ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2026Справа № 910/11400/24
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик»
на дії приватного виконавця
у справі № 910/11400/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства “Дитячий медичний центр» Кам'янець-Подільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик»
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 1 860 000,00 грн
Комунальне некомерційне підприємство “Дитячий медичний центр» Кам'янець-Подільської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 1 860 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11400/24 позов було задоволено, визнано недійсним Договір поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством “Дитячий медичний центр» Кам'янець-Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Телеоптик», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» на користь Комунального некомерційного підприємства “Дитячий медичний центр» Кам'янець-Подільської міської ради грошові кошти в сумі 1860000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 30928,00 грн. Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство “Дитячий медичний центр» Кам'янець-Подільської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» майно, отримане на виконання Договору поставки обладнання №11/2022 від 26.12.2022 за видатковою накладною № 47 від 28.12.2022, а саме: Комплекс рентгенівський діагностичний цифровий "КРДЦ-04-АЛЬФА".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик», рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/11400/24 залишено без змін, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.
23.06.2025 на виконання вказаного вище рішення було видано відповідні накази.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2025 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11400/24.
20.11.2025 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ “Телеоптик» надійшла скарга про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679, скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.2025 та постанови про арешт майна боржника від 23.06.2025, закриття виконавчого провадження №78437679 на підставі ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю предмета виконання та неможливістю виконання рішення суду, зобов'язання приватного виконавця внести до автоматизованої системи постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арештів.
Щодо другої скарги, ТОВ “Телеоптик» просило суд визнати дії приватного виконавця незаконними, оскільки провадження відкрито без оригіналу виконавчого документа, не перевірено факт виконання рішення суду позивачем, що є обов'язковою умовою для відкриття провадження. Визнати, що позивач умисно приховав від виконавця факт невиконання рішення суду. Скасувати всі постанови приватного виконавця, винесені у виконавчому провадженні №78437679, та повернути виконавчий документ позивачу до виконання ним своїх зобов'язань за рішенням суду в справі № 910/11400/24 відповідно до статті 37 Закону України “Про виконавче провадження». Зобов'язати приватного виконавця негайно скасувати всі арешти, накладені на рахунки та майно ТОВ “Телеоптик». Повідомити всі банки про зняття арештів. Внести відповідні записи до автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 було відмовлено у задоволенні скарг боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» про визнання незаконними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у виконавчому провадженні №78437679.
15.01.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зупинення виконавчого провадження №78437679.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» про зупинення виконавчого провадження №78437679.
19.02.2026 представником ТОВ “Телеоптик» сформовано в системі “Електронний суд» скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А., яка 20.02.2026 зареєстрована в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду», відповідно до якої скаржник просив суд визнати дії приватного виконавця щодо накладення повного арешту на рахунки та майно ТОВ “Телеоптик» непропорційними та такими, що порушують вимоги закону, скасувати постанови про арешт коштів та майна ТОВ “Телеоптик» та зобов'язати приватного виконавця привести виконавчі дії у відповідність до принципу співмірності та реальної можливості виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у справі № 910/11400/24 було залишено без розгляду.
06.03.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ “Телеоптик» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А., відповідно до якої скаржник просить суд поновити строк на подання скарги, витребувати у приватного виконавця матеріали виконавчого провадження, зупинити виконавче провадження, визнати дії приватного виконавця щодо накладення повного арешту на рахунки та майно ТОВ “Телеоптик» незаконними, скасувати постанови про арешт коштів та майна ТОВ “Телеоптик» та зобов'язати приватного виконавця усунути порушення та здійснювати виконавчі дії відповідно до змісту рішення.
Розглянувши скаргу ТОВ “Телеоптик» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. в цій справі, суд дійшов висновку про наступне.
Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 зазначено, що з огляду на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм Господарського процесуального кодексу України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Зі змісту скарги вбачається, що протиправність дій приватного виконавця полягає у винесенні 23.06.2025 постанов про арешт коштів та майна боржника у виконавчому провадженні № 78437679.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Судом встановлено, що станом на момент вчинення приватним виконавцем оскаржуваних боржником дій, останній мав зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі електронний кабінет.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відтак, враховуючи приписи чинного законодавства, оскаржувані постанови від 23.06.2025 повинні були надійти до Електронного кабінету скаржника 24.06.2025.
Факт своєчасного отримання копій постанов скаржником не спростовується.
Відтак строк на оскарження дій приватного виконавця закінчився 04.07.2025, а тому скаргу на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № 78437679 подано з пропуском встановленого законом строку.
Суд також враховує, що копії оскаржуваних постанов були долучені скаржником до скарги на дії приватного виконавця від 20.11.2025, яка раніше була розглянута судом, про що 10.12.2025 постановлено ухвалу.
Відтак суд встановив, що період часу між отриманням скаржником копій оскаржуваних постанов та зверненням до суду зі скаргою на дії виконавця значно перевищує встановлений законом строк на звернення зі скаргою.
З огляду на викладене, факт пропуску скаржником строку на звернення зі скаргою є неспростовним.
У відповідності до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не має наслідком автоматичне поновлення судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку для подання скарги, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.
Скаржник жодним чином не пояснює причини пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця, не аргументує поважність причин пропуску строку та не надає жодних доказів на підтвердження поважності обставин, що зумовили пропуск процесуального строку.
Скаржник також не спростовує факт своєчасного отримання від виконавця копій оскаржуваних постанов.
Обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на звернення зі скаргою протягом встановленого законом строку не вбачається.
З огляду на викладене, суд вважає клопотання скаржника про поновлення строку на звернення зі скаргою на дії виконавця необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.
Частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд залишає без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» на дії приватного виконавця у справі № 910/11400/24.
Окрім того, суд звертає увагу скаржника, що раніше судом вже були розглянуті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» на дії приватного виконавця, подані з тих самих підстав та щодо тих самих дій. Вказане підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2025.
Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» про зупинення виконавчого провадження №78437679.
Суд звернув увагу відповідача, що чинним законодавством передбачено можливість зупинення виконавчого провадження виключно виконавцем. Господарський суд не наділений такими повноваженнями.
Натомість, відповідач систематично подає до суду заяви, які вже були розглянуті судом, не обґрунтовуючи при цьому їх іншими підставами або новими обставинами.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 113, 118, 119, 234, 235, 331, 339 - 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця.
2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телеоптик» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. у справі № 910/11400/24 залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай