Справа № 932/19824/25
Провадження № 3/932/4910/25
11 березня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515962 від 17 листопада 2025 року, ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 17:54 год. у м. Дніпро по вул. Воскресенській, 3, керував транспортним засобом «Mitsubishi Colt», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння особа погодилась пройти на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510 ARMF 0290», що підтверджується тестом № 863 від 17.11.2025 року (результат позитивний та становить 0,42 ‰), чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно у встановлених у протоколі місці та часі керував транспортним засобом і був зупинений співробітниками поліції за те, що перегоріла лампа лівого стоп-сигналу. Під час спілкування співробітник поліції попросив дихнути йому в обличчя та повідомив, що відчуває запах спиртного, після чого запропонував продути алкотестер, на що він погодився. Так як він не вживав алкогольні напої то був впевнений, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього бути не може. Вживав він тільки препарат «Корвалмент», так як має хронічне захворювання серця, про що повідомив співробітників поліції. Після продуття алкотестера він був шокований результатом - 0,42 ‰, навіть розгубився і не знав як себе поводити в такій ситуації. З даним результатом він не був згодний, можливо технічний засіб - алкотестер видав невірний результат, але співробітники поліції одразу почали складати стосовно нього протокол за ст. 130 КУпАП, навіть не запитавши, чи погоджується він з отриманим результатом тесту, а також взагалі не роз'яснили, що він має право пройти огляд на наявність стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі у разі незгоди з результатом алкотестеру, а він не був згодний з таким отриманим результатом. Також йому взагалі не роз'яснили його права, зокрема право на юридичну допомогу адвоката, який йому дійсно був потрібний, так як він сам не обізнаний у юридичних тонкощах таких справ і ще має незадовільних слух. Взагалі, через не роз'яснення співробітниками поліції йому прав, у т.ч. на адвоката та на проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, він не мав змоги належно реалізувати своє право на захист і тільки підписував складені співробітниками поліції папери у вказаних ними ж місцях. Після складення відносно нього всіх матеріалів, співробітники поліції поїхали, а він також поїхав далі по своїх справах. Він не відчував у себе стану алкогольного сп'яніння, так як не вживав спиртного, але, не висловивши свою згоду з результатом тесту, з яким навпаки він категорично згодний не був, співробітниками поліції був безпідставно позбавлений права пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Захисник Маслак І.П. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , так як, на його думку, співробітниками поліції під час складання матеріалів стосовно останнього були грубо порушено право ОСОБА_1 на захист, а саме; не роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право на юридичну допомогу адвоката, так як ОСОБА_1 є особою похилого віку з наявними вадами слуху; не дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, так як ОСОБА_1 на місці не висловив свою згоду з результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння та був позбавлений права пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515962 від 17 листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 17:54 год. у м. Дніпро по вул. Воскресенській, 3, керував транспортним засобом «Mitsubishi Colt», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння особа погодилась пройти на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510 ARMF 0209», що підтверджується тестом № 863 від 17.11.2025 року (результат позитивний та становить 0,42 ‰), чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без номеру та без дати), відповідно до якого за допомогою «Alcotest Drager HPHF 0290 7510» проведений огляд, проба позитивна - 0,42 ‰. В графі «З результатами згоден» зазначено ОСОБА_1 та вчинено підпис. Також зазначено посаду особи, яка склала акт, та вчинено підпис;
- тест № 863 від 17 листопада 2025 року (прилад № ARMF - 0290, принтер № ARMD - 0530), деталі аналізу - 0,42 ‰;
- рапорт ст. інспектора-чергового ВЧС УПП в Дніпропетровській області ДПП від 17 листопада 2025 року;
- відеозапис від 17 листопада 2025 року, яким зафіксовано діалог працівників поліції з ОСОБА_1 , а саме: біля автомобіля «Mitsubishi Colt», номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у статичному стані, співробітником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нього не працює лівий стоп-сигнал. Потім працівник поліції просить ОСОБА_1 видихнути повітря йому в обличчя, після чого повідомив, що начебто він відчуває запах алкоголю та запропонував ОСОБА_1 продути алкотестер, проти чого останній не заперечував. Після продуття алкотестеру був відображений результат - 0,42 ‰, і співробітники поліції, навіть не пересвідчившись, чи згоден ОСОБА_1 із отриманим результатом та чи не бажає він скористатися своїм правом пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, повідомляють останньому, що відносно нього буде складений протокол за ст. 130 КУпАП, після чого складають документи і тільки вказують ОСОБА_1 де треба поставити свій підпис, що він і робить.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з врахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа «Озтюрк проти Німеччини», «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»).
При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення, повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що за ч.1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона вказаного вище складу адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа має керувати транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні вищеописані ознаки, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували особі пройти огляд на обумовлений вище стан на місці зупинки чи в медичному закладі, на що вказана особа погодилася або ж відмовилися, і відповідно у випадку проходження такого огляду чи у випадку відмови від проходження таке повинно бути належним чином зафіксовано та може бути доказом, що підтверджує вину особи.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Діючим законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суд, у свою чергу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, та з диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515962 від 17 листопада 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 17:54 год. у м. Дніпро по вул. Воскресенській, 3, керував транспортним засобом «Mitsubishi Colt», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння особа погодилась пройти на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510 ARMF 0290», що підтверджується тестом № 863 від 17.11.2025 року (результат позитивний та становить 0,42 ‰), чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол складений і підписаний уповноваженою на те особою - співробітником поліції, а також особою, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з поміткою в графі 14 (Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення) «Відмовився».
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, вказуючи, що не погодився на місці зупинки з результатом технічного приладу «Драгер», однак співробітники поліції не роз'яснили йому, що він має право пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, від чого він би не відмовився, а навпаки наполягав би на такому огляді саме у закладі охорони здоров'я, так як вважає такий огляд більш достовірним.
Даючи оцінку даному твердженню, з урахуванням наданих на підтвердження винуватості ОСОБА_1 доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), в редакції, яка діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Пунктом 6 Порядку, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
За приписами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Згідно з вимогами п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/2785, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Таким чином, нормами законодавства передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (ч.2 ст. 266 КУпАП), а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння за встановленою законом формою направлення (ч 3 ст. 266 КУпАП).
Аналізом вищенаведених положень нормативно-правових актів встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний запропонувати провести на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, поліцейський повинен направити водія в найближчий заклад охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння за встановленою законом формою направлення. При цьому огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду має бути проведений в присутності поліцейського, інакше такий огляд буде вважатись недійсним.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стосовно ОСОБА_1 співробітниками поліції не складалося.
Враховуючи вищевказане та зважаючи на те, що ОСОБА_1 не висловив згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, але через не роз'яснення співробітниками поліції можливості пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, суд вважає, що останній був неправомірно позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 266 КУпАП, тобто було грубо порушене право ОСОБА_1 на захист.
Таким чином, під час розгляду справи було встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння співробітниками поліції був проведений без додержання вимог ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, тобто не здобуто беззаперечного належного доказу, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, що йому інкриміновано в провину, хоча долучення належних та беззаперечних доказів на підтвердження висунутого обвинувачення належить до компетенції та обов'язку уповноваженої особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не була доведена належними доказами поза розумним сумнівом, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,.
На підставі викладеного, ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя