61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про залишення позовної заяви без руху
18.03.2026 Справа № 905/165/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Кайман А" (85722, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Островського, буд. 24; код ЄДРПОУ 40836613)
до відповідача: держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м.Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, електронна пошта: info@minjust.gov.ru)
про стягнення збитків у сумі 18 687 900,80грн., -
Фермерське господарство "Кайман А" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у сумі 18 687 900,80грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та бойових дій він зазнав збитків у сумі 18 687 900,80грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 18 687 900,80 грн., завданої йому як власнику майна, внаслідок військової агресії Російської Федерації протии України, яка складається з наступного:
1) 6 транспортних засобів, які знаходяться за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
2) обладнання для посіву та збирання врожаю, у кількості 13 одиниць, яке знаходиться за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
3) паливно - мастильні матеріали у кількості 410 л., розташованих за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
4) гербіциди та хімічні речовини для обробки врожаю від шкідників у кількості 40 одиниць, розташованих за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
5) насіння соняшнику, ріпаку, ярового ячменю на загальну суму 911 986,68 грн., розташованих за адресою: 85722, Донецька обл.,Волноваський р-н., селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
6) сільськогосподарська продукція, а саме - соняшник врожаю 2021 року, пшениця врожаю 2022 року, рапс врожаю 2022 року на загальну суму 3 375 773,81 грн., розташована за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н., селище міського типу Володимирівка, вулиця Островського, будинок 76;
7) автомобільні товари (шини, автогума, колеса) у кількості 17 одиниць, розташованих за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вул. Островського, будинок 76.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 15.03.2022 на територію виробничої бази ФГ «Кайман А» за адресою: 85722, Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Володимирівка вул. Островського, буд. 76, прибула група чоловіків, одягнених у форму російських військових, які зібрали трудовий колектив ФГ «Кайман А» та повідомили про те, що дане господарство буде націоналізовано.
На вказаній території станом на 15.03.2022 знаходились вищезазначені транспортні засоби та обладнання, яке використовувалось господарством відповідно до свого основного виду економічної діяльності - для вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, загальною вартістю 18 687 900,80 грн., а також установчі документи господарства, та первинні документи (договори, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, банківські виписки, платіжні документи, фінансова звітність).
Разом із тим, позивачем не зазначено окремо вартість кожної позиції з вищезазначеного переліку, зокрема, вартість окремо кожного транспортного засобу та обладнання.
Відтак, за висновками суду, вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту позовних вимог та надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягується, не виконані позивачем належним чином.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
В якості доказу підтвердження права власності на майно, яке станом на 15.03.2022 знаходилось на території виробничої бази ФГ «Кайман А» за адресою: 85722, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Островського, буд. 76, доступ до якого на теперішній час позивачем втрачено, позивачем надано лише бухгалтерську довідку №01/07/2025 від 01.07.2025.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 року на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
Разом із тим, вказана довідка складена станом на 01.07.2025, в той час як за твердженням позивача контроль над виробничою базою підприємства був втрачений 15.03.2022, на якій знаходилися товарно-матеріальні цінності у заявленому позивачем обсязі та вартості. Крім того, бухгалтерська довідка не є належним доказом підтвердження права власності позивача на транспортні засоби, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на таке майно у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відтак, за висновком суду, вимоги п.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо надання позивачем до позовної заяви всіх наявних в нього доказів не виконані належним чином, оскільки заявником не надано документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовну заяву.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Означеною нормою визначено порядок дій платників податків у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів внаслідок ведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).
Вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 814/328/15.
Оскільки місцем державної реєстрації позивача є смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області Донецької області, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 №376, є тимчасово окупованою територією з 10.03.2022, суд вважає за необхідне повідомити позивача про можливість надання до суду доказів звернення до Державної податкової служби України із заявою у встановленому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із наданням відповідних доказів у випадку втрати первинних документів підприємства.
З урахуванням встановлених недоліків, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.1 ст.174 ГПК України із встановленням 7-денного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: обґрунтованого розрахунку позовних вимог окремо за кожною позицією, доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( як то: первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують придбання зазначених у позові споживчих товарів та основних засобів на вказану суму, договори на придбання вказаних товарів та основних засобів у контрагентів та документи, що підтверджують право власності на основні засоби) з відповідним розрахунком позовних вимог, та/або докази звернення до Державної податкової служби України із заявою у встановленому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із наданням відповідних доказів.
Відповідно до приписів частин 3 та 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Фермерського господарства "Кайман А" до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у сумі 18 687 900,80грн., залишити без руху.
2. Надати Фермерському господарству "Кайман А" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- обґрунтованого розрахунку позовних вимог окремо за кожною позицією;
- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( як то: первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують придбання зазначених у позові споживчих товарів та основних засобів на вказану суму, договори на придбання вказаних товарів та основних засобів у контрагентів та документи, що підтверджують право власності на основні засоби) з відповідним розрахунком позовних вимог;
- докази звернення до Державної податкової служби України із заявою у встановленому підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із наданням відповідних доказів у випадку втрати первинних документів підприємства.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п.4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.С. Зельман