майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позову без розгляду в певній частині
18 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/141/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі
1. Міністерства оборони України,
2. Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп"
про стягнення 1222368 грн,
Прокурорм пред'явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" на користь Військової частини НОМЕР_1 1222368 грн. санкцій за порушення умов Договору про закупівлю товару №28 від 13.03.25, з яких: 422688 грн. пені, 799680 грн. штрафу.
Ухвалою від 05.02.26 суд відкрив провадження у справі №906/141/26 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 .
Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону "Про прокуратуру".
За змістом абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведене у Кодексі адміністративного судочинства України.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Правові засади здійснення у Збройних Силах України господарської діяльності, умови і гарантії її організації та державної підтримки визначає Закон "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".
Суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (ст.3 Закон "Про господарську діяльність у Збройних Силах України").
У пп.106 п.4 Положення про Міністерство оборони України вказано, що Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань реєструє військові частини як суб'єкти господарської діяльності.
Отже, в розумінні цих правових норм військова частина не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарської діяльності.
Прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, оскільки Військова частина за своєю організаційно-правовою формою є державною установою, а не державним органом; у спірних правовідносинах ця установа діяла як господарюючий суб'єкт, а не як суб'єкт владних повноважень, а тому пред'явлення позову в інтересах останнього є неправомірним і виходить за межі повноважень прокурорського представництва, що є підставою для залишення позову без розгляду в частини позовної вимоги прокурора в інтересах держави в особі військової частини відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Керуючись ст.ст.226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Залишити позов без розгляду в частині вимог прокурора в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 .
2.Продовжувати розгляд справи в частині позову прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Дата підписання ухвали 18.03.2026.
Суддя Тимошенко О. М.
1- в справу
- учасникам до ЕК