Рішення від 11.03.2026 по справі 924/305/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"11" березня 2026 р. Справа № 924/305/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області

до Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р. та стягнення грошових коштів в сумі 52418,99грн відповідно до умов договору №20100025 від 10.01.2022р.

Представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І. на підставі службового посвідчення №072550 від 01.03.2023р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Цимбаляк В.В. на підставі довіреності від 19.12.2025р. (в режимі відеоконференції).

З оголошенням перерви в судовому засіданні 19.02.2026р.

11.03.2026р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

25.03.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області до Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р. та стягнення грошових коштів в сумі 52418,99грн відповідно до умов договору №20100025 від 10.01.2022р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що додаткова угода №1 від 31.01.2022р., якою внесено зміни до істотних умов основного договору №20100025 від 10.01.2022р., укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", а тому підлягає визнанню недійсною. Також прокурор вважає, що отримана ТОВ "Хмельницькенергозбут" за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата у сумі 52418,99грн за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ст. 216, 1212 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025р., позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 27.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/305/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12:00год. 16.04.2025р.

15.04.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№05-22/2912/25) із запереченнями. Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що 10.01.2022р. між ТОВ "Хмельницькенергозбут" та КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20100025, з урахуванням ЗУ "Про публічні закупівлі", згідно підпункту 5.7.1 пункту 5.7 якого на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором а саме: "У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 в новій редакції".

Окрім цього, відповідач посилаючись на роз'яснення, надане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015р. № 3302-05/11398-07 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" у якому зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим, зауважує, що додаткова угода №1 до договору була укладена на підставі звернення відповідача, як постачальника, до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.

Таким чином, відповідач наголошує на тому, що сторони внесли зміни до договору від 10.01.2022р., у зв'язку з досягненням взаємної згоди при укладенні додаткової угоди №1, керуючись ч. 1 ст. 651 ЦК України та пунктом 5.7 договору.

Окрім цього, відповідач зазначає про те, що договір було укладено за цінами, які діяли на момент проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався б нікчемним, а відтак додаткова угода №1 до договору укладена, що не суперечить жодним чином умовам чинного законодавства та укладеного договору стосовно зміни регульованого тарифу.

При цьому, відповідач зауважує, що на момент укладення договору та додаткової угоди до нього відповідач мав легітимні очікування, що використання у роботі роз'яснень спеціально уповноваженого органу у сфері державних закупівель, зокрема роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015р. № 3302-05/11398-07 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", у повній мірі відповідало вимогам Закону.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позивачем не доведено недотримання відповідачами під час укладання правочинів вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а тому у позові слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення 52418,99грн сплачених грошових коштів, відповідач зазначає, що остання є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод. Таким чином, оскільки відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання додаткової угоди недійсною, тому й зазначена вимога задоволенню не підлягає. Водночас, відповідач зауважує, що підписання обома сторонами відповідної додаткової угоди до основного договору та використання споживачем спожитої електричної енергії без зауважень нівелює твердження про наявність недопоставленого, проте оплаченого обсягу електричної енергії за договором. У відзиві на позов, відповідач також просить суд застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог відповідно до ст. 257 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.04.2025р. розгляд справи №924/305/25 у підготовчому засіданні відкладено на 10:00год. 01.05.2025р.

29.04.2025р. на адресу суду електронною поштою від Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" надійшла заява (вх.№05/22/3297/25) про проведення розгляду справи за відсутності відповідача 1 та його представника.

01.05.2025р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 07.05.2025р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

01.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№05-08/1303/25) про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі). В обґрунтування поданого клопотання зазначає про те, що ухвалою від 29.01.2025р. на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48грн. Зокрема, передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22, які врахували суди попередніх інстанцій. Тому, на підставі наведеного, з огляду на подібність правовідносин у справі №924/19/24 та у справі 924/305/25, представник відповідача 2 просить суд зупинити провадження у справі 924/305/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Ухвалою суду від 07.05.2025р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про зупинення провадження у справі від 01.05.2025р. та зупинено провадження у справі №924/305/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі).

12.12.2025р. на адресу суду поштовою кореспонденцією від керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшло клопотання (вх.№05-22/9570/25) про відновлення провадження у справі, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили його зупинення. В обґрунтування необхідності поновлення провадження у даній справі прокурор вказує на те, що Великою Палатою Верховного Суду переглянуто в касаційному порядку справу №920/19/24, за результатами якого ухвалено постанову від 21.11.2025р.

Ухвалою суду від 26.12.2025р. поновлено провадження у справі №924/305/25 та призначено підготовче засідання у справі на 10:30год. 08.01.2026р.

08.01.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 21.01.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

20.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№05-22/518/26), у якому просить суд зобов'язати позивача надати письмові уточнення до позовної заяви із чітким визначенням: предмета вимоги про стягнення 52418,99 грн (переплата / непоставлений товар / інше); правової підстави такої вимоги (наслідки недійсності чи безпідставне збагачення); конкретного пункту ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який, на думку позивача, порушено, а також встановити строк для подання таких уточнень.

20.01.2026р. до суду електронною поштою від відповідача 1 надійшла заява (вх.№05-22/557/26) про розгляд справи за його відсутності.

21.01.2026р. в підготовчому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та оголошено перерву до 11:30год. 02.02.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

02.02.2026р. в підготовчому засіданні судом, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 (вх.№05-22/518/26 від 20.01.2026р.), а також на підставі ст. 185, ч. 5 ст. 233 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.02.2026р. до суду поштовою кореспонденцією від прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-1012/26), у яких прокурор зазначає що позовна заява ґрунтується на положеннях, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. ст. 525, 631, 632, 652, 1212 Цивільного Кодексу України. У додаткових поясненнях прокурор зазначає, що підставою для звернення з позовом стало збільшення ТОВ "Хмельницькенергозбут" додатковою угодою №1 від 31.01.2022р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №20100025 від 10.01.2022р. ціни за 1 кВт/год електричної енергії та зменшення обсягу закупівлі електричної енергії, та як наслідок безпідставне перерахування КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради і безпідставне збереження ТОВ "Хмельницькенергозбут" коштів у сумі 52418,99грн.

В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. зазначено п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: у зв'язку із набуттям з 01.01.2022р. чинності постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р. та постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р., зростанням таких складових ціни електричної енергії як тарифи на послуги з розподілу та передачі електричної енергії.

При цьому, прокурор наголошує на тому, що зміна тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на передачу електроенергії мала місце та була відома відповідачу 2 до підписання договору, а відтак набрання чинності постановами НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р. та №2454 від 01.12.2021р. не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що прокурор вважає, що додаткова угода №1 від 31.01.2022р. укладена з порушенням п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною як така, що суперечать Закону, інтересам держави і суспільства. Щодо вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 52418,99грн, прокурор у додаткових поясненнях зазначає, що за поставлену протягом періоду дії договору електричну енергію відповідач 1 мав сплатити кошти у сумі 1189098,29грн із розрахунку 4,41667грн/1кВт/год х 224358 спожитих кВт/год+20% ПДВ, а відтак решта сплаченої суми 52418,99грн є такими, що безпідставно одержані відповідачем 2, а тому відповідач 2 зобов'язаний їх повернути позивачу відповідно до статей 216, 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 19.02.2026р., у зв'язку з некоректною роботою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС та неможливістю технічної фіксації судового засідання, судове засідання у справі №924/305/25 призначено на 11:00год. 11.03.2026р.

Прокурор в судовому засіданні 11.03.2026р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 11.03.2026р. (в режимі відеоконференції) проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 11.03.2026р. не з'явилися, про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені, зокрема шляхом надсилання ухвали про оголошення перерви від 19.02.2026р. до електронного кабінету позивача та на електронну адресу відповідача 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів (дата доставки: 19.02.2026р.).

Відповідачем 1 відзиву на позовну заяву до суду не було подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач 1 був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

01.12.2021р. у електронній системі публічних закупівель "Прозорро" за ідентифікатором UA-2021-12-01-001117-а опубліковано оголошення про проведення Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради відкритих торгів на закупівлю електричної енергії в обсязі 312000 кВт/год із очікуваною вартістю до 2052960,00грн (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

Зокрема у вказаному оголошенні, окрім іншого, визначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 17.12.2021р. та дату початку аукціону: 20.12.2021р.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій за ідентифікатором UA-2021-12-01-001117-а, а також звіту про результати проведення процедури закупівлі, у відкритих торгах взяли участь три постачальники, а саме: ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) з остаточною пропозицією 1653600,00грн з ПДВ, ТОВ "Збут-Енерго Плюс" з остаточною пропозицією 2040480,00грн з ПДВ, ТОВ "Параенерголар" з остаточною пропозицією 2046720,00грн з ПДВ.

За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією в розмірі 1653600,00грн.

Також прокурором до позову долучено: Протокол розкриття тендерних пропозицій за UA-2021-12-01-001117-а (дата та час розкриття тендерної пропозиції: 20.12.2021р.); Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за ідентифікатором UA-2021-12-01-001117-а, у якому зазначено переможцем процедури закупівлі - ТОВ "Хмельницькенергозбут", ціну тендерної пропозиції/пропозиції - 1653600,00грн з ПДВ, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет (сума - 2052960,00грн); звіт про виконання договору про закупівлю від 10.01.2022р. за ідентифікатором UA-2021-12-01-001117-а відповідно до якого учасником, з яким укладено договір про закупівлю визначено - ТОВ "Хмельницькенергозбут" (сума договору про закупівлю - 1653600,00грн, у тому числі 275600,00грн ПДВ).

Окрім цього, у справі наявний гарантійний лист строку дії тендерної пропозиції та її продовження №Т-21-1221-1146/13 від 16.12.2021р., підписаний директором ТОВ ''Хмельницькенергозбут'', у якому відповідач 2 зазначає, що він як учасник закупівлі ДК 021:2015 "09310000-5 - Електрична енергія" цим гарантійним листом, підтверджує дотримування умов пропозиції протягом 120 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленої Замовником, а також зобов'язується у випадку визначення ТОВ "Хмельницькенергозбут" переможцем поставити товар на умовах, визначених у тендерній документації.

У листі №Т-21-1221-1146-11 від 16.12.2021р. щодо ціни, директор ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' зазначає, що товариство як учасник закупівлі ДК 021:2015 "09310000-5 - Електрична енергія" цим гарантійним листом, підтверджує що, ціна яка пропонується ТОВ "Хмельницькенергозбут" є актуальною та об'єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства. Ціною тендерної пропозиції вважається сума, зазначена нами у нашій тендерній пропозиції як загальна сума, за яку ми погоджуємося виконати умови закупівлі згідно з вимогами Замовника, у тому числі з урахуванням технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, всіх умов виконання договору, всіх інших витрат та з урахування сум належних податків та зборів, що мають бути сплачені учасником.

10.01.2022р. між Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) було укладено договір №20100025 про постачання електричної енергії споживачу.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, за цим договором Постачальник продає Споживачу із 10.01.2022р. до 31.12.2022р. товар, а саме електричну енергію (ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу Постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.1 договору).

Ціна цього Договору становить 1653600,00грн, у тому числі ПДВ 275600,00грн (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку №1 до договору (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.4 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператори системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому, Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію Споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Згідно з п. 5.5 договору, на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Відповідно до пп. 5.5.1 договору збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ніші такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред'явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу" (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення. Документ, що надається Учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринковуу) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайтуhttps://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.

Зміна ціни за одиницю товару здійснюється за формулою, визначеною у пп. 5.5.1 договору.

У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. Застосування зміненої ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з дати підписання Сторонами додаткової угоди (пп. 5.5.1 договору).

У пункті 5.7 договору, зазначено, що на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 3акону України "Про публічні закупівлі", Сторони домовились, що зміна умов до договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуга з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, Сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 в новій редакції (пп. 5.7.1 п. 5.7 договору).

Відповідно до пп. 5.7.2 п. 5.7 договору додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв'язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та 6 таблиці Додатку № 1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного Сторонами договору або згідно даних вказаних в подальших додаткових угодах до договору.

Додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або б таблиці додатку №1 до договору (пп. 5.7.3 п. 5.7 договору).

Відповідно до п. 5.8 договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п. п. 5.5-5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до договору.

У пункті 5.10 договору визначено, що обсяг споживання товару по кожному об'єкту споживання Споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії Споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №311 та інших нормативно-правових актів України.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок. Заявки Споживача, можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця (п. 5.11 договору).

Згідно з п. 5.12 договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов'язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку, виставленому за цим пунктом, та в Акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни визначеної в договорі або в додатковій угоді (п. 5.13 договору).

Відповідно до п. 5.14 договору датою виконання зобов'язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2022р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Істотні умови договору №20100025 від 10.01.2022р. визначені у пункті 13.5 договору.

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами), а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, а також: у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін здійснюється згідно п.п. 5.5.1 договору;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. Підтвердженням можуть бути документи технічного характеру з відповідними висновкам наданими уповноваженими органами, що свідчать про покращення якості, яке не впливає на функціональні характеристики товару;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Строк дії договору та виконання зобов'язань щодо поставки товару може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної ситі, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься Замовником в момент виникнення об'єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Внесення таких змін здійснюється згідно п.5.6. договору. Сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Сторони можуть внести зміни до договору у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін є набрання законної сили змін до Податкового кодексу України;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно з п. 5.7 договору;

8) дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, то не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Внесення таких змін здійснюється згідно з п. 13.2 договору.

Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п. 13.7 договору).

У пункті 15.1 договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є: Додаток №1: - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їхніми відтисками печаток.

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 312000кВт/год; ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393грн; тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,41667грн (загальна вартість договору 1653600,00грн з ПДВ).

У п. 1.1 додатку №1 зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р., та становить 0,29393грн без ПДВ. Також у п. 1.2 додатку №1 зазначено, що відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020р., та становить 1,12143грн без ПДВ; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".

У додатку №2 до договору складено Заявку на постачання електричної енергії Споживачу (за відповідними об'єктами електроспоживання).

Додаток №3 до договору містить примірну форму Акту приймання-передачі електричної енергії.

У додатковій угоді №1 від 31.01.2022р., яка долучена до справи, зазначено, що у зв'язку з набуттям із 01 січня 2022 року чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17 грудня 2021 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 року "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік", та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564грн/кВт*год без ПДВ, Сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток №1 до договору №20100025 від 10.01.2022р. викласти в новій редакції. Цей Додаток є невід'ємною частиною додаткової угоди та договору.

У пункті 3 додаткової угоди №1 до договору визначено, що ця додаткова угода набирає чинності (вважається укладеною) з моменту ЇЇ підписання уповноваженими представниками Сторін і є невід'ємною частиною вищевказаного договору та відповідно до ст. 631 ЦК України, розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 10.01.2022 р. і діє до 31.12.2022р.

Додаткова угода №1 від 31.01.2022р. до договору підписана представниками сторін, а також скріплена відтисками печаток Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".

Підставою для укладення сторонами додаткової угоди №1 від 31.01.2022р., якою внесено зміни до істотних умов договору №20100025 від 10.01.2022р., зазначено приписи ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Зокрема, до додаткової угоди №1 долучено додаток №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20100025 від 10.01.2022р., викладений у новій редакції, у якому відображена "Комерційна пропозиція Постачальника", а саме додатково зазначено, що сторони погодили: кількість електричної енергії - 298827кВт/год; ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,34564грн; тариф на розподіл, без ПДВ - 1,26442грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,61137грн (загальна вартість договору 1653600,00грн з ПДВ).

Також у вказаному додатку №1, долученому до додаткової угоди №1, зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р., та становить 0,34564грн без ПДВ; у відповідності до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р., та становить 1,26442грн без ПДВ; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго".

На виконання умов договору відповідачем сформовано рахунки-фактури, зокрема: №20100025 від 04.02.2022р. на суму 150177,56грн з ПДВ (обсяг споживання - 27139кВт/год); №20100025 від 28.02.2022р. на суму 120251,62грн з ПДВ (обсяг споживання - 21731кВт/год); №20100025 від 30.03.2022р. на суму 116261,86грн з ПДВ (обсяг споживання - 21010кВт/год.); №20100025 від 29.04.2022р. на суму 109953,50грн з ПДВ (обсяг споживання - 19870кВт/год.); №20100025 від 30.05.2022р. на суму 89080,60грн з ПДВ (обсяг споживання - 16098кВт/год.); №20100025 від 29.06.2022р. на суму 70947,31грн з ПДВ (обсяг споживання - 12820кВт/год.); №20100025 від 02.08.2022р. на суму 59331,73грн з ПДВ (обсяг споживання - 10722кВт/год.); №20100025 від 31.08.2022р. на суму 68451,18грн (обсяг споживання - 12370кВт/год.); №20100025 від 28.09.2022р. на суму 70963,45грн з ПДВ (обсяг споживання - 12824кВт/год.); №20100025 від 31.10.2022р. на суму 98886,22грн з ПДВ (обсяг споживання - 17870кВт/год.); №20100025 від 30.11.2022р. на суму 158168,15грн з ПДВ (обсяг споживання - 28583кВт/год.); №20100025 від 20.12.2022р. на суму 129050,11грн з ПДВ (обсяг споживання - 23321кВт/год.).

Також до справи долучено Акти приймання-передачі, укладені на виконання умов договору №20100025 від 10.01.2022р. між ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) та КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" (Споживач), а саме: №1 від 04.02.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 27139кВт/год на суму 150177,56грн з ПДВ; №2 від 01.0.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 21731кВт/год. на суму 120251,62грн з ПДВ; №3 від 05.04.2022р. відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 21010кВт/год. на суму 116261,86грн з ПДВ; №4 відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 19870кВт/год. на суму 109953,50грн з ПДВ; №5 від 10.06.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 16098кВт/год. на суму 89080,60грн з ПДВ; №6 від 30.06.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 12820кВт/год. на суму 70947,31грн з ПДВ; №7 відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 10722кВт/год. на суму 59331,73грн з ПДВ; №8 відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 12370кВт/год. на суму 68451,18грн з ПДВ; №9 від 30.09.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 12824кВт/год. на суму 70963,45грн з ПДВ; №10 відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 178704кВт/год. на суму 98886,22грн з ПДВ; №11 від 30.11.2022р., відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 28583кВт/год. на суму 158168,15грн з ПДВ; №12 відповідно до якого поставлено електричної енергії у кількості - 23321кВт/год. на суму 129050,11грн з ПДВ.

У Актах приймання-передачі зазначено наступне: тариф на передачу електричної енергії, що діяв за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., затверджений постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та становить 0,34564грн без ПДВ; тариф на розподіл електричної енергії, що діяв за період з 01.01.2022р. по 31.12.2022 р., затверджений постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р. та становить 1,26442 грн без ПДВ.

Як стверджує прокурор, за договором №20100025 від 10.01.2022р. споживачу - КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" загалом було поставлено 224358кВт/год електричної енергії, за яку перераховано постачальнику - ТОВ "Хмельницькенергозбут" 1241517,29грн з ПДВ. На підтвердження сплати КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" за договором №20100025 від 10.01.2022р., до справи долучено платіжні інструкції: №2 від 10.02.2022р. на суму 150177,56грн з ПДВ; №4 від 07.03.2022р. на суму 120251,62грн з ПДВ; №6 від 30.03.2022р. на суму 8977,38грн з ПДВ; №7 від 30.03.2022р. на суму 107284,48грн з ПДВ; №8 від 04.05.2022р. на суму 93753,62грн з ПДВ; №11 від 04.05.2022р. на суму 16199,88грн з ПДВ; №10 від 30.05.2022р. на суму 89080,60грн з ПДВ; №12 від 05.05.2022р. на суму 70941,31грн з ПДВ; №14 від 08.08.2022р. на суму 59331,73грн з ПДВ; №16 від 05.09.2022р. на суму 68451,18грн; №18 від 03.10.2022р. на суму 70963,45грн з ПДВ; №20 від 02.11.2022р. на суму 98886,22грн з ПДВ; №22 від 05.12.2022р. на суму 158168,15грн з ПДВ; №24 від 20.12.2022р. на суму 129050,11грн з ПДВ.

Листом від 22.01.2025р. Шепетівська окружна прокуратура звернулась до КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня", у якому повідомила, що прокуратурою проводиться вивчення стану додержання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в діяльності КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області під час укладення договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти, зокрема щодо договору №20100025 про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2022р. З урахуванням наведеного, прокурор просить відповідача 1 надати перелік засвідчених належним чином документів, визначених у листі, а також проінформувати щодо фактичного та належного виконання умов договору постачальником (сформувати зведену відомість по-постачанню/оплаті товару в розрізі періодів та обсягів поставки з урахуванням додаткових угод, ціни за одиницю товару, по якій здійснено оплату), згідно запропонованої у листі таблиці. У листі прокурор зазначає, що вказана інформація необхідна для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У відповідь, листом №76 від 07.02.2025р. КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області надало Шепетівській окружній прокуратурі перелік документів та інформацію у вигляді таблиці, запропонованої прокуратурою.

Водночас, матеріали справи містять докази листування Шепетівської окружної прокуратури із Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області та Хмельницькою торгово-промисловою палатою.

Зокрема, Хмельницькою торгово-промисловою палатою надано Шепетівській окружній прокуратурі Інформаційно-цінову довідку №22-05/128 від 17.02.2025р., у якій зазначено середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та на "внутрішньо добовому ринку" (ВДР) для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС). Відповідно до означеної Інформаційно-цінової довідки середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії становили: на 10.01.2022р. - 3270,66грн/Мвт.год. (внутрішньо добовий ринок (ВДР) ОЕС України), 3189,86грн/Мвт.год. (ринок на добу наперед (РДН) ОЕС України); на 31.01.2022р. - 2455,76грн/Мвт.год. (внутрішньо добовий ринок (ВДР) ОЕС України), 2456,29грн/Мвт.год. (ринок на добу наперед (РДН) ОЕС України); на 15.12.2022р. - 3626,23грн/Мвт.год. (внутрішньо добовий ринок (ВДР) ОЕС України), 3373,35грн/Мвт.год. (ринок на добу наперед (РДН) ОЕС України); на 20.12.2022р. - 3637,62грн/Мвт.год. (внутрішньо добовий ринок (ВДР) ОЕС України), 3418,43грн/Мвт.год. (ринок на добу наперед (РДН) ОЕС України); на 29.12.2022р. - 3598,47грн/Мвт.год. (внутрішньо добовий ринок (ВДР) ОЕС України), 3403,84грн/Мвт.год. (ринок на добу наперед (РДН) ОЕС України). Ціна зазначена у довідці без урахування ПДВ.

Листом від 11.02.2025р. Шепетівська окружна прокуратура звернулась до Білогірської селищної ради, у якому повідомила, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р. та стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" на користь Білогірської селищної ради коштів, безпідставно перерахованих за договором, просить повідомити прокуратуру про те, чи вживатимуться Білогірською селищною радою як засновником КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави з викладеного вище питання.

У відповідь, листом №332 від 26.02.2025р. Білогірська селищна рада повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що враховуючи першочергову необхідність організації окремих питань життєдіяльності громади в умовах воєнного стану Білогірська селищна рада не зверталася до суду з порушень, виявлених прокуратурою щодо договору №20100025 від 10.01.2022р., а тому просить прокуратуру забезпечити дотримання інтересів держави в особі Білогірської селищної ради у встановленому законодавством порядку.

Повідомленнями від 10.03.2025р. про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, Шепетівська окружна прокуратура, на виконання вимог абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", попередньо повідомила Білогірську селищну раду, що прокуратурою буде пред'явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради, шляхом пред'явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення коштів за товар, який не був поставлений згідно договору у сумі 52418,99 гривень.

У матеріалах справи також міститься: Статут Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (нова редакція) від 2021р.

З огляду на вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України "Про прокуратуру", частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, прокурор з огляду на положення Бюджетного кодексу України зазначив, що оскільки закупівля електроенергії за договором здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, щодо яких застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України, а укладання неправомірної додаткової угоди призвело до зайвих витрат таких коштів, уповноваженим захищати інтереси у цих правовідносинах є розпорядник цих коштів - Білогірська селищна рада. Водночас, у позові прокурор зауважив, що Білогірська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету та контролю за їх використанням, а відтак закупівля здійснювалась за бюджетні кошти місцевого бюджету, а саме Білогірської селищної ради, тому порядок її проведення регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Окрім цього, судом враховано, що у пункті 1.3 Статуту КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради (у новій редакції), долученому прокурором до матеріалів справи, визначено, що засновником та органом управління майном Підприємства є Білогірська селищна рада. Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, у тому числі, кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти) (п. 5.3. Статуту).

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р.).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Тобто, з огляду на вищезазначене Білогірська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, а відтак правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Білогірської селищної ради.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного бюджетного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (ст. 26 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи положення ст. 22 Бюджетного кодексу України, Білогірська селищна рада є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань і здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель, а відтак прокурором правомірно заявлено вимогу щодо стягнення на користь Білогірської селищної ради надмірно сплачених за договором грошових коштів та правомірно визначено її належним позивачем у справі.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 09.08.2023р. у справі №924/1283/21, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, та виснував, що суд першої інстанції у цій справі дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами, зокрема на користь органу місцевого самоврядування (пункт 54 означеної постанови).

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025р. у справі №924/524/24).

Також судом враховується, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, від 25.02.2021р. у справі №912/9/20, від 19.08.2020р. у справі №923/449/18).

Суд зважає на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 зазначено, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, Шепетівська окружна прокуратура у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом №54/1-1279вих-25 від 11.02.2025р. інформувала Білогірську селищну раду про порушення вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" під час укладення додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р., за наслідками укладання якої незаконно збільшено ціну товару, чим завдано збитків місцевому бюджету у розмірі 52418,99грн. Окрім цього, у вказаному листі Шепетівська окружна прокуратура попросила Білогірську селищну раду надати інформацію про те чи будуть вживатися селищною радою заходи, спрямовані на визнання недійсною додаткової угоди до договору, укладеної між сторонами, та стягнення надмірно сплачених коштів.

У відповідь, листом №332 від 26.02.2025р. Білогірська селищна рада повідомила, що не зверталась та не має наміру звертатись до суду з позовною заявою щодо визнання недійсною додаткову угоду та стягнення надмірно сплачених коштів, враховуючи першочергову необхідність організації окремих питань життєдіяльності громади в умовах воєнного стану.

З наведеного вбачається, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред'явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18.

Водночас, судом враховано, що на підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, до матеріалів справи долучено повідомлення №54/1-2126вих25 від 10.03.2025р., адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі цього органу шляхом пред'явлення відповідного позову до суду.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта щодо захисту інтересів держави, який є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Білогірську селищну раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.

З огляду на викладене суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача 2 щодо неправомірного втручання держави в особі прокурора у господарську діяльність сторін договору, порушення принципу законності й правової визначеності.

Щодо суті спору.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 1653600,00грн з ПДВ, з яким 10.01.2022р. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20100025.

Цим договором про постачання електричної енергії споживачу встановлено порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії (п. 1.1 договору).

У пункті 5.1 договору визначено, що ціна цього Договору становить 1653600,00грн, у тому числі ПДВ 275600,00грн (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника". Зокрема, відповідно до інформації відображеної у додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 312000кВт/год; ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00131грн; тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393грн; тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143грн; базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,41667грн (загальна вартість договору 1653600,00грн з ПДВ).

Уклавши 10.01.2022р. договір про постачання електричної енергії №20100025, сторони погодили всі його істотні умови та порядок внесення змін до них.

У подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 від 31.01.2022р. до основного договору, якою збільшено початкову ціну товару електричної енергії за 1 кВт/год у порівнянні з ціною, встановленою в договорі, та водночас зменшено обсяги постачання електричної енергії, що призвело до зростання вартості фактично спожитої електричної енергії без відповідного зменшення фінансового навантаження на бюджет. Зокрема, означеною додатковою угодою №1 від 31.01.2022р. зменшено обсяги постачання електричної енергії з 312000кВт/год до 298827кВт/год., а також збільшено базову ціну товару (без ПДВ) З Тарифом на передачу та Тарифом на розподіл електричної енергії з 4,41667грн за 1 кВт/год до 4,61137 гри за 1 кВт/год.

Матеріалами справи встановлено, що сторони визначили істотні умови договору про закупівлю у пункті 13.5 договору.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (п. 13.6. договору).

Суд враховує, що кожна зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема ціни за одиницю товару, повинна мати самостійне, належне та документально підтверджене обґрунтування. Документи, якими обґрунтовується зміна ціни, повинні містити підтвердження фактичного коливання ринкової ціни товару, динаміку такого коливання, джерела інформації та їх співвідношення з попередніми періодами.

Так, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди №1 від 31.01.2022р., якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на пункти 1, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме на набрання з 01.01.2022р. чинності постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р. та постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. Зазначене також відображено у додатку №1 до договору, викладеному у новій редакції, який міститься у додатковій угоді №1 від 31.01.2022р. до договору.

За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України " Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Зокрема, у пункті 5.7 договору, зазначено, що на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 3акону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов до договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуга з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

За положеннями п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пп. 5.7.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, Сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 в новій редакції.

Відповідно до п. 5.8 договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п. п. 5.5-5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Суд враховує, що постановами НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та №2611 від 17.12.2021р. установлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії та передбачено, що постанови набирають чинності з 01.01.2022р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас, постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора - 01.12.2021р., а Постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р. оприлюднена на веб-сайті Регулятора - 17.12.2021р.

У свою чергу, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів, строк подання тендерних пропозицій - до 17.12.2021р., дата проведення аукціону - 20.12.2021р., строк поставки товарів - до 31.12.2022р.

Окрім цього, з наявного у справі реєстру отриманих тендерних пропозицій за ідентифікатором UA-2021-12-01-001117-а, ТОВ "Хмельницькенергозбут" подало свої тендерні пропозиції - 17.12.2021р.

Таким чином, постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та №2611 від 17.12.2021р. були прийняті і оприлюднені до подання відповідачем своєї тендерної пропозиції та безпосередньо встановлювали тарифи на 2022 рік, включаючи із застосуванням стимулюючого регулювання, для постачання електроенергії в якому і були проведені відкриті торги UA-2021-12-01-001117-а.

При цьому, сам договір із погодженою у ньому вартістю електроенергії укладено 10.01.2022р., тобто, вже після набрання чинності відповідними постановами НКРЕКП.

Однак відповідач, як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями означених постанов НКРЕКП щодо рівня тарифів на розподіл електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2021 року.

Вказуючи таку інформацію, відповідач досяг переваг перед іншими учасниками аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, з приводу того, що договір укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, адже поставка товару передбачалась не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, що мало місце у 2021 році, а на 2022 рік.

Водночас, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2022р., відповідач взяв на себе зобов'язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору, у тому числі, в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Окрім цього, гарантійним листом №Т-21-1221-1146-11 від 16.12.2021р. щодо ціни ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' підтвердив що він як учасник закупівлі ДК 021:2015 "09310000-5 - Електрична енергія" пропонує ціну, яка є актуальною та об'єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства, а також зазначив, що ціною тендерної пропозиції вважається сума, зазначена ТОВ ''Хмельницькенергозбут'' у нашій тендерній пропозиції як загальна сума, за яку ми погоджуємося виконати умови закупівлі згідно з вимогами Замовника, у тому числі з урахуванням технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, всіх умов виконання договору, всіх інших витрат та з урахування сум належних податків та зборів, що мають бути сплачені учасником.

Також з наявної у справі Інформаційно-цінової довідки №22-05/128 від 17.02.25025р., виданої Хмельницькою торгово-промисловою палатою, вбачається, що середньозважені ціни купівлі- продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) становили: станом на 10.01.2022р. - 3189,86грн.Мвт/г (без ПДВ), а станом на 31.01.2022р. - 2456,29грн.Мвт/г (без ПДВ). Тобто, у період укладання договору та додаткової угоди між відповідачем 1 та відповідачем 2, а саме з 10.01.2022р. по 31.01.2022р. будь-яких змін ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку в сторону збільшення не відбулось, натомість, ціна на електроенергію зменшилась на 733,57грн.Мвт/г (без ПДВ).

З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи те, що зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце та була відома ще до подання тендерної пропозиції та підписання договору про постачання електричної енергії споживачу, набрання чинності постановами НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та №2611 від 17.12.2021р. не може вважатись обґрунтованою підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №1 від 31.01.2022р. укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Натомість відповідач дій, передбачених ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", всупереч визначених ст. 5 зазначеного Закону принципів здійснення публічних закупівель не вчинив.

Також, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Однак відповідач не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 10.01.2022р. на визначених ним умовах, будучи обізнаним про набрання чинності постановами НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та №2611 від 17.12.2021р.

З урахуванням наведеного, оскільки наведена в оспореній додатковій угоді з посиланням на п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін до договору, а саме зростання тарифів на розподіл електричної енергії, була відома відповідачу 2 ще до подання тендерної пропозиції та укладення договору і могла бути врахована відповідачем 2, суд зазначає, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення оспореної додаткової угоди не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.

Також судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.04.2023р. у справі №908/653/22, у суд касаційної інстанції зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність додаткової угоди №1 від 31.01.2022р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №20100025 від 10.01.2022р., зокрема, вимогам п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", остання відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Щодо вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 52418,99грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Додаткова угода №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р. є недійсною та не породжує правових наслідків.

Поверненню до бюджету підлягають кошти, які надлишково сплачено за умовами оспорюваної додаткової угоди протягом строку їх дії.

Судом із рахунків-фактур та платіжних доручень встановлено, що позивачем за час дії договору було спожито 224358кВт/год, за які сплачено 1241517,29грн.

Оскільки додаткову угоду №1 від 31.01.2022р. визнано недійсною, зобов'язання сторін щодо ціни за одиницю товару підлягають регулювання умовами договору від 10.01.2022р.

Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковою угодою) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої в договорі, являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' зобов'язане її повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Так, за фактично спожиту електроенергію позивачу слід було сплатити 1189098,30грн, проте фактично сплачено 1241517,29грн. Таким чином, сума переплати становила 52418,99грн.

Аналогічний підхід щодо правозастосування статей 216, 1212 Цивільного кодексу України викладений у постановах Верховного Суду від 05 березня 2024 року у справі №927/68/23, від 26 березня 2024 року у справі №927/373/22, від 03 липня 2024 року у справі №910/13579/23, від 12 березня 2025 року у справі №924/524/24.

Щодо поданої відповідачем 2 заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020р. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 установлено з 12.03.2020р. до 03.04.2020р. на усій території України карантин. Постановами Кабміну від 25.03.2020р. №239, від 22.04.2020р. №291, від 04.05.2020р. №343, від 20.05.2020р. №392, від 17.06.2020р. №500, від 22.07.2020р. №641, від 26.08.2020р. №760, від 13.10.2020р. №956, від 09.12.2020р. №1236, від 17.02.2021р. №104, від 21.04.2021р. №405, від 16.06.2021р. №611, від 11.08.2021р. №855, від 22.09.2021р. №981, від 15.12.2021р. №1336, від 23.02.2022р. №229, від 27.05.2022р. №630, від 19.08.2022р. №928, від 23.12.2022р. №1423 від 25.04.2023р. №383 строк карантину продовжено до 30.06.2023р..

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 13.03.2022р. №2120-ІХ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена ст.ст.257, 259, 262, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжується на строк його дії.

При цьому, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України згідно Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" №3450-ІХ від 08.11.2023р. викладено у такій редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Указом Президента України від 12.01.2026р. №40/2026, затверджених Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2026р. №4757-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 продовжено на 90 діб.

Разом з тим, Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" №4434-ІХ від 14.05.2025р., який набрав чинності 04.09.2025р., пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, враховуючи наведені положення закону, продовження та зупинення строку позовної давності через введення на території України карантину та воєнного стану, у даній справі судом не встановлено спливу позовної давності, а відтак і підстав для відмови в позові, у зв'язку з чим суд відхиляє заяву відповідача 2 про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного вище, позов у даній справі підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 31.01.2022р. до договору №20100025 від 10.01.2022р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 42035266) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області смт Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Білогірської селищної ради (Хмельницька область, Шепетівський район, смт Білогір'я, вул. Шевченка, 44, код ЄДРПОУ 04403143) 52418,99грн (п'ятдесят дві тисячі чотириста вісімнадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок) коштів, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №20100025 від 10.01.2022р.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (Хмельницька область, Шепетівський район, селище Білогір'я, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 02004172) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.03.2026р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Виготовлено 6 примірників:

1 - до справи (в паперовому екз.);

2 - Хмельницькій обласній прокуратурі (на електронну адресу: sekretariat@khmel.gp.gov.ua);

3 - Шепетівській окружній прокуратурі (до електронного кабінету);

4 - Білогірській селищній раді (до електронного кабінету);

5 - Комунальному некомерційному підприємству "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (30200, селище Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, вул. Миру, 1 рек. з повід.);

6 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (до електронного кабінету).

Попередній документ

134920775

Наступний документ

134920777

Інформація про рішення:

№ рішення:	134920776
№ справи:	924/305/25
Дата рішення:	11.03.2026
Дата публікації:	19.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.03.2026)
Дата надходження:	25.03.2025
Предмет позову:	про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення в сумі 52 418,99 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

16.04.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
01.05.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
07.05.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
08.01.2026 10:30	Господарський суд Хмельницької області
21.01.2026 11:00	Господарський суд Хмельницької області
02.02.2026 11:30	Господарський суд Хмельницької області
19.02.2026 11:30	Господарський суд Хмельницької області
11.03.2026 11:00	Господарський суд Хмельницької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ВИБОДОВСЬКИЙ О Д

відповідач (боржник):

Комунальне некомерційне підприємство "Білогірська багатопрофільна лікарня"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

позивач (заявник):

Керівник Шепетівської окружної прокуратури

позивач в особі:

Білогірська селищна рада

представник відповідача:

Цимбаляк Василь Валерійович