Справа № 199/3139/26
(3/199/1179/26)
іменем України
17.03.2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., за участю:
- особи, відносно якої було складено протокол про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1
розглянувши справу про військове адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, уродженця: АДРЕСА_1 , у скоєні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНК/О №178 від 06.03.2026 року, слідує, що з доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026, яка надійшла по лінії оперативно-чергової служби в порядку Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 №604 (далі - Інструкція) вбачається, що 03.03.2026 о 18:00 солдат ОСОБА_2 , прибув до тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , після того, як був відсутній на військовій службі з 02.03.2026 о 12:00.
Відповідно до пункту 21 Інструкції про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), невихід без поважних причин на службу, нез'явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров'я, нез'явлення у разі призначення або переведення до нового місця служби командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням, усно - протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення, а протягом доби з моменту надання усної доповіді - письмово.
Факт безпідставної відсутності солдата ОСОБА_1 у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з 12:00 02.03.2026 по 18:00 03.03.2026 підтверджується матеріалами адміністративної справи, а також поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.99. № 548-XIV та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 551-X1V, солдат ОСОБА_2 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) або поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, з порушенням статутних обов'язків, всупереч інтересам військової служби, солдат ОСОБА_1 без належних правових підстав та без поважних причин був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з 12:00 02.03.2026 по 18:00 03.03.2026 та, як наслідок, вважається таким, що вчинив самовільне залишення частини тривалістю до трьох діб.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України введено воєнний стан, продовжений відповідними указами Президента України по теперішній час.
Частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент вчинення солдатом ОСОБА_1 протиправного діяння) законодавцем встановлено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само за ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Зазначене дозволяє дійти до висновку про відсутність у діях солдата ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, з огляду на тривалість перебування останнього поза місцем тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 протягом 30 годин.
В свою чергу, приписами частини 2 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
В той же час, частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Системний аналіз вищезазначених норм права у редакції станом на час вчинення солдатом ОСОБА_1 протиправних діянь свідчить про те, що відсутність військовослужбовця (крім строкової служби) на службі без поважних причин лише понад З (три) доби утворює склад військового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України та унеможливлює притягнення військовослужбовців(крім строкової служби) до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі частини 2 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте, слід дійти до висновку, що відсутність військовослужбовця (крім строкової служби) на службі без поважних причин до 3 (трьох) діб утворює склад військового адміністративного правопорушення, оскільки за таких умов відсутня конкуренція між правовими нормами, зазначеними у ч. З ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Кваліфікація дій солдата ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення унеможливлюється з огляду на пряму вказівку законодавцем у диспозиції зазначеної частини про незастосування її під час дії воєнного стану. З пояснень військовослужбовця солдата ОСОБА_1 не встановлено обставин, які б свідчили про наявність поважних причин для відсутності у місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
За викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов'язків, був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з 12:00 02.03.2026 по 18:00 03.03.2026 без поважних причин.
Таким чином, солдат ОСОБА_1 на протязі 12:00 02.03.2026 по 18:00 03.03.2026 вчиняв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст.172-11 КУпАП (Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб) тривалістю 30 годин.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав у повному обсязі, каявся, зобов'язався більше такого не вчиняти. Про запізнення до військової частини попереджав за заздалегідь, тому що має три поранення, у зв'язку із чим має певні складнощі під час пересування громадським транспортом.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується повністю доказами:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ДНК/О №178 від 06.03.2026 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП;
- письмовими поясненнями особи, відносно якої було складено протокол про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1
- доповіддю про факт неприбуття з відпустки військовослужбовця призваного по мобілізації в/ч НОМЕР_1 (РВЗ, ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») НОМЕР_2 АК солдата ОСОБА_1 ;
- доповіддю про факт повернення до військової частини військовослужбовця призваного по мобілізації в/ч НОМЕР_1 (РВЗ, ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») НОМЕР_2 АК солдата ОСОБА_1 ;
- витягом з наказу №90-ОД/ДСК від 25.12.2025 року, про організацію служби військ і бойового навчання в ІНФОРМАЦІЯ_3 у 2026 році.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в справі про військове адміністративне правопорушення сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення військового адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому військового адміністративного правопорушення надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду справи про військове адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому військового адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в справі, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, та наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Водночас, відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, тобто законодавець дає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника такий метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу.
Дослідивши надані суду матеріали справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та пояснення останнього, встановлено, що дійсно останній прибув до військової частини з відпустки із запізненням на 30 годин.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у зв'язку із неодноразовими пораненнями, які отримав перебуваючи у зонах бойових дій, має труднощі під час пересування громадським транспортом, та окремо надав до суду епікризи з встановленими у нього діагнозами.
Крім того, як у своїх письмових поясненнях, так і в судовому засіданні, ОСОБА_1 заявив, що заздалегідь про ситуацію, яка склалась, а саме про своє запізнення з відпустки, попередив заздалегідь своє керівництво за допомогою телефонної розмови.
Враховуючи вищевказане, та ввирішуючи справу відносно ОСОБА_1 , відповідно до оцінки всіх обставин провини й особистості ОСОБА_1 , вважаю, що останній може бути звільнений від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю військового правопорушення, оскільки не надані суду будь-яких відомостей про настання тяжких чи негативних наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , який характеризується позитивно, його негативне відношення до скоєного ним правопорушення, щире каяття та визнання своєї вини, обіцянку не вчиняти в майбутньому подобне, беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні дані про вчинення ним інших військових адміністративних правопорушень, вважаю, що за можливе обмежитись ОСОБА_1 усним зауваженням.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.22, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: Воробйов В.Л.