ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2026Справа № 910/15582/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"
до фізичної особи-підприємця Твардовської Аліси Михайлівни
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про розірвання договору та виселення
за участі представників:
від позивача: Панкова О.А.
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: Єрко Н.П.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Твардовської Аліси Михайлівни про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 № 405; виселення фізичної особи-підприємця Твардовської Аліси Михайлівни з нежилого приміщення загальною площею 33 кв. м., за адресою: м. Київ‚ вулиця Освіти, 18, передавши Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали в справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 10004, м. Житомир, пров. 3-й Червоноармійський, буд. 9.
Проте конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.
Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.
Таким чином, направлення ухвал суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Отже, ухвали суду в справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Відтак, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Протокольною ухвалою суду від 12.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У письмових поясненнях щодо позову третя особа зазначила, що відповідачем порушено істотні умови договору, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
13.11.2017 між позивачем (підприємство-балансоутримувач), третьою особою (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 405 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Додатковою угодою від 27.02.2020 про внесення змін договір від 13.11.2017 № 405 викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 договору (тут і надалі в редакції додаткової угоди від 27.02.2020) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходиться за адресою: вул. Освіти, 18, для розміщення перукарні.
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 38,7 км.в., у т.ч. І поверх - 38,7 км.в.
У пункті 3.1 договору вказано, що орендна плата становить без ПДВ 49,48 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку 1915 грн.
За умовами пункту 4.2 договору орендар, зокрема, зобов'язаний використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору підприємство-балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відео фіксація стану та умов використання об'єкта.
Пунктом 8.3 договору встановлено, що об'єкт повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього договору.
У разі виявлення факту використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням договір може бути розірвано (пункт 8.5 договору).
Згідно з пунктом 9.1 договору останній відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України набирає чинності з 09.04.2020 до 08.04.2023 року.
09.04.2020 сторонами договору підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого підприємство-балансоутримувач передає, а орендар приймає в орендне користування приміщення, що розташоване на 1 поверсі, загальною площею 38,7 км.в., за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 18.
Із матеріалів справи слідує, що 25.09.2025 та 07.11.2025 комісією у складі представників підприємства-балансоутримувача здійснено обстеження нежитлового приміщення площею 33 кв.м за адресою: вул. Освіти, 18, на предмет його цільового використання та встановлено що приміщення фактично використовується не за цільовим використанням, а саме : - 16,7 м.кв - під пункт доочищення та продажу питної води; - 16,3 м.кв. - під перукарню.
У зв'язку з цим, на адресу відповідача позивачем надіслано пропозицію від 02.10.2025 №108/38-4829 про дострокове розірвання договору, звільнення орендованого приміщення та передачу його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
У статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 759 ЦК України договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
У частині 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У пункті 1 частини 1 статті 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
За змістом частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Як убачається з матеріалів справи, 25.09.2025 та 07.11.2025 комісією у складі представників підприємства-балансоутримувача здійснено обстеження нежитлового приміщення площею 33 кв.м за адресою: вул. Освіти, 18, на предмет його цільового використання та встановлено що приміщення фактично використовується не за цільовим використанням, а саме: 16,7 м.кв - під пункт доочищення та продажу питної води; 16,3 м.кв. - під перукарню.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору від 27.02.2020 № 405 унаслідок установлення факту використання відповідачем орендованого майна не за цільовим призначенням, визначеним у договорі, тобто не під перукарню.
Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Підпунктом 4.2.21 договору встановлено обов'язок орендаря, після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання - передачі підприємству - балансоутримувачу.
Оскільки договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 № 405 підлягає розірванню, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого нерухомого майна підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" задовольнити повністю.
Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 № 405, укладений між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", фізичною особою-підприємцем Твардовською Алісою Михайлівною та Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією.
Виселити фізичну особу-підприємця Твардовську Алісу Михайлівну з нежилого приміщення загальною площею 33 кв. м., за адресою: м. Київ‚ вулиця Освіти, 18, передавши Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6; ідентифікаційний код 35756919).
Стягнути з фізичної особи-підприємця Твардовської Аліси Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6; ідентифікаційний код 35756919) 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 17.03.2026 року.
Суддя К.В. Полякова