вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа№ 911/968/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 12.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника кервника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області
від 15.05.2025 (повний текст рішення складено 07.08.2025)
у справі №911/968/24 (суддя О.О. Третьякова)
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції Столичного округу
2. Макарівської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко"
про стягнення 2 595 925,10 грн
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач-1) та Макарівської селищної ради (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (далі - відповідач) про стягнення 2 595 925,10 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022110000000275 від 03.08.2022 на підставі матеріалів вказаного кримінального провадження встановлено факт спричинення відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок діяльності відповідача з вивезення відходів виробництва ТОВ "Червонослобідський спиртзавод" у вигляді післяспиртової барди з подальшим її розвантаженням (злиттям) без будь-яких дозвільних документів на земельні ділянки поруч із с.Червона Слобода Бучанського району. Прокурор посилається на те, що згідно з розрахунками спеціалістів Державної екологічної інспекції розмір збитків, заподіяних внаслідок забруднення цих земель поруч із с.Червона Слобода (семи земельних ділянок, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі, та однією незареєстрованої земельної ділянки, яка не перебуває у власності чи користуванні громадян) в результаті несанкціонованого розміщення відходів, становить 303 227,81 грн, розмір збитків внаслідок засмічення вказаних земельних ділянок становить 2 079 276,42 грн, розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, становить 49 151,72 грн та розмір збитків, заподіяних внаслідок використання відповідачем земельних ділянок не за цільовим призначенням під несанкціоноване розміщення відходів, становить 164 269,15 грн. Всього загальний розмір збитків, завданих внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання земельних ділянок несанкціонованим розміщенням відходів становить 2 595 925,10 грн, які прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Макарівської селищної ради.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що розраховані у межах кримінального провадження збитки внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання 8-ми земельних ділянок в сумі сукупно 2 595 925,10 грн були спричинені діями саме відповідача у цій справі. Також прокурором не доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заявленими збитками в загальній сумі 2 595 925,10 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 15.05.2025 у справі №911/968/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що надані прокурором докази у підтвердження заявлених позовних вимог, є належними й допустимими та в своїй сукупності повністю підтверджують доводи прокурора щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Прокурор наголошує, що суд першої інстанції не дослідив протоколи допитів свідків та протоколів за результатами фіксації ходу проведення негласних слідчих дій. Крім того апелянт стверджує, що помилковими є доводи суду про необхідність долучення до справи акту перевірки органу державного контролю.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
23.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач наголошує, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки прокурор не довів сукупність необхідних елементів цивільно-правової відповідальності протиправність поведінки, шкоду, причинний зв'язок та вину. Апеляційна скарга не містить нових обставин чи доказів, що спростовують висновки суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 апеляційну скаргу у справі №911/968/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу Заступник керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/968/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
15.09.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/968/24. Судове засідання призначено на 23.10.2025. Витребувано матеріали справи №911/968/24 з Господарського суду Київської області.
15.10.2025 матеріали справи №911/968/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розгляд справи відкладено на 04.12.2025.
02.12.2025 до суду від позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У зв'язку з тим, що 04.12.2025 з 13:45 до 18:00 годин проводились ДП "ІСС" позапланові технічні роботи на об'єктах інформаційної інфраструктури судової влади України, були труднощі з доступом до підсистеми "Електронний суд", що призвело до перебоїв (неможливості) коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, а тому судове засідання у справі №911/968/24 призначене на 04.12.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/968/24, призначено на 14.01.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/968/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.01.2026, справу №911/968/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/968/24, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Тищенко А.І., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2026.
Розгляд справи відкладено на 12.03.2026.
У судовому засіданні 12.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 12.03.2026 з'явились прокурор та представник відповідача, які надали свої пояснення. Представники позивачів в судове засідання не з'явивились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 27.02.2026. До того ж позивач-2 просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивачів та відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури за відсутності представників позивача-1 та позивача-2.
Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в особі в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідно до пункту 4 частини 1 ст.69-1 та пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та фондів охорони навколишнього природного середовища Київської обласної ради та Макарівської селищної ради.
Листом від 01.02.2024 прокурор просив Державну екологічну інспекцію Столичного округу (позивача-1) повідомити про намір останньої звернутись до суду з позовом до ТОВ "Слобода Ко" та ТОВ "Червонослобідський спиртзавод" про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у загальній сумі 2 595 925,10 грн або повідомити про неможливість звернення до суду з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою.
У відповідь листом від 21.02.2024 Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила прокурора про те, що вона не заперечує щодо пред'явлення самим прокурором позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Листами від 21.10.2022 та від 23.01.2024 прокурор просив Макарівську селищну раду (позивача-2) повідомити про намір останньої звернутись до суду з позовом до ТОВ "Слобода Ко" та ТОВ "Червонослобідський спиртзавод" про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у загальній сумі 2 595 925,10 грн або повідомити про неможливість звернення до суду з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою.
У відповідь листами від 07.11.2022 та від 26.01.2024 Макарівська селищна рада повідомила прокурора про неможливість нею самостійно зібрати докази та звернутись до суду із позовом.
Листом від 10.04.2024 прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію Столичного округу та Макарівську селищну раду про подання позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Макарівської селищної ради до ТОВ "Слобода Ко" про стягнення 2 595 925,10 грн заподіяної шкоди.
Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб?єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а).
До того ж колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, в якій вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Державною екологічною інспекцією Столичного округу та Макарівською селищною радою допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000275 від 03.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК, ч.2 ст.239 та ч.3 ст.240 КК України.
Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури надано уповноваженим працівникам прокуратури дозвіл на розголошення відомостей, що містяться в окремих матеріалах кримінального провадження №12022000000000275, копії яких долучено до позовної заяви прокурора у цій справі №911/968/24.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2024, до зазначеного реєстру 12.10.2022 на підставі матеріалів правоохоронних органів внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.2 ст.239 Кримінального кодексу України. Коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначено: "На території Київської області розташований суб'єкт господарської діяльності, який здійснює забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, вказані дії створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, що спричинили тяжкі наслідки".
Із наданих прокурором до позову в якості доказів окремих матеріалів кримінального провадження за №12022000000000275, дозвіл на розголошення відомостей яких ним отримано, вбачається, що у межах вказаного кримінального провадження органами поліції проводились слідчі дії, зокрема, негласні слідчі (розшукові) дії - спостереження за особою, річчю або місцем з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, далі - НСРД, про що складені протоколи фіксації ходу проведення НСРД від 17.08.2022, від 17.08.2022, від 02.09.2022 та від 03.10.2022.
Відповідно до вказаних протоколів від 17.08.2022, від 17.08.2022, від 02.09.2022 та від 03.10.2022 старший уповноважений поліції в процесі проведення НСРД здійснив 08.08.2022, 10.08.2022, 29.08.2022 та 14.09.2022 візуальне спостереження за певними місцями у с.Червона Слобода Бучанського району та неподалік вказаного села. Під час спостереження ним було виявлено, зокрема: 1) дві труби, з яких зливають відходи с заводу; 2) трактор синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , з бочкою, який проводив загрузку відходів та прямував до місця вигрузки відходів; трактор червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив загрузку цистерни з відходами та з цистерною виїхав з території; іншу спецтехніку, яка здійснювала завантаження відходами.
Постановами слідчого від 12.09.2022 у вказаному кримінальному провадженні за №12022000000000275 залучено спеціаліста Державної екологічної інспекції Столичного округу та спеціаліста ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Також, у межах вказаного кримінального провадження слідчим поліції був проведений огляд земельних ділянок поруч із с.Червона Слобода, про що складено протоколи огляду від 14.09.2022, від 15.09.2022 та від 15.09.2022.
Вказаний огляд земельних ділянок проводився на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 06.09.2022 №759/10963/22. Із цієї ухвали слідчого судді від 06.09.2022 вбачається, що відповідно до даних досудового розслідування протиправна діяльність на вказаних земельних ділянках полягала у здійснення злиття відходів спиртової продукції, а також у здійсненні незаконного видобутку корисних копалин - торфу.
Відповідно до протоколу огляду від 14.09.2022 на усіх земельних ділянках на верхній частині ґрунту виявлено відходи виробництва коричневого кольору висотою приблизно 15 см із різким запахом гнилі та відібрано 5-ть зразків (проб) ґрунту у 5-ти місцях.
Також, на підставі звернення слідчого у межах вказаного кримінального провадження Державна установа "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" листом від 28.09.2022 повідомила слідчого про виконання 27.09.2022 лабораторних досліджень проб ґрунту з 5-ти земельних ділянок та про те, що відповідно до виконаних лабораторних досліджень концентрація окремих хімічних речовин (нітратів) перевищує нормативну ГДК, що не відповідає вимогам "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів".
Також, у межах вказаного кримінального провадження за № 12022000000000275 органом досудового розслідування проводився допит свідків (про що складені протоколи допиту свідків від 14.09.2022, від 14.09.2022, від 14.09.2022, від 04.11.2022, від 06.12.2022, від 29.12.2022, від 04.01.2023, ), а також проводились інші слідчі дії (здійснення тимчасового доступу до речей та документів, огляд транспортних засобів тощо).
У матеріалах вказаного кримінального провадження № 12022000000000275 містяться також примірники (копії) документів про фінансово-господарську діяльність, зокрема:
- договору про надання транспортних послуг від 01.11.2021 №ТР-2/10.21, укладеного між ТОВ "Слобода Ко" в якості виконавця та ТОВ "Червонослобідський спиртзавод" в якості замовника;
- актів здачі-прийняття робіт до вказаного договору від 01.11.2021 №ТР-2/10.21, які підписані між ТОВ "Слобода Ко" в якості виконавця та ТОВ "Червонослобідський спиртзавод" в якості замовника.
Із вказаного договору від 01.11.2021 №ТР-2/10.21 разом з актами здачі-прийняття робіт вбачається надання відповідачем (ТОВ "Слобода Ко") в якості виконавця послуг по перевезенню (вивезенню) технологічних стоків замовника (ТОВ "Червонослобідський спиртзавод") у періоді з листопада 2021 по серпень 2022.
У відповідь на лист слідчого від 03.10.2022 щодо опрацювання копій наявних матеріалів досудового розслідування, Державна екологічна інспекція листом від 06.10.2022 надала розрахунки орієнтовних розмірів збитків, заподіяних внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням 8-ми земельних ділянок (кадастрові номери 3222784500:02:011:0010, 3222784500:02:011:0011, 3222784500:02:011:0012, 3222784500:02:011:0013, 3222784500:02:011:0014, 3222784500:02:011:0017, 3222784500:02:011:0018 та однією незареєстрованої земельної ділянки КОАТУУ: " 3222784500", зона " 02", квартал 011") внаслідок несанкціонованого розміщення відходів (побутові відходи, промислові відходи, побічні відходи виробництва етилового спирту, в т.ч. відходи у вигляді післяспиртової барди), відповідно до яких:
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок забруднення вказаних земельних ділянках становить сукупно 303227,81 грн;
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок засмічення вказаних земельних ділянок становить сукупно 2079276,42 грн,
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок становить сукупно 49151,72 грн;
- орієнтовний загальний розмір збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням під несанкціоноване розміщення відходів виробництва спирту етилового, в т.ч. відходів у вигляді післяспиртової барди, становить сукупно 164269,15 грн.
Також у межах вказаного кримінального провадження була проведена судова інженерно-екологічна експертиза. Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України В.Боровика від 20.09.2023 загальний розмір збитків, завданих внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання вказаних 8-ми земельних ділянок несанкціонованим розміщенням відходів підприємства ТОВ "Слобода КО", становить 2595925,10 грн.
Станом на момент розгляду судом цієї справи №911/968/24 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12022000000000275 не закінчено та триває - кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт чи клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності не складені.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що прокурор у позові підміняє порядок проведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства; частина зазначених прокурором в позовній заяві земельних ділянок належить фізичним особам, які мають самостійну процесуальну дієздатність на пред'явлення позову; докази прокурора у вигляді лабораторного дослідження 5-ти проб ґрунту з 5-ти земельних ділянок не можуть підтверджувати обставину забруднення ґрунту на 8-мох земельних ділянках, а саме лабораторне дослідження не встановлює факт забруднення у вигляді перевищення природного фону, а відображає наявність або відсутність перевищення показників санітарних або гігієнічних норм, тому не є належним доказом забруднення; у висновку експертизи від 20.09.2023, на яку посилається прокурор і яка проведена на підставі матеріалів кримінального провадження, розмір збитків розрахований лише щодо відповідача, а не солідарно до всіх винних осіб; виконаний розрахунок експерта ґрунтується на припущенні щодо можливого розвитку негативних змін внаслідок внесення спиртової барди до земель сільськогосподарського призначення; відсутня передбачена Методикою визначення розміру шкоди, що затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 №963, підстава для здійснення розрахунку розміру шкоди у вигляді акта перевірки, акта здійснення заходу державного нагляду або протоколу про адміністративне правопорушення; не встановлено факту вчинення правопорушення та особу, яка його вчинила, наявність її вини; згідно з долученим самим відповідачем експертним висновком Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" спиртова барда може використовуватись у землеробстві в якості добрива.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідно установити наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме:
1) протиправної поведінки заподіювача;
2) шкоди (збитків);
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками). Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди (див. пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 в справі №335/6977/22);
4) вини. При цьому згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Елементи делікту з точки зору процесуального права визначають предмет доказування у справі.
Верховний Суд у постановах від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 та від 28.10.2020 у справі № 904/3667/19 від 30.06.2022 у справі №916/1466/21 зробив висновок про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідкового зв'язку такої поведінки із завданою шкодою.
Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала збитків, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. (див. постанови Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №569/20510/19, від 13.07.2022 в справі №753/15095/17, від 20.06.2024 у справі № 216/5657/22).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором у цій справі №911/968/24 не надано належних та допустимих доказів того, що розраховані у межах кримінального провадження збитки внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, порушенням режиму, нормативів і правил використання 8-ми земельних ділянок в сумі сукупно 2595925,10 грн були спричинені діями саме відповідача у цій справі. Також прокурором не доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправної поведінкою відповідача та заявленими збитками в загальній сумі 2 595 925,10 грн, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що одним з наданих прокурором доказів є висновок судової інженерно-екологічної експертизи Київського НДЕКЦ від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД про розмір заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в загальній сумі 2 595 925,10 грн, який ґрунтується на вихідній інформації, що була надана експерту в рамках кримінального провадження №12022000000000275 від 03.08.2022, про забруднення 8-ми земельних ділянок внаслідок несанкціонованого розміщення відходів (побутових відходів, промислових відходів, побічних відходів виробництва етилового спирту, в т.ч. відходів у вигляді післяспиртової барди).
Об'єктом дослідження вказаної інженерно-екологічної експертизи були не безпосередньо самі земельні ділянки, на яких були виявлені несанкціоновано розміщені відходи, та діяльність відповідних суб'єктів (заподіювачів шкоди) щодо несанкціонованого розміщення вказаних відходів, а лише матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини та наводяться в матеріалах кримінального провадження (стор.4 висновку від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, розділ "Дослідження").
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що сам висновок від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД не встановлює та не доказує конкретну особу заподіювача шкоди (суб'єкта чи суб'єктів, які вчинили кримінальне правопорушення, та цивільного відповідача), спосіб (механізм) заподіяння шкоди та причинно-правовий зв'язок між діями вказаного заподіювача шкоди та завданою шкодою у розрахованому у цьому висновку розмірі в загальній сумі 2 595 925,10 грн.
Натомість, вказаний висновок є лише джерелом інформації про розмір завданої навколишньому природному середовищу шкоди в загальній сумі 2 595 925,10 грн, в той час як самі обставини вчинення кримінального правопорушення - обставини заподіяння шкоди як елемент об'єктивної сторони складу злочину та суб'єкт чи суб'єкти, які вчинили такий злочин (заподіювач шкоди), підлягають встановленню у вказаному кримінальному провадженні.
У свою чергу, посилання прокурора на відкрите кримінальне провадження №12022000000000275 від 03.08.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу України, ч. 2 ст. 239 та ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України, правомірно не взяті до уваги місцевим судом, оскільки в матеріалах справи відсутній обвинувальний вироку суду, який набрав законної сили, тобто факт вчинення тієї чи іншою конкретною особою чи особами (заподіювачем шкоди) кримінального правопорушення та особа заподіювача шкоди у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, не доведені.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, сам по собі факт ініціювання кримінального провадження №12022000000000275 від 03.08.2022 та наявність слідчої версії про причетність ТОВ "Слобода Ко" та його працівників до несанкціонованого розміщення на земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди не є доказами того, що саме ТОВ "Слобода Ко" (його працівники) є заподіювачами шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 2 595 925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД.
Також, відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ "Слобода Ко" (його працівників) та завданою навколишньому природному середовищу шкодою на загальну суму 2 595 925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД.
Надані прокурором докази у вигляді протоколів НСРД, протоколів огляду, протоколів допиту свідків та інших матеріалів кримінального провадження можуть вказувати на причетність ТОВ "Слобода Ко" (його працівників) до несанкціонованого розміщення на тих чи інших земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди, однак ці докази, як правильно відзначив суд першої інстанції, самі по собі не доводять наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ "Слобода Ко" (його працівників) та завданою навколишньому природному середовищу шкодою на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, враховуючи що:
1) ТОВ "Слобода Ко" у цій справі №911/968/24 заперечує свою причетність до несанкціонованого розміщення на земельних ділянках відходів у вигляді післяспиртової барди та одночасно заявляє зауваження щодо належності, допустимості та повноти складених протоколів НСРД, протоколів огляду та інших матеріалів досудового розслідування як доказів. При цьому такі зауваження ТОВ "Слобода Ко" щодо належності, допустимості та повноти зібраних у кримінальному провадженню доказів та самі вказані докази підлягають відповідно до ст.94 КПК України оцінці слідчим, прокурором, слідчим суддею, компетентним судом, що здійснюватиме розгляд кримінального провадження, для прийняття відповідного процесуального рішення, в той час як сам господарський суд у справі №911/968/24 не є компетентним судом для розгляду кримінального провадження, а саме кримінальне провадження не є закінченим, що вказує на те, що не всі криміналістичні версії були перевірені слідством;
2) як вбачається із наданих прокурором окремих матеріалів кримінального провадження, зокрема, ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 06.09.2022 у справі №759/10963/22 про надання слідчому дозволу на проведення огляду, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022000000000275 було встановлено, що на території Київської області розташований суб'єкт господарської діяльності, який здійснює виробництво органічних хімічних речовин та спиртової продукції (ТОВ "Червонослобідський завод") та який, за версією слідства, скидає надлишки продуктів переробки в навколишнє природне середовище, в т.ч. об'єкти водного та лісового фонду. Водночас, у поданому у справі №911/968/24 позові, який ґрунтується на вказаних матеріалах кримінального провадження, прокурор не стверджує про те, що заподіювачем шкоди є ТОВ "Червонослобідський завод", а визначив заподіювачем шкоди ТОВ "Слобода Ко" (відповідача у справі №911/968/24). При цьому у межах наданих прокурором у справі №911/968/24 доказів неможливо об'єктивно визначити, чи така шкода на загальну суму 2595925,10 грн, яка розрахована у висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД, була заподіяна діями лише самого ТОВ "Слобода Ко" із несанкціонованого розміщення відходів на земельних ділянках, чи діями самого ТОВ "Червонослобідський завод" із несанкціонованого розміщення відходів, чи діями інших осіб, чи спільними умисними діями ТОВ "Слобода Ко" та ТОВ "Червонослобідський завод", або ж вказані дії ТОВ "Слобода Ко" та ТОВ "Червонослобідський завод" із несанкціонованого розміщення відходів не були спільними та вчинялись вказаними суб'єктами в різний час, але полягали у злитті одних і тих самих відходів - післяспиртової барди на одних і тих самих земельних ділянках. Вказані обставини заподіяння шкоди та причинно-наслідкового зв'язку є істотними, оскільки від їх доказування залежить обсяг цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди, яким, як стверджує прокурор, є відповідач у справі, однак відповідні обставини прокурором належними та допустимими доказами суду у справі №911/968/24 не доведені;
3) у наданих прокурором в якості доказів висновку експерта від 20.09.2023 №СЕ-19/111-23/43834-ФХЕД та листа Державної екологічної інспекції від 06.10.2022, в якому наявні розрахунки орієнтовних розмірів збитків, заподіяних внаслідок забруднення, засмічення, самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням 8-ми земельних ділянок, несанкціоновано розміщеними відходами вказано не лише відходи у вигляді післяспиртової барди, а "побутові відходи, промислові відходи, побічні відходи виробництва етилового спирту, в т.ч. відходи у вигляді післяспиртової барди". Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" та ст.1 Закону України "Про управління відходами" до побутових відходів відносяться відходи домогосподарств, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках, і не відносяться доходи, пов'язані з виробничою діяльністю підприємств. Із цього випливає, що на спірних земельних ділянках наявні не лише відходи у вигляді післяспиртової барди, яку, за версією слідства, зливали туди працівники ТОВ "Слобода Ко" та/або ТОВ "Червонослобідський завод" та/або інші особи, а й інші відходи, наявність (несанкціоноване розміщення) яких також враховано у розрахунку збитків на загальну суму 2595925,10 грн, при цьому причетність ТОВ "Слобода Ко" (відповідача) до розміщення на спірних земельних ділянках побутових та інших відходів та заподіяння діями відповідача шкоди у зв'язку з цим суду у справі №911/968/24 належними та допустимими доказами також не доведена.
Крім того, відповідні протоколи огляду та допити свідків, на які посилається апелянт в поданій ним апеляційній скарзі, не свідчать про наявність факту забруднення відповідачем навколишнього природного середовища, так як останні є лише підтвердженням здійснення відповідачем його господарської діяльності.
В контексті наведених обставин, є такими, що не спростовують висновків суду про недоведеність прокурором позовних вимог у справі, доводи прокурора про те, що саме на відповідачеві лежить тягар доказування відсутності вини у заподіянні шкоди, адже прокурором не доведено заподіяння шкоди на загальну суму 2 595 925,10 грн саме діями відповідача та наявність відповідного причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою.
Щодо доводів прокурора про те, що виконані Державною екологічною інспекцією у листі від 06.10.2022 розрахунки розміру шкоди на загальну суму 2 595 925,10 грн були здійснені з дотриманням Методики визначення розмірів шкоди, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171, якою передбачено можливість обчислення Держекоінспекцією розміру шкоди не лише на підставі актів перевірки, а й на підставі інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 №171 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тут і далі - Методика Держекоінспекції) розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 цієї Методики Держекоінспекції факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7-1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тут і далі - Методика КМУ), підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю); протокол про адміністративне правопорушення.
З наведеного слідує, що як із вказаних положень пункту 7-1 Методики КМУ, так і положень пунктів 3 та 5.1 Методики Держекоінспекції випливає, що розрахунок розміру заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди уповноважені особи, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, здійснюють за наслідками встановлення ними фактів забруднення (засмічення) земель, про що оформлюються відповідні акти перевірок, протоколи про адміністративне правопорушення чи інші матеріали, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Тобто обчислення уповноваженими особами Держекоінспекції розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, є елементом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Так, відповідно до частини 1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема:
- про використання та охорону земель;
- про поводження з відходами.
з) здійснення відповідно до закону фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжного засобу для запобігання та розкриття правопорушень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ст.1 вказаного Закону:
державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
У частині 6 статті 7 цього Закону встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Наведені норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначають порядок виявлення та фіксації порушень в ході здійснення уповноваженими особами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Із вказаних положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" випливає, що повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за додержанням підприємствами, установами та організаціями, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства та нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами наділений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. При цьому сам прокурор чи орган досудового розслідування повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища не наділений.
Отже, у Державної екологічної інспекції відсутня передбачена пунктом 7-1 Методики КМУ та пунктами 3 та 5.1 Методики Держекоінспекції підстава для здійснення розрахунку розміру шкоди, враховуючи, що акт перевірки чи інший акт за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) не складений.
Таким чином, розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу діями відповідача щодо несанкціонованого розміщення відходів у вигляді післяспиртової барди, на момент розгляду справи №911/968/24 у визначеному законом порядку не встановлений ні в процесі розслідування кримінального провадження №12022000000000275, яке ще не закінчено, ні в процесі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, враховуючи відсутність оформленого акта здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача та/або інших осіб.
Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов'язкової умови для настання відповідальності. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22.
Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги прокурора у цій справі є передчасними та документально не підтвердженими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 15.05.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/968/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську обласну прокуратуру.
Матеріали справи №911/968/24 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.03.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Г.А. Кравчук