17 березня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000001067 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Чернівецька обл.,
Провадження № 11-кп/822/121/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_11
Категорія: ст. 209 КК України Доповідач: ОСОБА_12
АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року) КК України;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю), уродженки смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 червня 2025 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч.4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч. 3 ст. 209 КК України, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 620025000000001067 від 27 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора для усунення виявлених недоліків.
Вказане рішення мотивоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки до нього включено відомості та сформульовано обвинувачення щодо ОСОБА_14 , яка померла до повідомлення їй про підозру.
Місцевий суд встановив, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_14 за життя не складалося та не вручалося, а відомості про набуття нею процесуального статусу підозрюваної відсутні. Водночас досудове розслідування не містить постанови про допуск близького родича для здійснення захисту її прав, а клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження у зв'язку з необхідністю реабілітації було заявлено в межах іншого кримінального провадження.
Суд зазначив, що за відсутності повідомлення про підозру не виникає процесуальний статус підозрюваного, а отже неможлива подальша трансформація цього статусу в обвинуваченого, що унеможливлює скерування обвинувального акта до суду. Крім того, КПК України не передбачає автоматичного набуття померлою особою статусу обвинуваченого лише з підстав заявлення родичем клопотання про непогодження із закриттям провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначені порушення є істотними, перешкоджають призначенню судового розгляду та не можуть бути усунуті під час судового провадження.
На вказану ухвалу суду першої інстанції прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону призначити по справі новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а направлення обвинувального акту до суду відносно особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, жодним чином не суперечить положенням КПК України.
Прокурором було направлено повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю ОСОБА_14 , на що 27 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_15 , яка діє в інтересах ОСОБА_16 , надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження, у якому зазначено, що ОСОБА_16 вважає подальше здійснення кримінального провадження щодо його матері необхідним для її реабілітації.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вимог щодо обов'язкового оформлення рішення про задоволення такого клопотання саме у формі постанови, а не листа.
Вказане клопотання було подано у межах кримінального провадження № 42023260000000061, з якого у подальшому виділено кримінальне провадження № 62025000000001067.
Під час підготовчого судового засідання 12 грудня 2025 року, а також у подальших судових засіданнях суд не допустив до участі у справі сина ОСОБА_14 - ОСОБА_16 , який міг підтвердити свою позицію щодо необхідності реабілітації його матері.
З метою забезпечення реалізації прав, пов'язаних із реабілітацією, ОСОБА_16 та залученому ним захиснику ОСОБА_6 було надано доступ до матеріалів кримінального провадження та вручено обвинувальний акт.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів доводи апеляційної скарги, доводи прокурора ОСОБА_5 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту, доводи захисників обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу суду без змін, частково передослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Вимоги до обвинувального акта викладені у статті 291 КПК України, отже обвинувальний акт може бути повернутим прокурору лише з мотивів його невідповідності вимогам вказаної статті.
Так, відповідно до положень ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим при складанні, а прокурором при затвердженні обвинувального акта були дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального закону, а сам обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.
Так, обвинувальний акт, у відповідності до ч. 3 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затверджував.
Окрім того, до обвинувального акта, як це передбачено ч.4 ст.291 КПК України, доданий реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки сторони захисту про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акта з підстав зазначення в ньому відомостей щодо ОСОБА_14 , яка померла до повідомлення їй про підозру.
За приписами пункту 27 частини 1 статті 3 КПК України особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, - фізична особа, яка не набула статусу підозрюваного, обвинуваченого у зв'язку з її смертю, але стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Водночас відповідно до пункту 1 частини 10 статті 284 КПК України у разі наявності підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктом 5 частини першої цієї статті, прокурор - до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім'ї, коло яких визначено КПК України, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку із смертю підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, із роз'ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до 27 листопада 2025 року - дати складення обвинувального акту у справі.
Матеріали справи не містять відомостей, що за життя ОСОБА_14 було повідомлено про підозру.
За таких обставин, ОСОБА_14 має процесуальний статус, визначений пунктом 27 частини 1 статті 3 КПК України, а саме - особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, а закриття кримінального провадження щодо неї, відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України, є можливим, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Із повідомлення прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 31-38) встановлено, що прокурором, відповідно до вимог пункту 1 частини 10 статті 284 КПК України, ОСОБА_16 , як близькому родичу ОСОБА_14 , було направлено письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження.
У відповідь на вказане повідомлення прокурора 27 жовтня 2025 року адвокатом ОСОБА_15 , яка діє в інтересах ОСОБА_16 , подано клопотання (т. 2 а.с. 74), у якому зазначено, що ОСОБА_16 , користуючись правом, передбаченим пунктом 1 частини 10 статті 284 КПК України, не погоджується із закриттям кримінального провадження стосовно його матері - ОСОБА_14 та вважає, що подальше здійснення кримінального провадження щодо неї є необхідним для її реабілітації.
Відповідно до приписів статті 283 КПК України, якою визначено загальні положення закінчення досудового розслідування, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених статтею 337 КПК України.
З огляду на наведене підстави для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_14 на підставі пункту 5 частини 1 статті 284 КПК України були відсутні, у зв'язку з чим звернення прокурора до суду з обвинувальним актом відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 454/2705/19.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо допущення судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про передчасність висновків суду першої інстанції щодо можливості закриття кримінального провадження в іншому кримінальному провадженні, оскільки, як зазначено прокурором, кримінальне провадження № 62025000000001067 було виділено з кримінального провадження № 42023260000000061, а висновки з цього приводу можуть бути зроблені лише після долучення до матеріалів справи відповідних документів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо можливості подання клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження адвокатом ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_16 , оскільки вона діяла на підставі відповідного ордера, а текст клопотання містить позицію ОСОБА_16 про необхідність реабілітації його матері.
Водночас суд першої інстанції у разі сумнівів щодо позиції сина ОСОБА_14 - ОСОБА_16 міг з'ясувати її безпосередньо в судовому засіданні.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відсутність порушення прав ОСОБА_14 при здійсненні судового розгляду такого обвинувального акту, оскільки відповідно до сталої практики Верховного Суду, ухвалення обвинувального вироку щодо померлого, навіть в умовах застосування реабілітаційної процедури, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 599/593/18). У вказаному вище рішенні зазначається, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону, судове рішення (ухвала), яким було закрито кримінальне провадження за своєю правовою природою не підміняє обвинувальний вирок суду та не встановлює наявність вини померлої особи в розумінні ст. 62 Конституції України, а лише констатує відсутність підстав для реабілітації такої особи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та вважає, що остання підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року скасуванню з призначенням по справі нового судового розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справи та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62025000000001067 за обвинуваченням: ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч.3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року) КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч.4 ст. 190 (чинна до 11 серпня 2023 року), ч. 3 ст. 209 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_12
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3