ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2026Справа № 910/2580/26
За заявою Київської міської ради
про забезпечення позову
у справі № 910/2580/26
за позовом Київської міської ради
до ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОМПАНІЇ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ"
про усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва
Суддя Гумега О.В.
Представники: без повідомлення учасників справи
Київська міська рада (далі - позивач, Київрада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОМПАНІЇ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ" (далі - відповідач, ПТК ТОВ "АГРОМАТ") про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ПТК ТОВ "АГРОМАТ" знести об'єкт самочинного будівництва.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову № 08/226-758 від 10.03.2026.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026, наведену позовну заяву та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 позовну заяву Київської міської ради залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 заяву про забезпечення позову № 08/226-758 від 10.03.2026 повернуто заявнику.
13.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову № 08/226-798 від 13.03.2026 (далі - заява про забезпечення позову), відповідно до якої позивач просить суд забезпечити позов у господарській справі за позовом Київської міської ради до ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОМПАНІЇ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ" про усунення перешкод власнику у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва, шляхом накладення арешту на нежитловий об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А, загальною площею 554 кв. м, яка знаходиться за адресою: вул. Олега Мудрака (Наумова Генерала), 3 в Святошинському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 934735580386), що зареєстрована на праві власності за ПТК ТОВ "АГРОМАТ".
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заява Київради про забезпечення позову розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Судом встановлено, що в обгрунтування поданого до суду позову, Київрада зазначила такі обставини.
25.05.2016 приватним нотаріусом Каплун Ю.В., Київського міського нотаріального округу, зареєстровано право приватної власності ПРОМИСЛОТЕХНІЧНОЇ КОМПАНІЇ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ" (далі - ПТК ТОВ "АГРОМАТ") на нежитловий об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А, загальною площею 554 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала) 3. Документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ№142142230682, виданий 11.08.2014, видавник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України; довідка про сплату пайової участі, серія та номер: 050/18-6391, виданий 15.10.2014, видавник: Департамент економіки та інвестицій КМДА; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 714, виданий 29.09.2009, видавник: Мисан В. І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; угода про поновлення договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 407, виданий 13.11.2015, видавник: Кравченко Н. П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 12.02.2026 № 057-1677 повідомив, що Департаментом розглядається заява дозвільного характеру ПТК ТОВ "АГРОМАТ" щодо видачі рішення Київської міської ради про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0404 га (кадастровий номер 8000000000:75:445:0015) (далі - Земельна ділянка) на вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі міста Києва.
З наведеного листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вбачається, що "На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:445:0012, яка рішеннями Київської міської ради від 02.04.2009 № 276/1332 та від 02.04.2015 № 367/1232 була передана в оренду ПТК ТОВ "АГРОМАТ" для організації розвантажувального майданчика та влаштування під'їзних шляхів (договір оренди земельної ділянки від 29.09.2009 № 714 та угода про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.11.2015 № 407), відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 11.08.2014 № ІУ142142230682 побудовано об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 934735580386) загальною площею 554 кв.м".
При розгляді заяви дозвільного характеру ПТК ТОВ "АГРОМАТ" виникло питання правомірності реєстрації об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 934735580386) загальною площею 554 кв.м, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 25.05.2016, номер відомостей про речове право: 14734905) на Земельній ділянці за адресою: м. Київ, вулиця Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала), 3, оскільки частина вказаного об'єкту розташована за межами наданої ПТК ТОВ "АГРОМАТ" земельної ділянки та розміщена на земельній ділянці, яка не була передана рішенням Київської міської ради в користування зацікавленій особі.
Відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, у редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2022 № 4753/4794, Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.
З метою недопущення порушення прав територіальної громади міста Києва, Департамент звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо надання інформації, чи видавались, реєструвались документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та відповідні документи, що підтверджують готовність до експлуатації об'єкта нерухомого майна на Земельній ділянці за адресою: м. Київ, вулиця Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала), 3.
Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом від 02.03.2026 № 062/14-4881 повідомило, що за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП КМР "КМ БТІ") реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Олега Мудрака, 3, у Святошинському районі за ТОВ "АГРОМАТ" не проводилась.
Як вбачається з наведеного листа КП КМР "КМ БТІ", починаючи з 2013 року, проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, окрім КП КМР "КМ БТІ", здійснюють й інші суб'єкти господарювання. Інформацією про проведення технічної інвентаризації іншими суб'єктами господарювання КП КМР "КМ БТІ" не володіє. В КП КМР "КМ БТІ" зберігається інвентаризаційна справа за адресою: вул. Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала)), 3, складена безпосередньо КП КМР "КМ БТІ". Згідно наявних матеріалів інвентаризаційної справи, КП КМР "КМ БТІ" не проводило технічну інвентаризацію об'єкта нерухомого майна загальною площею 554,0 кв.м.
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 26.02.2026 № 055-3585 зазначив, що відповідно до статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про Департамент, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 № 6293/6334 (далі - Положення № 6293/6334), Департамент в межах повноважень надає містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва, які є основними із складових вихідних даних. Згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр м. Києва", містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за адресою: вул. Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала), 3 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0015) не надавались.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві" та Положення, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) веде та формує Реєстр адрес у місті Києві (далі - Реєстр адрес) з 2013 року на підставі розпоряджень відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій (щодо присвоєння адрес житловим будинкам до 19.06.2024) та наказів Департаменту (з 2011 року).
У Реєстрі адрес наявні відомості про наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2014 № 162 "Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві", яким об'єкту нерухомого майна (нежитлова будівля літ. А) присвоєно адресу: вул. Олега Мудрака (колишня вул. Наумова Генерала), 3 у Святошинському районі м. Києва.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 24.02.2026 № 073-690 повідомив, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності стосовно об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих на території міста Києва, з 12.10.2016.
До Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надходили документи, визначені Законом, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 щодо об'єкта будівництва за адресою: вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0015).
Відповідно, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих / будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0015).
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 19.02.2026 № 062/06-13-996 повідомив, що об'єкт нерухомого майна загальною площею 554 кв.м. на вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі міста Києва не належить та не належав до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Приватизація нерухомого майна за вказаною адресою Департаментом не здійснювалась.
Позивач наголосив, що Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:445:0015 за адресою: вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі міста Києва у власність чи користування фізичним та/або юридичним особам не приймала.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про вчинення ПТК ТОВ "АГРОМАТ" дій, які направлені на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності.
Відповідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тобто реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
З огляду на наведене, Київрада вважає, що зареєстрований за ПТК ТОВ “АГРОМАТ» нежитловий об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А, загальною площею 554 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олега Мудрака (Наумова Генерала) 3 на земельній ділянці 8000000000:75:445:0015 є самочинним будівництва та підлягає знесенню, у зв'язку з чим звернулась з позовом до суду про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:445:0015 по вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі м. Києва шляхом зобов'язання ПТК ТОВ "АГРОМАТ" знести об'єкт самочинного будівництва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2016, індексний номер: 29824576, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 934735580386.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення наведеного позову, Київрада зазначила, що відповідач може в будь-який момент розпорядитися об'єктом самочинного будівництва шляхом відчуження, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Вибуття предмету спору (нежитлової будівлі літ. А, загальною площею 554 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олега Мудрака (Наумова Генерала) 3)) з володіння відповідача призведе до неможливості задоволення позову через неналежність відповідача.
Крім цього, заміна власника спірного нерухомого майна після прийняття рішення суду у даній справі (у разі ухвалення рішення на користь позивача та невжиття заходів забезпечення позову) може також унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Наразі наявний ризик здійснення нових правочинів з метою унеможливлення виконання рішення суду.
Київрада вважає, що не забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на нежитловий об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А, загальною площею 554 кв. м, яка знаходиться за адресою: вул. Олега Мудрака (Наумова Генерала), 3 в Святошинському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 934735580386), що зареєстрована на праві власності за ПТК ТОВ "АГРОМАТ", призведе до можливості відчуження майна (його перереєстрації, продажу, дарування, тощо) та ПТК ТОВ "АГРОМАТ" стане не належним відповідачем по справі, що створить дієві перешкоди у виконанні судового рішення.
Відтак Київрада зазначила, що подана нею заява про забезпечення позову обгрунтована предметом позову, враховано відповідність виду забезпечення позову, який Київрада просить суд застосувати, суті позовних вимог, а також те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав або інтересів територіальної громади міста Києва, за захистом яких Київрада звернулась з відповідним позовом до суду.
На думку Київради, вжиття запропонованого заходу забезпечення позову не може завдати будь-яких збитків, у тому числі й відповідачеві. Обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування. Водночас, позивач у справі є органом місцевого самоврядування, а отже підстав вважати майновий стан позивача таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові, немає, а тому Київрада просила зустрічне забезпечення позову не застосовувати.
Розглянувши подану Київрадою заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №905/491/19).
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування відповідного заходу забезпечення позову.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
У випадку, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).
Суд зазначає, що у даному випадку Київрада звернулась до Господарського суду міста вимогою про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:445:0015 по вул. Олега Мудрака, 3 у Святошинському районі м. Києва шляхом зобов'язання ПТК ТОВ "АГРОМАТ" знести об'єкт самочинного будівництва.
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду Київрада зазначила, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом, на яке попри здійснену державну реєстрацію речового права, право власності не набувається в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач спірне нерухоме майно у власності, оскільки вибуття такого майна із власності ПТК ТОВ "АГРОМАТ" може призвести до нових реєстраційних дій щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом, а отже, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Судом враховано, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд звертає увагу на понижений стандарт, який ще називають "prima facie переконливості" (prima facie - на перший погляд). Переконливість доказів "prima facie" означає: існують розумні підозри вважати, що факт скоріше має місце.
Ще одна ситуація, коли використовують понижений стандарт - асиметрія сторін у доступі до доказів. Якщо у сторони, на якій тягар доведення, апріорі не може бути доказів на підтвердження обставин порушення (бо вони у протилежної сторони), справедливіше виходити з того, що такі обставини доведені.
Понижений стандарт означає, що суд має встановити, що докази порушення та завдання шкоди на перший погляд є переконливими. Іншими словами, для задоволення заяви про забезпечення достатньо, аби підстави не були очевидно позбавлені сенсу чи нелогічні.
Суд зазначає, що адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно відповідача полягає у тому, що такі дії забезпечать ефективний захист та поновлення порушеного права щодо спірного нерухомого майна у разі задоволення позову.
Накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість захисту порушеного права у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження цим майном відповідачем задля запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позову.
Разом із тим, застосування наведеного заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження нерухомим майном, існування якого дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позовних вимог.
Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому поновлення порушеного права у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача спірного нерухомого майна.
За таких обставин, суд доходить висновку, що Київрадою доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушеного права позивача (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову).
Застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно, відповідає статтям 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
При цьому суд зауважує, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження за відповідачем права власності на майно) з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права позивача в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 228, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову № 08/226-798 від 13.03.2026 задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на нежитловий об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля літ. А, загальною площею 554 кв. м, яка знаходиться за адресою: вул. Олега Мудрака (Наумова Генерала), 3 в Святошинському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 934735580386), що зареєстрована на праві власності за ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНОЮ КОМПАНІЄЮ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ" (Україна, 03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 89-А; ідентифікаційний код 21509937).
3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/2580/26 є виконавчим документом, набирає законної сили з 17.03.2026 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Строк пред'явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/2580/26 до виконання становить три роки, тобто до 17.03.2029.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 у справі № 910/2580/26 є Київська міська рада (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141).
6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 у справі № 910/2580/26 є ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОМАТ" (Україна, 03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 89-А; ідентифікаційний код 21509937).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна