позові.
6. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо юридичних наслідків для виконавця та споживача у випадку, коли обсяги спожитих комунальних послуг обліковувалися на підставі фальсифікованого свідоцтва про повірку ЗВТ.
7. Крім того, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанції не було належним чином досліджено докази та встановлені обставини справи, внаслідок чого суди передчасно частково задовольнили позов у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Карней" є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Металургів, буд. 17 В, загальною площею 366,1 кв.м., які придбало за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 25.05.2021.
9. Приміщення на дату купівлі було обладнане вузлом обліку теплової енергії.
10. На виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна попереднім власником передані позивачу, зокрема, паспорт на універсальний теплообчислювач, гарантійне свідоцтво, технічні умови №21/1160 від 25.07.2016 на проектування і встановлення вузла обліку теплової енергії, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на теплообчислювач: №1301/ї на PolluTherm Х, №1287/і на водолічильник крильчастий М-Т,5А130, №1288/і термоперетворювачі опору КТС-Б від 23.09.2016, акт комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 12.10.2016, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на теплообчислювач №1549/і на Х від 31.08.2020 та акт комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації від 18.09.2020.
11. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.08.2020 №1549/і засіб вимірювальної техніки теплолічильник Х, зав. №10350024, виробник Sensus, відповідає вимогам ДСТУ EN 1434.05:2006 по кл. 2. Свідоцтво чинне до 31.08.2024.
12. Після придбання приміщень позивачем представниками енергопостачальної організації (дирекція КППВ АТ "Сумське НВО"), за заявою нового власника, проведено обстеження приміщення за результатами якого встановлено, що змін в існуючій системі опалення не проводилось (акт від 20.07.2021).
13. 06.11.2021 між позивачем та відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, шляхом підписання позивачем заяви приєднання до договору №ПР368/001-з.
14. У заяві-приєднання №ПР368/001-3 до договору позивач вказав, що приміщення споживача обладнане вузлом обліку теплової енергії (заводський номер 10350024; 06961015174 Pollutherm-X: М-TQn3,5А130; РТ-500). Місце встановлення: вул. Металургів, 17 В. Дата останньої повірки 31.08.2020.
15. Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
16. Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу).
17. На час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу. Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, визначається з дати, що настає за днем розпломбування вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, є день прийняття на абонентський облік (п. 16 договору).
18. Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 договору).
19. За умовами п. п. 18, 19 договору виконавець здійснює заміну та обслуговування вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії, зокрема його (їх) огляд, опломбування, ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) та періодичну повірку засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла комерційного обліку, за рахунок плати за абонентське обслуговування.
20. Повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 №474.
21. Згідно з п. 27 договору заміна, обслуговування вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, зокрема його (їх) огляд, опломбування, ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) та періодична повірка засобів вимірювальної техніки, здійснюється за рахунок споживача.
22. У пунктах 40-43 договору визначені права та обов'язки сторін, у відповідності до яких споживач зобов'язаний, в тому числі: забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу; оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором. Виконавець зобов'язаний, зокрема, контролювати дотримання установлених міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла комерційного та розподільного обліку.
23. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, що не заперечується сторонами спору, у періоді з листопада 2021 року до березня 2024 року позивач надавав відповідачу звіти про споживання теплової енергії відповідно до даних лічильника, сторони підписували акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за кожен місяць опалювального періоду. Заборгованість за надані відповідачем послуги у позивача відсутня.
24. 30.11.2024 відповідач виставив позивачу рахунок №ПР368/001 від 30.11.2024 на оплату теплової енергії на загальну суму 239 371,84 грн за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року з урахуванням перерахунків.
25. 16.12.2024 позивач направив відповідачу лист №1612-24, в якому просив надати документи (лист, акт перевірки та ін.), які стали підставою для перерахунку починаючи з листопада 2021 року.
26. У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив (лист від 30.12.2024), що при перевірці бази даних системи електронної реєстрації результатів повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, інформації про свідоцтво про повірку від 31.08.2020 №1549/і не було виявлено. Державне підприємство ?Полтавастандартметрологія? листом №1/740 від 23.10.2024 повідомило ТОВ "Котельня північного промислового вузла", що відповідне свідоцтво про повірку ДП ?Сумистандартметрологія? не видавалося, повірка відповідного вузла обліку не проводилася. Відповідач вказав, що оскільки прилад комерційного обліку теплової енергії PolluTherm X заводський №10350024 фактично не пройшов повірку, його показання не можуть враховуватися при здійсненні розрахунків за послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим проведено позивачу перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії без врахування показань приладу обліку розрахунково за нормативним споживанням за період з листопада 2021 року по березень 2024 року.
27. ДП ?"Полтавастандартметрологія? на запит позивача надало інформацію (лист від 06.01.2025 №3-06/3 СФ), що теплолічильник PolluTherm X, зав. №103500024, виробник Sensus Metering не є фальсифікованим. Цей тип засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) пройшов оцінку відповідності вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24 лютого 2016 року №163; занесений до Реєстру ЗВТ, що пройшли оцінку відповідності (сертифікат UA.TR.001.53-17). Теплолічильники, які використовуються для комерційного обліку теплової енергії віднесені до законодавчо регульованих ЗВТ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №374. Для теплолічильніків встановлений міжповірочний інтервал один раз за чотири роки згідно з наказом Мінекономіки України від 13.10.2016 №1747.
28. Не погоджуючись із здійсненим відповідачем перерахунком наданих послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року в розмірі 239 371,84 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування виставленої відповідачем заборгованості. Крім того позивач просив зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок наданих послуг.
Позиція Верховного Суду
29. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити.
30. Як вказувалось, предметом спору у справі є вимоги про скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нараховану ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021 та зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії, за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року.
31. Суди визнали позов обґрунтованим щодо скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нарахованої ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021.
32. Як вбачається із змісту касаційної скарги скаржником оскаржуються судові рішення тільки в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині судові рішення скаржником не оскаржуються, отже, касаційним судом не переглядаються.
33. Касаційний суд вважає неправильними висновки судів про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на наступне.
34. Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
35. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
36. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
37. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
38. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
39. В даному випадку, ТОВ "Карней" обираючи спосіб захисту, як-то скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нарахованої ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, позивач в позові втілює безпосередню мету, яку він прагне досягти, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
40. Позивач наголошує, що він вважає безпідставним нарахування відповідачем вартості послуг, згідно рахунку №ПР368/001 від 30.11.2024. На переконання позивача, обраний ним спосіб захисту відновить його, як він вважає, порушене право щодо правильності нарахування оплати за теплопостачання за укладеним сторонами договором.
41. Розглядаючи спір у справі, суди попередніх інстанцій зробивши висновки про обґрунтованість позовних вимог в оскаржуваній частині не врахували, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає положенням ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, при цьому, суди не зазначили, яким чином відновиться право за захистом якого звернувся позивач, якщо позивач просить скасувати заборгованість за вищезазначеним рахунком, тоді як, навіть у випадку задоволення позову, така задоволена вимога як скасування заборгованості не може бути виконаною.
42. Судами не враховано, що позивач фактично намагається встановити помилковість нарахувань відповідачем вартості теплопостачання у спірний період, за вказаним актом. Встановлення таких обставин, з огляду на наведені вище правові позиції Верховного Суду, не може бути самостійним предметом розгляду в окремій судовій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійсненого відповідачем нарахування вартості послуг теплопостачання, за наданим відповідачем позивачу рахунком, може бути предметом доказування при вирішенні спору про право, зокрема: про стягнення заборгованості з оплати за отримані/неотримані послуги теплопостачання, в залежності від встановлених судами обставин щодо надання таких послуг. Тому задоволення вимоги про скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нарахованої ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, не призведе до поновлення прав позивача, які він насправді вважає порушеними, а спричинить подання наступних позовів та ініціювання інших судових процесів з метою приведення здійснених відповідачем нарахувань за послуги теплопостачання у відповідність до отриманої інформації та законодавства.
43. Водночас, якщо ж виконавець вимагає від споживача сплати вартість послуг в розмірі, з яким споживач не погоджується, але виконавець не звертається до суду з позовом про стягнення коштів, то для задоволення інтересу у правовій визначеності споживач може звернутися до суду з позовом про відсутність у виконавця права вимагати сплати вартість послуг в розмірі більшому, ніж вважає правильним споживач (mutatis mutandis постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 32- 34)).
44. До того ж, у постанові Великої Палати Верховного від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16 визначено, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
45. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем у цій справі вимога про скасування заборгованості за вказаним рахунком не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
46. Отже, позовна вимога про скасування заборгованості за рахунком не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.
47. Отже, фактично обраний позивачем спосіб захисту права є неефективним.
48. Тоді як, за усталеною практикою Верховного Суду обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин ( такі висновки містяться у постановах від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.01.2026 у справі № 902/1125/20).
49. Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
50. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
51. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
52. Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц). Звернення позивач з позовною вимогою із змістом скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нарахованої ТОВ "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, позбавлено сенсу, оскільки, в майбутньому передбачає звернення з подібною вимогою (за наявності підстав).
53. За таких обставин Верховний Суд констатує про обрання позивачем неефективного способу захисту права, що відповідно є самостійною підставою для відмови у позові.
54. З урахуванням зазначеного, касаційний суд вважає, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
55. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
56. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
57. Ураховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" підлягає задоволенню частково, оскільки підстави, з яких Верховний Суд зробив висновок про скасування оскаржуваних судових рішень, не були доводами касаційної скарги.
Судові витрати
58. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в позові, сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн та касаційної скарги у розмірі 4 844.80 грн покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" задовольнити частково.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 12.08.2025 у справі №920/322/25 скасувати в частині задоволення у позові, розподілу судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" про скасування заборгованості у розмірі 239 371,84 грн, згідно з рахунком №ПР368/001 від 30.11.2024, нараховану Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" (вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 38522784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла" (вул. Сумської тероборони, буд. 6, м. Суми, 40025, код ЄДРПОУ 44360724) 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три грн) 60 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 4 844.80 грн (чотири тисяч вісімсот сорок чотири грн) 80 коп за подання касаційної скарги.
5. В частині відмови у позові постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 12.08.2025 у справі №920/322/25 залишити без змін.
6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй