65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4809/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового Меленчук Т.М.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» від 24.02.2026р. вх. №ГСОО 2-346/26 по справі №916/4809/24
За позовом: Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» (65026, м.Одеса, пл. Митна, 1; код ЄДРПОУ 01125666)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101/11; код ЄДРПОУ 41463216)
Про стягнення 5898368,70 грн.
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101/11; код ЄДРПОУ 41463216)
До Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» (65026, м.Одеса, пл. Митна, 1; код ЄДРПОУ 01125666)
Про визнання договору недійсним
Представники:
Від первісного позивача: Пахомов К.Ю., довіреність
Від первісного відповідача (заявника): Желобницький Я.С., ордер
Встановив: Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2026р. по справі №916/4809/24 первісну позовну заяву Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» на користь Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» суму заборгованості у розмірі 5038244,70 грн., пеню у розмірі 72462,27 грн., 3% річних у розмірі 135501,33 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 88475,53 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» до Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» про визнання договору недійсним - відмовлено. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладено на позивача за зустрічним позовом.
03.03.2026р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду.
24.02.2026р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» надійшла заява вх. №ГСОО 2-346/26 по справі №916/4809/24 про розстрочення виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2026р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» від 24.02.2026р. та призначено розгляд заяви на "16" березня 2026 р. о 12:15. Повідомлено учасників справи про розгляд заяви 16.03.2026р. о 12:15.
В обґрунтування поданої заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» було зазначено суду, що єдиним основним засобом для ведення господарської діяльності Товариства є орендоване державне нерухоме майно, а саме: державне нерухоме майно дитячого оздоровчого табору, площею 3182,9 кв.м, що в цілому складається зі складових частин, згідно переліку, визначеного договором оренди, загальною площею 9454,90 кв.м та 587 пог.м, за адресою: Одеська область, місто Одеса, вул. Дача Ковалевського, будинок 16.
Водночас, як зазначає первісний відповідач, у зв'язку з початком широкомасштабної збройної агресії вся територія України, в тому числі Одеська область та місто Одеса, неодноразово зазнавала ракетних атак або атак ударних БПЛА збройними силами рф, що триває і досі та внаслідок таких обставин, Товариство позбавлено можливості належним чином здійснювати господарську діяльність та використовувати Об'єкт оренди за цільовим призначенням, адже інфраструктура Об'єкта оренди не дозволяє забезпечити безпечні умови для відпочинку дітей.
За поясненнями відповідача, внаслідок наведених обставин, Товариство вимушено було тимчасово призупинити експлуатацію об'єкта оренди як дитячого оздоровчого закладу, що обумовлено існуванням підвищеного рівня загроз для цивільного населення, пов'язаних із регулярними ракетними та безпілотними атаками, обстрілами території міста Одеси, а також систематичними діями держави-агресора, спрямованими на створення атмосфери небезпеки та психологічного тиску на мирних мешканців та наведені несприятливі обставини привезли до незадовільного фінансового стану орендаря, підприємство фактично є збитковим, що підтверджується фінансовою звітністю Товариства.
Також, первісним відповідачем було зазначено суду, що об'єкт оренди не міг використовуватись згідно його цільового призначення, внаслідок форс-мажорних обставин та викладені обставини суттєво впливають на можливість виконання судового рішення, внаслідок чого Товариство не має можливості одночасно і повно виконати судове рішення.
За посиланням первісного відповідача, на теперішній час Товариством вживаються заходи для погашення заборгованості по судовому рішенню у даній справі, однак, не вистачає грошових коштів для повного погашення боргу.
Відповідно до наданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/4809/24 на 11 місяців.
Представником Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» було усно надано пояснення у судовому засіданні 16.03.2026р. стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» про розстрочення виконання рішення суду та зазначено, що первісний позивач не заперечує проти поданої заяви представником первісного відповідача та залишає це питання на розсуд суду.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.
У зв'язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочення виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №904/5819/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як з'ясовано судом, наразі за боржником облікову борг у розмірі 5246208,30 грн., який складається з основного боргу - 5038244,70 грн., пені - 72462,27 грн., 3% річних - 135501,33грн.
Судом було надано оцінку наданим заявником доказам у сукупності та визнано їх такими, що підтверджують викладені первісним відповідачем обставини, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку щодо можливості задоволення поданої заяви.
На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.
При цьому, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви відповідача та вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду у даній справі про стягнення з первісного відповідача боргу 5246208,30 грн., який складається з основного боргу - 5038244,70 грн., пені - 72462,27 грн., 3% річних - 135501,33 грн. до кінця 2026 року - на 10 місяців рівними платежами.
Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Трейдбудінвест» від 24.02.2026р. вх. №ГСОО 2-346/26 по справі №916/4809/24 - задовольнити частково.
2.Розстрочити виконання рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2026р. (заборгованість загалом 5246208,30 грн.) на 10 (десять) місяців, а саме:
- до 31.03.2026 - 524620,83 грн.
- до 30.04.2026 - 524620,83 грн.
- до 31.05.2026 - 524620,83 грн.
- до 30.06.2026 - 524620,83 грн.
- до 31.07.2026 - 524620,83 грн.
- до 31.08.2026 - 524620,83 грн.
- до 30.09.2026 - 524620,83 грн.
- до 31.10.2026 - 524620,83 грн.
- до 30.11.2026 - 524620,83 грн.
- до 31.12.2026 - 524620,83 грн.
3.В іншій частині заяви - відмовити.
Повну ухвалу складено 18 березня 2026 року
Ухвала набирає законної сили 16 березня 2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя Д'яченко Тетяна Геннадіївна