ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2026Справа № 910/543/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МАЙБУТНЬОГО» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код 41139387)
до Товариства обмеженою відповідальністю “Київський БКК» (03148, м. Київ, вул. Дмитра Чижевського, б.7, ідентифікаційний код 40877052)
про стягнення 1 369 138, 56 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Остринська А.К.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛОМ ТРЕЙД» (далі - позивач) з позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Київський БКК» (далі - відповідач) про стягнення 1 369 138, 56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №01-01/06/18 від 01.06.2018 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1 589 775, 39 грн, яка була стягнута в примусовому порядку у справі №910/9998/23. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 1 102 293, 87 грн інфляційних втрат та 266 844, 69 грн 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/543/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2025.
24.01.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивачем подано клопотання про об'єднання в одне провадження справу №910/543/25 за позовом ТОВ «СОЛОМ ТРЕЙД» до ТОВ “Київський БКК» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних із справою №910/9998/23 за позовом ТОВ “СОЛОМ ТРЕЙД» до ТОВ “Київський БКК» про стягнення суми боргу за Договором №01-01/06/18 від 01.06.2018 та передати справу №910/543/25 за позовом ТОВ “СОЛОМ ТРЕЙД» до ТОВ “Київський БКК» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних для об'єднання із справою №910/9998/23 за позовом ТОВ “СОЛОМ ТРЕЙД» до ТОВ “Київський БКК» про стягнення суми боргу за Договором №01-01/06/18 від 01.06.2018.
10.02.2025 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/543/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9998/23.
14.02.2025 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/543/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9998/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМ ТРЕЙД» та Товариства обмеженою відповідальністю «Київський БКК» про зупинення провадження у справі №910/543/25. Зупинено провадження у справі № 910/543/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9998/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 поновлено провадження у справі № 910/543/25, підготовче засідання призначено на 25.02.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 змінено найменування позивача у справі №910/543/25 на Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МАЙБУТНЬОГО» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код 41139387) та відкладено підготовче засідання на 18.03.2026.
У судове засідання, призначене на 18.03.2026, прибув представник відповідача, представник позивача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МАЙБУТНЬОГО» без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У пункті 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: 1) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); 2) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
З наведених норм процесуального права випливає те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі №907/480/21.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Тобто, правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 та від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.
Ці висновки Верховного Суду хоча і стосуються застосування, зокрема пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 21 липня 2023 року, однак, є актуальними і щодо застосування цієї норми процесуального права в редакції Закону України № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, чинній з 21 липня 2023 року, у випадку, якщо позивач не з'явився в підготовче засідання.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення (постанова КГС ВС від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21).
Представник позивача у судове засідання 18.03.2026 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МАЙБУТНЬОГО» без розгляду.
Суд зазначає, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року в справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 року в справі № 910/18360/19).
Зважаючи на вказане, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не з'явився у судове засідання 18.03.2026 та не повідомив причини неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду. Вказане не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.
Керуючись статтями 2, 14, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ МАЙБУТНЬОГО» до Товариства обмеженою відповідальністю “Київський БКК» про стягнення 1 369 138, 56 грн залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 18.03.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 18.03.2026
Суддя Л.Г. Пукшин