вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" березня 2026 р. Справа№ 910/6652/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Гончарова С.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 (повний текст рішення складено та підписано 20.10.2025)
у справі №910/6652/25 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат»
про стягнення 315 553,95 грн,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія Клімат" (далі - Товариство) 315 553,95 грн, з яких: 191 459,70 грн - пеня, 124 094,25 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про надання послуг від 25 липня 2024 року № 513/УПГГК/24 в частині своєчасного надання обумовлених вказаним правочином послуг.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечував та вказав, що він належно виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 1 500 000,00 грн. Однак, такі роботи позивачем не оплачені й останній безпідставно ухиляється від їх прийняття та підписання актів виконаних робіт. При цьому, відповідач готовий здати обумовлені роботи в передбачені договором строки, однак за одночасного виконання сторонами зобов'язань - підписання актів та оплатою виконаних робіт, оскільки Товариство несе витрати, не передбачені укладеним між сторонами правочином. Крім того, на думку відповідача, заявлений до стягнення розмір неустойки є несправедливим, а одночасне нарахування пені та штрафу суперечить судовій практиці Верховного Суду. Крім того, порушення строку надання послуг сталося не з вини відповідача, а у зв'язку із затримкою поставки необхідних деталей і запчастин, які купувались за кордоном.
У відповіді на відзив позивач вказує, що ціна та порядок оплати обумовлених робіт були чітко погоджені сторонами в договорі. У свою чергу, збільшення витрат Товариства, пов'язаних із виконанням ним своїх зобов'язань за договором, не є підставою для внесення змін до ціни даного правочину, який був укладений у порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі". При цьому, додані до відзиву копії дефектних актів не є належними доказами усунення Товариством недоліків у виконаних ним роботах, оскільки такі акти підписані лише з боку відповідача. Їх складання договором не передбачено взагалі. У свою чергу, акт виконаних робіт від 28 березня 2025 року № 098 не був підписаний представником Компанії з огляду на неповне виконання відповідачем обумовлених робіт за позиціями № 14, 15 додатку № 9 до договору. При цьому, посилання відповідача на висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 щодо справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань, є необґрунтованими, оскільки відповідний висновок зроблено КСУ щодо правовідносин з отримання споживчого кредиту й не підлягає застосуванню до даного спору. Одночасне стягнення пені та штрафу за порушення господарського зобов'язання не заборонене чинним законодавством.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/6652/25 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування» 191 459 грн 70 коп. пені, 124 094 грн 25 коп. штрафу та 3 786 грн 65 коп. судового збору.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обгрунтованості заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/6652/25 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування» 191 459 грн 70 коп. пені, 124 094 грн 25 коп. штрафу та 3 786 грн 65 коп. судового збору.
Апелянт не погоджується з вказаним рішенням, вважає його необґрунтованим, прийнятим з неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи, зроблені висновки не відповідають встановленим обставинам справи, при ухваленні рішення судом
першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.
Технічне завдання на послуги з технічного обслуговування та ремонту аналітичного комплексу, додаток № 1 до договору а також дефектному акті на технічне обслуговування та ремонт аналітичного комплексу для визначення вмісту хлоридів, сірки та азоту додаток № 6 до договору були складені Замовником в односторонньому порядку.
Вказані документи не містять всього переліку запасних частин та робіт, необхідних для повного відновлення працездатності приладв та отримання кінцевого результату передбаченого договором: доказів позитивних результатів вимірювання вимог ASTM D4629 та ДСТУ ASTM 6667 для Xplorer-NS, для Xplorer-CI, згідно вимог ASTM D4629.
Виконавець з незначним запізненням (08.02.2025 замість 02.02.2025) виконав умови Договору, здійснивши поставку та заміну всіх запасних частин, що були зазначені у Договорі.
Поза умовами Договору, Виконавець доклав максимуму зусиль, щоб привести прилади, ремонт яких є предметом договору, до робочого стану.
Виконавець поніс суттєві витрати на закупівлю запасних частин, оплату робіт спеціалістам, закупівлю додаткових запасних частин та додаткових виїздів спеціалістів і не отримав ще ніякої оплати. Замовник не дозволив огляд обладнання спеціалістами Виконавця до початку ремонту. Замовником не враховано суттєвих недоліків обладнання як то для аналізатора XPLORER-Xзав. № 2017.093 - непрацюючий двигун мішалки Stirrermotorassemblycoulometer (PRT103800) та для аналізатора XPLORER-NS зав. № 2017.091 - відсутність управляючого сигналу плати управління блоком живлення для запуску ксенонової лампи детектора. Замовник відмовився від проведення калібрувальних робіт по азоту. Виконавець вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Договору якщо під час приймання-передачі наданих послуг замовником буде виявлено недоліки, що виникли з вини виконавця, або послуги надані не в повному обсязі, замовник не підписує такий акт, а сторони складають двосторонній акт про наявність недоліків з їх переліком, строком і порядком їх усунення.
Замовником не дотримано умов договору та не складено акту про наявність недоліків з їх переліком, строком та порядком їх усунення. Хоча Замовником не заявлено будь-яких претензій до вже виконаних робіт Виконавця чи поставлених запасних частин.
Замовник наполягає на безпідставному відновленні працездатності обладнання поза договірними умовами за рахунок Виконавця фактично навіть без можливості подальшого відшкодування понесених збитків.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення надано оцінку лише поданим позивачем доказам та його доводам, натомість, доводи відповідача, зокрема, щодо того, що ним з незначним запізненням але без зауважень до якості запасних частин та проведених робіт виконано умови, визначені у Технічному завданні на послуги з технічного
обслуговування та ремонту аналітичного комплексу, додаток № 1 до договору про надання послуг № 513/УПГГК/24, вжито всіх залежних від нього заходів для запуску роботи обладнання навіть понад міру, визначену договором з понесенням додаткових витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Розпорядженням керівника апарату від 24.11.2025 №09.1-08/2528/25 у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відрядженні з 19.11.2025, справу №910/6652/25 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу №910/6652/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Гончаров С.А., Мальченко А.О.
04.12.2025 матеріали справи №910/6652/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/6652/25, розгляд справи призначено на 02.03.2026.
Під час апеляційного провадження до справи від позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній повністю спростовує доводи апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У відповіді на відзив представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
Явка представників сторін
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.03.2026 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.12.2026 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 02.03.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
25 липня 2024 між Компанією та Товариством у порядку Закону України "Про публічні закупівлі" укладено договір про надання послуг № 513/УПГГК/24, за умовами якого останнє зобов'язалось надати позивачу послуги з технічного обслуговування й ремонту аналітичного комплексу для визначення вмісту хлоридів, сірки та азоту "Trace Elemental Xplorer", а Компанія - прийняти й оплатити такі послуги.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до пункту 1.3. договору послуги надаються відповідно до "Технічного завдання на Послуги з технічного обслуговування та ремонту аналітичного комплексу для визначення вмісту хлоридів, сірки та азоту Trace Elemental Xplorer" (додаток № 1).
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. вказаного правочину початок надання послуг - згідно заявки замовника. Обсяг і строк надання послуг визначається в заявці, яку замовник направляє виконавцю в електронному вигляді на електронну адресу: 1912ac@ukr.net. При цьому, терміни надання послуг: для позицій №№ 1-15 дефектного акта (додаток № 6) - не можуть перевищувати 180 календарних днів з дати надання замовником відповідної заявки; для позиції № 16 дефектного акта (додаток № 6) - не можуть перевищувати 360 календарних днів з дати надання заявки.
Кількість та вимоги до якості послуг визначається додатком № 1 до договору, який підписаний сторонами, та в якому визначено перелік, вид і обсяг послуг, що необхідно надати. Послуги надаються за місцем розташування обладнання, яке вказано в додатку № 1 (таблиця 1) (пункти 3.1., 3.2. договору).
Відповідно до пунктів 4.1.-4.5. зазначеного правочину загальна його ціна визначена в додатку № 2 "Зведений розрахунок вартості Послуг з технічного обслуговування та ремонту комплексу для визначення вмісту хлоридів, сірки та азоту Trace Elemental Xplorer", що складений на підставі додатку № 3 "Розрахунок кошторисної вартості Послуг з технічного обслуговування та ремонту комплексу для визначення вмісту хлоридів, сірки та азоту Trace Elemental Xplorer" та становить 1 876 929,00 грн з ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника. Оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку-фактури протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Замовник не здійснює оплату за надані послуги, й така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони Компанії у випадку ненадання виконавцем рахунку-фактури на оплату чи його незалежного оформлення.
За підпунктами 5.3.1., 5.3.2., 5.3.14., 5.3.15., 5.3.18. та 5.3.19. пункту 5.3. договору виконавець зобов'язався: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим правочином; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим договором; за власний рахунок надати своїм працівникам засоби зв'язку та обладнання, необхідне для надання послуг; забезпечувати обладнання замовника необхідними витратними матеріалами та запасними частинами; застосовувати витратні матеріали, запасні частини передбачені виробником, та за ціною не вище середньої по регіону та відповідно до цін, зазначених у договорі. Виконавець гарантує, що до початку надання послуг має в своєму розпорядженні всі ресурси й обладнання, а також компетентний персонал для якісного та своєчасного надання послуг, і має намір виконати їх на умовах, викладених у цьому договорі та додатках до нього. Виконавець підтверджує, що укладання й виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам, а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього правочину не суперечить цілям діяльності виконавця, положенням його установчих документів чи інших локальних актів.
Приймання-передача наданих послуг здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем. Складений і підписаний виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках надається замовнику, який зобов'язаний прийняти послуги шляхом підписання відповідного акта та повернути один підписаний примірник виконавцю. Якщо під час приймання-передачі наданих послуг замовником буде виявлено недоліки, що виникли з вини виконавця, або послуги надані не в повному обсязі, замовник не підписує такий акт, а сторони складають двосторонній акт про наявність недоліків з їх переліком, строком і порядком їх усунення (пункти 6.1., 6.2. вказаного правочину).
Пунктами 7.1., 7.3. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим правочином. У разі порушення з вини виконавця строків надання послуг, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, із врахуванням сум ПДВ, за кожен день прострочення. За прострочення понад тридцять днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% із врахуванням ПДВ вказаної вартості.
Відповідно до пунктів 11.1.-11.3. вказаного правочину істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк його дії, а також умови, що визначені у проекті договору як істотні. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Законі України "Про публічні закупівлі". Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками (за наявності), за умови надання виконавцем забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 9.2. цього договору, й діє до 31 грудня 2025 року (включно) (пункт 9.1. вказаного правочину).
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного правочину 6 серпня 2024 року Компанія направила на електронну адресу відповідача, зазначену в пункті 2.2. договору, заявку про початок надання послуг № 008.1.17-008.1.1-2-1577. Копія вказаної заявки з належними доказами її направлення відповідачу у визначеному договором порядку наявні в матеріалах справи. Обставини надання Компанією відповідної заявки й факт її отримання відповідачем під час розгляду цієї справи не заперечувалися.
Як зазначав позивач, з урахуванням направленої ним заявки про початок надання послуг, відповідач зобов'язаний був надати обумовлені послуги за позиціями №№ 1-15 на загальну суму 1 772 775,00 грн з ПДВ до 3 лютого 2025 року. Однак, зазначені послуги Товариством у визначеному договором порядку та строк надані не були, у зв'язку з чим Компанія 23 квітня 2025 року направила відповідачу вимогу про сплату 138 276,45 грн пені та 124 094,25 грн штрафу. Копія зазначеної претензії з доказами її направлення Товариству наявна в матеріалах справи. Проте ця претензія залишена відповідачем без задоволення та виконання.
Оскільки на час звернення позивача до суду строк виконання обумовлених договором послуг (позиції №№ 1-15) на загальну суму 1 772 775,00 грн з ПДВ сплив, й такі послуги не були передані відповідачем у визначеному договором порядку позивачу, останній нарахував та заявив до стягнення з Товариства на підставі пункту 7.3 договору штрафні санкції у загальному розмірі 315 553,95 грн, з яких: 191 459,70 грн - пеня (нарахована за загальний період прострочення з 4 лютого 2025 року по 21 травня 2025 року), 124 094,25 грн - штраф.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти позову, Товариство вказувало на те, що порушення строків виконання обумовлених договором послуг зумовлене недобросовісними діями самого позивача. Зокрема, у своєму відзиві Товариство посилалося на те, що листами від 24 лютого 2025 року та від 17 березня 2025 року (які були надіслані на електронну пошту уповноваженої особи позивача) воно повідомило Компанію про невідповідність дефектного акта (додаток № 6 до договору) фактичному стану відповідного аналітичного комплексу. Відповідач був вимушений придбати додаткові запасні частини та виконати додаткові роботи з діагностики, ремонту та заміні таких запчастин. При цьому, через затримку в логістиці та доставки вантажів з Європи в Україну, відповідні деталі надійшли на склад відповідача лише 28 січня 2025 року, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості провести діагностику обладнання позивача раніше. У свою чергу, позивач додаткові роботи не прийняв і вартість таких додаткових витрат відповідачу не оплатив. На підтвердження вказаних обставин Товариство долучило відповідні листи до Компанії, а також копії складених відповідачем в односторонньому порядку: дефектних актів від 10 березня 2025 року № 1, від 28 березня 2025 року № 2, акта приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2025 року № 098.
Проте, докази направлення позивачу в установленому договором порядку долучених Товариством до відзиву листів, а також вищевказаних актів, у матеріалах справи відсутні й відповідачем надані не були.
У пункті 6.1. договору сторони прямо погодили, що приймання-передача послуг здійснюється виключно шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.
При цьому, пунктом 4.5. Технічного завдання на послуги з технічного обслуговування та ремонту аналітичного комплексу (додаток № 1 до договору) встановлено, що послуги вважаються наданими за умови отримання позитивних результатів вимірювання вимог ASTM D4629 та ДСТУ ASTM 6667 для Xplorer-NS, для Xplorer-CI, згідно вимог ASTM D4629, з наступним оформленням акта приймання-передачі наданих послуг.
В матеріалах справи відсутні підписані між сторонами в установленому договором порядку акти приймання-передачі наданих послуг. Докази отримання позитивних результатів вимірювання вимог ASTM D4629 та ДСТУ ASTM 6667 для Xplorer-NS, для Xplorer-CI, згідно вимог ASTM D4629, які є підставою для підписання позивачем передбаченого пунктом 6.1. договору акта, у матеріалах справи відсутні й відповідачем до суду також подані не були.
Надані відповідачем копії: дефектних актів від 10 березня 2025 року № 1, від 28 березня 2025 року № 2, акта приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2025 року №098, - були складені й підписані Товариством в односторонньому порядку й не містять відомостей щодо отримання позитивних результатів по усіх обумовлених послугам (позиції №№ 1-15) на підтвердження факту їх належного виконання з боку відповідача. Такі документи містять фактично інформацію про виконані відповідачем додаткові роботи та послуги, надання яких умовами спірного правочину не передбачено взагалі. При цьому, положеннями укладеного між сторонами договору можливість прийняття позивачем спірних додаткових послуг за складеними відповідачем в односторонньому порядку документами не передбачена.
За умовами пункту 5.3. договору саме на відповідача покладено обов'язок: за власний рахунок надати своїм працівникам засоби зв'язку та обладнання, необхідне для надання послуг; забезпечувати обладнання замовника необхідними витратними матеріалами та запасними частинами; застосовувати витратні матеріали, запасні частини передбачені виробником, та за ціною не вище середньої по регіону та відповідно до цін, зазначених у договорі. Товариство підписанням спірного договору гарантувало, що до початку надання послуг воно має в своєму розпорядженні всі ресурси та обладнання, а також компетентний персонал для якісного та своєчасного надання послуг, і має намір виконати їх на умовах, викладених в цьому договорі та додатках до нього.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що умовами укладеного між сторонами правочину не передбачено оплату чи відшкодування позивачем додаткових послуг і витрат відповідача, пов'язаних із виконанням його обов'язків за договором.
При цьому, оплата за договором здійснюється замовником виключно на підставі підписаного між сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури відповідача. Ненадання такого рахунку чи його неналежне оформлення є підставою для неоплати позивачем відповідних послуг (пункти 4.4.1 та 4.5 договору). Однак, у матеріалах справи відсутні виставлені відповідачем рахунки на оплату наданих ним послуг й такі документи Товариством до суду не подані.
Наявний спірний дефектний акт (додаток № 6) до договору був підписаний відповідачем без жодних заперечень і зауважень, й останній до закінчення строку виконання спірних послуг (3 лютого 2025 року) не звертався до позивача з повідомленнями про неможливість виконання таких послуг у визначеному договором порядку.
У матеріалах справи також відсутні укладені у встановленому пунктом 11.3 договору порядку додаткові угоди, якими сторони змінювали б строки надання відповідачем обумовлених договором послуг та їх вартість з урахуванням положень Закону України "Про публічні закупівлі". Докази звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до договору стосовно зазначених істотних умов у матеріалах справи також відсутні.
У відзиві Товариство зазначило, що було готове передати та замінити необхідні запчастини для належного виконання своїх зобов'язань за договором 8 лютого 2025 року, тобто вже після спливу строку надання спірних послуг, визначеного цією угодою.
Відповідно до пунктів 8.1.-8.7. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим правочином у разі виникнення обставин непереборної сили, (форс-мажор них обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання стороною зобов'язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), зокрема, порушення зобов'язань контрагентами сторони-правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у сторони-боржника необхідних коштів, фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, тощо. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, (форс-мажорних. обставин), повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту про це іншу сторону. У такому повідомленні повинні бути вказана наступна інформація: конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити) та реквізити цього договору (номер та дату). Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно маги таке повідомлення, є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань. Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документ, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на це органом країни розташування сторони, яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала сторона. З такого документу повинно вбачатися, що він стосується неможливості виконання стороною, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), конкретних зобов'язань по договору внаслідок дії таких обставини, із зазначенням конкретної обставини та тим, що така обставина є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), місце, початок виникнення і строк дії такої обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини), а також причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами) і неможливістю виконання такою стороною своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо сторона надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної (форс-мажорних обставин), видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, така сторона зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу. Якщо документ видається уповноваженими органами іноземних держав (не держави Україна), такий документ повинен бути легалізованим, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Сторона, яка надає документа, що видані уповноваженими органами іноземних держав (не держави Україна), повинна забезпечити їх переклад на українську мову. Ненадання документів, або невідповідності вимог до таких документів та/або інформації, яка повинна міститися у таких документах, позбавляє відповідну сторону права посилатися на обставини непереборної сили (форс мажорні обставини), як на підставу невиконання або порушення строку виконання договірних зобов'язань та звільнення від відповідальності.
Відсутність необхідних деталей в Україні та затримка їх надходження на склад відповідача, за вірними висновками місцевого господарського суду не є обставинами непереборної сили у розумінні вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
Разом із цим, частиною 1 статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
У порушення приписів чинного законодавства та умов договору на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.
Крім того, судом встановлено, що всупереч вищезазначених пунктів договору в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача у визначеному цим правочином порядку про настання форс-мажорних обставин, на які посилався відповідач у своєму відзиві.
За вказаних обставин судом перевірено та обґрунтовано відхилено доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
При цьому судом правильно виокремлено, що питання відповідності обсягу визначених у додатку № 6 до договору послуг та їх вартості (з урахуванням витрат на матеріали та роботи) фактичному стану спірного аналітичного об'єкта, а також обґрунтованості подальших вимог Компанії від 2 червня 2025 року щодо усунення виявлених недоліків, не є предметом цього спору.
Відтак, належними доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується і відповідачем не спростовано в установленому законом порядку факт несвоєчасного виконання останнім обумовлених договором послуг на загальну суму 1 772 775,00 грн. Докази виконання відповідачем цих послуг на час розгляду судом даного спору в матеріалах справи також відсутні й відповідачем подані не були.
Відповідач не заперечує несвоєчасне виконання умов договору, але зазначає, що виконавець з незначним запізненням (08.02.2025 замість 02.02.2025) виконав умови Договору, здійснивши поставку та заміну всіх запасних частин, що були зазначені у Договорі.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина 4 статті 231 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною 2 статті 231 ГК України (який був чинний час виникнення спірних правовідносин).
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.
У свою чергу, судом відхилено посилання відповідача на неможливість одночасного стягнення штрафу та пені, оскільки такі не узгоджуються зі сталою правовою позицією у даній категорії справ.
Колегія суддів, перевіривши розмір заявлених до стягнення сум пені та штрафу, погоджується з висновком місцевого господарського суду про їх правильність та обґрунтованість.
У силу приписів частини 1 статті 230 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій представник відповідача посилався на відсутність вини Товариства у несвоєчасному виконанні покладених на нього зобов'язань за договором. Поряд із цим, як встановлено судом, жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідач не надав.
При цьому, на час розгляду даного спору докази належного виконання Товариством спірних послуг по позиціям №№ 1-15 додатку № 6 до договору в установленому законом порядку до суду подано не було.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином ознайомлений з предметом спірної публічної закупівлі та прийняв її умови шляхом подання відповідної тендерної документації й підписання спірного договору.
При цьому, відповідач не довів жодними належними і допустимими доказами наявності інших передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, у тому числі скрутного матеріального становища тощо.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Враховуючи недоведення відповідачем виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, беручи до уваги інтереси обох сторін, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання Товариства.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Клімат» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/6652/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/6652/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/6652/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 17.03.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді С.А. Гончаров
А.О. Мальченко